Реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, створення НОІВ, потреба в існуванні ІР-суду, суть оновлених процедур захисту прав на митному кордоні та проблеми захисту авторських і суміжних прав — актуальні теми сьогодення, що були активно обговорені під час вже традиційного заходу осені IP UKRAINE NOW 2020, організованого Асоціацією правників України за підтримки Європейської Бізнес Асоціації.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відкривав захід голова комітету АПУ з інтелектуальної власності, партнер Mamunya IP Олександр Мамуня, який привітав учасників та подякував партнерам, що підтримали Форум цього року.
Перша сесія, яку модерувала партнерка ПЮА «Дубинський і Ошарова» Вікторія Сопільняк, була присвячена політиці у сфері ІВ до та після COVID-19 та державному регулюванні охорони інтелектуальної власності.
Народний депутат України Тарас Тарасенко поділився своїм баченням сьогоднішньої ситуації та реформи, яку пропонує законопроект №2255. Він зазначив: «Наразі ми спостерігаємо невизначеність між органами щодо розгляду та прийняття рішень у справах. Заяву приймає один орган (Укрпатент), а рішення приймає інший — Мінекономіки. Створення єдиного органу, що передбачений законопроектом, є важливим та необхідним кроком. Також реформа передбачає методичне забезпечення та рекомендації щодо справ у сфері інтелектуальної власності, легітимізує електронне провадження справ. Крім того, реформа за законопроектом визначає підстави недійсності прав інтелектуальної власності та встановлює гарантії діяльності експерта та апеляційної палати. Національний орган інтелектульної власності як єдиний орган визначає подальше функціонування Укрпатенту. Вимоги до керівника НОІВ, що передбачені законопроектом, дадуть можливість провести незалежний конкурс, а новостворена наглядова рада буде контролювати господарську діяльність і передбачає аудит, публікацію фінансової звітності та кошторисів».
Пан Тарасенко наголосив, що якими б прогресивними не були новели, для отримання результату слід їх реалізувати, тому спільнота чекає підзаконні нормативні акти, які зможуть запустити діяльність зі створення НОІВ.
«З точки зору виконавчої влади ми дуже чітко виконали закон, проте зараз ми в транзитному періоді», — прокоментував директор департаменту розвитку сфери інтелектуальної власності Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Андрій Демчук. Він зазначив, що вже розроблений статут Укрпатенту з урахуванням нового функціонального набору і повноважень НОІВ. «Після затвердження статуту ми зможемо розписувати штатну структуру, почнемо переводити людей в НОІВ. Таким чином, національний офіс Мінекономіки буде ліквідований та об’єднаний у нову команду НОІВ», — додав пан Андрій.
Радник міністра економіки Юлія Прохода коментувала розпорядження Мінекономіки від 13.10.2020 р. і зазначила: «Укрпатент був обраний виконувати функції НОІВ лише тому, щоб встигнути із строками, встановленими законом №703-IX, і не зірвати процес охорони прав інтелектуальної власності. Розглядалося 6 варіантів утворення НОІВ. Головним критерієм було те, що це має бути державний орган, особа публічного права, яка не ставить за мету отримання прибутку. Кожен з варіантів мав переваги і недоліки, тому їх тестування зайняло багато часу. Обговорювалася також можливість формування вимог до членів апеляційної палати, бо якщо буде реалізований допуск кращих кандидатів, такий орган зможе чесно виконувати функцій квазісудового».
Заступник голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Богдан Львов висвітлював питання існування ІР-суду і вказав, що створенню такого суду перешкоджає повільне впровадження реформ. «Вже четвертий рік ми створюємо ІР-суд. Уже минулого року ми могли вирішити його кадрові питання, проте зі змінами в законодавстві цей процес розтягвся, і тепер треба ще мінімум рік для створення такого суду», — зазначив пан Львов.
Народний депутат України Сергій Іонушас у своєму виступі виказав повну підтримку створенню вищого суду з питань інтелектуальності власності, адже, на його думку, судді загальної юрисдикції не зможуть у такий короткий час стати ефективними у процесі розгляду таких справ.
