1.07.2016 р. у Верховному суді України відбувся брифінг, у якому взяли участь голова Суду Ярослав Романюк та судді-спікери Галина Канигіна, Олександр Прокопенко, Василь Гуменюк і Тетяна Жайворонок. Розпочався захід з коротких доповідей про діяльність судових палат упродовж першого півріччя 2016 р.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Бездіяльність та строки
З результатами діяльності Судової палати в адміністративних справах ВСУ присутніх ознайомив О. Прокопенко. За його словами, протягом 6-ти місяців на розгляд Палати надійшло 2514 заяв, що разом із залишком з минулого року (481 заява) склало 3095 заяв. З них до провадження було допущено 392 справи, з яких найбільша кількість стосується оскарження дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень. Зокрема, дія/бездіяльність Верховної ради України оскаржувалось у 14 випадках, Президента України – у 13, Вищої ради юстиції – у 22.
Також пан Прокопенко пояснив позицію палати в адміністративних справах ВСУ щодо допомоги тим, хто тимчасово втратив працездатність внаслідок захворювання або травми, та запевнив, що «адміністративники» докладають і продовжуватимуть докладати усіх зусиль, аби належним чином забезпечувати права та законні інтереси заявників.
Про діяльність Судової палати в господарських справах ВСУ розповіла Т. Жайворонок. Усього на розгляд палати було подано 785 заяв про перегляд судових рішень. З них до провадження у ВСУ було допущено лише 67. Актуальними й надалі залишаються позови до міських, сільських, селищних рад з приводу передачі нерухомого майна.
Характерною рисою цих ремств є порушення строків позовної давності. Найбільше цим «грішать» прокурори, які хоча й присутні у переважній більшості під час винесення суддями рішень, однак і досі не роблять належних висновків. Також цікавинкою є те, що попри скаргу на незаконність рішень посадових осіб про передачу земельної ділянки, відомості про відкриття кримінальних проваджень щодо порушників у матеріалах справ відсутні.
Висвітлення з обережністю
Про результати діяльності Судової палати у кримінальних справах доповіла Г. Канигіна. За 6 місяців – 665 звернень, з яких 281 заява про перегляд судових рішень. Щодо 26 заяв були відкриті провадження. Такий невисокий відсоток, на думку судді, свідчить про те, що у деяких випадках перегляд не потрібен, а в інших – заяви є необґрунтованими.
З 26 проваджень вже розглянуто 24, а задоволено з них 9 заяв. Суддя зазначила, що найбільш кваліфіковано заяви до ВСУ складають представники прокуратури. Проте, незважаючи на прокурорську майстерність, з 11 розглянутих справ, ініційованих обвинувальниками, задоволено було лише 5.
Також володілеця мантії повідомила про результати розгляду справи №5-193кс(15)16, предметом перегляду рішень у якій було неоднакове застосування норми щодо повноважень прокурора вищого рівня у кримінальному провадженні.
Про цивільні справи розповів представник Судової палати у цивільних справах ВСУ В. Гуменюк. За його словами, на розгляд Палати надійшла 1581 скарга. На сьогодні 270 справ вже розглянуто, а за результатами їх розгляду висловлено 168 правових висновків. Серед звернень до «цивільного сектору» ВСУ переважають справи, що виникають з договірних правовідносин.
Окремо пан Гуменюк зупинився на правовій позиції Палати у справі, яка пов’язана з виселенням з переданого в іпотеку житла. Принагідно суддя закликав журналістів бути об’єктивними у викладенні матеріалу, не надавати перевагу одній зі сторін та не звинувачувати служителів Феміди в упередженості без вагомих підстав. «Якщо ви говорите, що не довіряєте суду, то куди ж йти людям?» – запитав В. Гуменюк у представників медіа.
Щорічна відпустка
Завершив виступи очільник Суду, який доповів про поточну діяльність установи. За словами голови, наразі в Суді працюють 39 служителів Феміди, з яких у 35 є повноваження на відправлення правосуддя. Сам Суд працює у пленарному режимі та за 6 міс. встиг розглянути 12 питань. З них 5 стосувалися конституційних подань до Конституційного Суду України. Така «конституційна» активність ВСУ, як зауважив Я. Романюк, зумовлена тим, що Парламент, приймаючи закони, не завжди виважено підходить до співвідношення їх текстів з нормами національної Конституції. На стогодні в жодному поданні ВСУ «конституційники» не відмовили, що свідчить про якість «верховних» звернень.