Висвітлення питань митних та кримінальних процедур захисту інтелектуальних прав відбулося під час другої сесії, яку модерував член правління АПУ, партнер практики інтелектуальної власності Sayenko Kharenkо Ярослав Огнев’юк.
Начальник відділу сприяння захисту прав інтелектуальної власності управління забезпечення митного контролю та оформлення Одеської митниці Держмитслужби Артем Тищенко окреслив нормативно-правові акти, в яких відбулися зміни, а саме Митний кодекс, Порядок реєстрації у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, а новий Порядок застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів з правовласниками.
Артем зазначив, що наразі складно проходять зміни щодо оформлення на митниці окремих видів товарів та щодо зовнішньоекономічної діяльності. Введені зміни стосуються акцентів роботи митних органів, нових визначень і понять. Новелами передбачено знищення товарів, що порушують права інтелектуальної власності, за умови «мовчазної згоди» власника таких товарів, а також розширено перелік митних режимів, у яких застосовуються заходи сприяння захисту прав інтелектуальної власності та передбачено можливість поміщення правовласником товарів, що порушують права ІВ, у митний режим знищення чи руйнування. Пан Тищенко назвав 3 складові досягнення ефективності захисту права ІВ на кордоні: ефективні митні процедури, стандартизовані форми обміну інформацією та сучасний митний реєстр.
Старший оперуповноважений відділу протидії злочинам у сфері обігу протиправного контенту та телекомунікацій департаменту кіберполіції Національної поліції України Іван Цибровський зазначив, що найбільш затребуваними категоріями, котрі потребують захисту, є взуття і одяг, часто зустрічається підробка продуктів харчування та техніки. За словами Івана, їхній відділ технічно оснащений для того, щоб здійснювати слідчі дії, та володіє на договірних засадах необхідною інфраструктурою.
IP-юристка MEGOGO Стелла Фурманович навела актуальну інформацію щодо незаконного розповсюдження контенту в інтернеті. «Зазвичай власники просто звертаються до цифрових платформ з вимогою видалити незаконний контент, але це не завжди спрацьовує, адже згідно з директивою ЄС, електронна платформа може не надавати конкретної інформації про порушника. Тільки суд може зобов’язати надати адресу, але поняття адреси обмежується поштовою. Таким чином, правовласник не завжди може звернутися до порушника безпосередньо. При цьому анонімність також є проблемою інтернету, що дозволяє піратам анонімно завдавати шкоду. Часто спонсорами піратських дій виступають рекламодавці. Існує навіть думка, що піратство збільшує продажі. Отже, самі правовласники, провайдери, які використовують системи захисту, і є основними елементами у системі захисту права ІВ в інтернеті. А для успішної боротьби з піратством необхідне поєднання суворих обмежень та привабливого правового сегменту», — зазначила спікер.
Юрист OLX Україна та Центральна Азія Андрій Бічук поділився з учасниками діями, які виконує їхня платформа при виявленні порушень прав ІВ: «Ми відразу за заявами власників видаляємо контент, який є контрафактним. Цього року збільшилася на третину кількість звернень власників. Нині ми можемо спостерігати активність самих правовласників, вони котрі вже розуміють, що вони — перші поліцейські своїх прав. Найбільше звернень надходить від міжнародних брендів, адже таким чином вони бережуть свою цінність. Крім того, набуло популярності об’єднання зусиль у межах асоціацій».
Керiвниця юридичного департаменту EVO Company Олександра Сергійчук розповідала про онлайн-сервіс Prom.ua і зазначала, що у межах їх проєктів (Prom+, Bigl, Shafa,Crafta, Kabanchik, Zakupki.Prom, Вчасно+, ROZETKA, Travel, IZI, Аукціони) захист прав власників здійснюється великою кількістю людей, що працюють у службі контролю якості, службі підтримки або юристами. «Основними заходами для усунення порушень є видалення таких товарних пропозицій, обмеження доступу до сайту продавця та вилучення його з каталогу», — вказала пані Олександра.
Колективне управління авторськими та суміжними правами обговорювали під час третьої сесії, модератором якої виступив голова комітету АПУ з інтелектуальної власності, партнер Mamunya IP Олександр Мамуня.
Директор з маркетингу Konica Minolta Ukraine Євгеній Шиляєв підтримав зміни законодавства у сфері обов'язкового колективного управління — права слідування, проте вказав, що корисно було б доробити та визначити номенклатуру і класифікацію продукції, що підпадає під сплату збору, та визначити відсоткові ставки для такої продукції.
Голова ВГО «Всеукраїнське Агентство авторських прав» Юрій Гандзюк аналізував український ринок пристроїв та носіїв, які підпадають під застосування тарифів за репрографічне відтворення, а також окреслив проблеми оподаткування, а саме високий рівень нарахувань, що виводить ринок продажу творів мистецтва у неофіційну площину. Як варіант вирішення проблеми, Юрій запропонував зменшити податковий тиск на продаж творів мистецтва з 18% ПДФО до 5%.
Генеральний директор ГС «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» (КАМП), директор ГС «Український музичний альянс» (УМА) Павло Калениченко висвітлював аспекти приватного копіювання та відрахування за нього. «В Україні імпортери часто уникають сплати відрахувань за приватне копіювання, що призводить до багатьох судових проваджень, а також до того, що правовласники не одержують адекватну компенсацію за копіювання їхніх об’єктів авторського права і суміжних прав. Тому для захисту прав правовласників відрахування має існувати», — зазначив спікер.
Юрист ТОВ «Хуавей Україна» СBG Ukraine Юрій Свистун продовжив дискусію про збір винагороди за приватне копіювання: «Збір по своїй сутті не є відповідальністю за незаконне використання товарів і фонограм, адже на момент сплати ще ніякого використання, тобто порушення немає. Збір сплачується з усього імпортованого обладнання, проте неможливо встановити, чи було виготовлено якісь копії за допомогою такого обладнання. Водночас збір за приватне копіювання також не можна вважати винагородою за використання. Внаслідок сплати збору жодний із користувачів такого обладнання не отримує право на виготовлення копій». Юрій наголосив на необхідності реформування збору за приватне копіювання.
Четверта сесія була присвячена доменним спорам. Модератором цього обговорення виступив партнер Arzinger Тарас Кислий.
Юристка секції вирішення спорів в мережі Інтернет Всесвітньої організації інтелектуальної власності Шарлотта Спенсер розповідала про WIPO’s ccTLD програми, надала поради користувачам таких програм та окреслила роль центру WIPO, а також надала розгорнуту оцінку розв’язання доменних спорів .UA та .COM.UA за процедурою UA-DRP.
Радниця Mamunya IP Ганна Прохорова розкривала питання мови здійснення проваджень у випадку міжнародних спорів: «Питання мови провадження вирішується у випадках, коли, наприклад, заявник подає позов на одній мові, а потім виявляється, що угода про реєстрацію доменного імені складена іншою. Також дороговказом при обранні мови може бути валюта, що зазначена в угоді. Якщо мова угоди відрізняється від мови скарги, Центр пропонує заявнику здійснити переклад скарги або надати підтвердження причин залишення використання такої мови». Ганна порадила майбутнім скаржникам проводити повне дослідження справи для того, щоб уникнути тяганини з перекладом безпосередньо під час розгляду спору.
Радниця та керівниця практики інтелектуальної власності Redcliffe Partners Марія Коваль у своєму виступі зазначила: «Наявність зареєстрованих знаків на товари та послуги в Україні приймається до уваги арбітрами, проте не є основним доказом на підтвердження прав та законних інтересів у даному доменному імені. У такому провадженні можна провести аналогію з доведенням прав на торгову марку, але з урахуванням певних особливостей. У такому процесі багато залежить від рівня підготовки заяви позивачем».
Радник київського офісу Baker McKenzie Олексій Столяренко надав поради для захисту своїх прав: «На сайті слід ретельно вказувати, яке відношення має ваш бізнес до певної торгової марки та, відповідно, власника знаків, тобто вас. У будь-якому випадку користування треба звертати увагу на назву імені чи бренду. У законних випадках це має бути або компанія власника, або офіційний дистриб’ютор».
Керівниця юридичного департаменту SportLabsGroup Тетяна Харебава ділилася дослідженнями захисту прав власників у зарубіжних країнах: «Цікавий досвід є в Бразилії: там патентне відомство передавало національному реєстратору список добре відомих марок, на підставі якого реєстратор міг відмовити у реєстрації доменних імен. Це формувало чимало судових спорів, відповідачем у яких ставав реєстратор. Спеціальне законодавство також розроблене в Нігерії та Південній Африці». Як правило, зазначила Тетяна, можна простежити тенденцію до копіювання положень ВІРО з додаванням певних особливостей.
Реформі у сфері інтелектуальної власності та новелам законодавства була присвячена п’ята сесія Форуму, яку модерувала директорка АО «Синергія» Анна Кравчук.
Директорка ДП «ІНТЕЛС-Україна» Юлія Прохода зазначила, що згідно з новелами законодавства, змінився об’єкт торгової марки: «Легалізовано паличку для морозива, air pots та звуковий знак. Внесено зміни до ст. 6, яка визначає, які об’єкти не можуть одержати правову охорону. Врегульовано порядок зазначень найменування держав. Також змінені абсолютні підстави відмови в одержані правової охорони та з’явилися нові підстави для відмови у реєстрації торгової марки. Торкнулися зміни і норм щодо вторинної розрізняльної здатності. А ст. 9 тепер надано право пріоритетом використовувати положення Угоди СОТ. Позитивним аспектом є скорочення строку права повторної реєстрації з 3 років до 2».
Партнер BRANDSFIELD Олег Климчук деталізував нову процедуру заперечень: «Нова процедура застосовується щодо заявок, які на момент вступу в силу не пройшли формальну експертизу повністю, або до заявок, які на момент вступу в силу пройшли формальну експертизу без публікації інформації в електронному бюлетені». Олег зазначив, що позитивні зміни відбулися і у процесі публікації заявок. Але найбільшою та найочікуванішою зміною, за його словами, стала можливість подачі апеляції до апеляційної палати для особи, яка подавала заперечення.
Начальник відділу права промислової власності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Інна Шатова окреслила теперішній стан роботи департаменту: «Станом на сьогодні на розгляд до Міністерства ми направили два документи. Розробляється проєкт правил по торговим маркам і торговим палатам, деталізуються положення про розгляд заяв, визнання знака недійсним і добре відомим. Що стосується зборів, то є проєкт Укрпатенту, в якому прописані всі збори, що приписані законодавством. Цей проєкт буде оприлюднений протягом двох тижнів».
К.ю.н., судова експертка у сфері інтелектуальної власності Катерина Сопова провела детальний аналіз змін до законодавства про промислові зразки і зазначила, що наразі законодавство у цій сфері виглядає досить гармонійно. Під час свого виступу Катерина створювала дискусію серед експертів з питань визначення критерію новизни та індивідуального характеру та проведення формальної чи по суті експертизи. Також Катерина презентувала своє бачення нових підходів до промислових зразків.
Радниця AEQUO Наталія Дрюк навела статистичні показники рішень по патентних спорах за 2019–2020 рр., у яких серед усієї сукупності (47 рішень) 26 справ стосувалися винаходів, 21 — корисних моделей, а трохи менше половини мали відношення до галузі фармацевтики. Також Наталія визначила головні принципи доведення ПЗ до загального відома в ЄС та окреслила показники додаткової охорони прав на винахід: «Строк від подання заявки до установи до дати одержання патенту не може перевищувати 5 років, подання клопотання про додаткову охорону має надійти до НОІВ протягом 6 місяців від дати публікації відомостей про держреєстрацію винаходую Додаткова охорона у визначених випадках надається, якщо заяву було подано протягом року від дати подання такої заяви вперше у будь-якій країні».