Також очільник суду повідомив про те, що з 18.07.2016 р. по 30.08.2016 р. увесь склад ВСУ йде в основну щорічну відпустку. Це спричинено тим, що деякі справи розглядаються не однією, а кількома палатами одночасно. Тож якщо судді відпочиватимуть по черзі, справи не розглядатимуться належним чином. За час відсутності володільців мантій заяви накопичуватимуться і будуть розподілені між ними після виходу з відпустки. Я. Романюк запевнив, що на якість правосуддя тимчасове припинення роботи ВСУ не вплине.
Нешаблонні стандарти
Далі спікери відповіли на питання журналістів, запрошених на зустріч. Перше питання стосувалось листа Вищого адміністративного суду України до Гаранта Конституції з проханням ветувати закон «Про судоустрій і статус суддів», текст якого, до слова, досі не був оприлюднений. У своєму листі «адміністративники» наголошують на тому, що Україні конче необхідна самостійна гілка адміністративного судочинства на чолі з Вищим адміністративним судом, що буцімто відповідає найпрогресивнішому європейському досвіду.
Коментуючи це, пан Романюк з повагою висловився щодо традицій Старого Світу, проте закликав впроваджувати їх на теренах нашої держави з неабиякою обережністю. Він переконаний, що перед тим, як копіювати іноземні доробки, нам слід врахувати національні, соціальні й судові реалії та відійти від моделі, за якої особі, аби потрапити до адміністративного суду з невеликого містечка або селища, необхідно долати 30, 50, а то й 200 кілометрів. «Суди повинні бути для людей», – переконаний очільник установи. Отже, ВСУ дотримується позиції необхідності впровадження спеціалізації суддів в рамках одного суду. До слова, Європа також не категорична у питаннях спеціалізації судів та залишає вибір варіантів вирішення цієї проблеми за державами.
Наступне питання стосувалось бажання суддів ВСУ продовжити роботу в новоствореному Верховному Суді. Нагадаємо, що раніше деякі судді заявляли про своє небажання продовжувати носити мантії. Наразі, як зазначив Я. Романюк, лише один суддя ВСУ подав відповідну заяву та необхідний пакет документів до Вищої ради юстиції. Однак навряд чи це пов’язано з його переконаннями. Річ у тім, що незабаром вік служителя Феміди сягне граничної пенсійної відмітки. Ще 5 суддів ВСУ запросили документи, необхідні для відставки, у відділі кадрів. Проте заяв вони ще не писали. Можливо, заяв про відставку побільшає після набрання чинності новим законом про судоустрій. Сам же пан Романюк рішуче налаштований на проходження конкурсу та переконаний, що усі його колеги з ВСУ з легкістю витримають це випробування.
А ось Г. Канигіна, навпаки, не погоджується на умови законодавця та вважає неправильним піддавати суддів, обраних довічно, екзаменуванню кожен раз після зміни каденції Верховної Ради. Голова ж ВСУ не вважає іспит принизливим і, посилаючись на рекомендації Венеційської комісії та своїх іноземних колег, приймає ситуацію, якщо вона відповідає суспільному запиту на реформування судової влади.
Однак, не зважаючи на погодження з волею народу, ВСУ вже готує конституційне подання щодо відповідності Конституції закону про судоустрій. Не влаштовує «верховників» термін «ліквідація», вжитий авторами акту щодо ВСУ. Посилаючись на збереження за Судом статусу найвищої судової установи, володільці мантій прагнуть замінити термін «ліквідація» на термін «реорганізація», оскільки впевнені, що суд саме реорганізується шляхом приєднання касаційних судів. На заході Я. Романюк висловив сподівання, що поки текст закону не оприлюднений, до нього ще можуть бути внесені зміни. Однак, якщо законотворці не дослухаються до ВСУ, Суд буде змушений залучати своїх колег з КСУ. Наразі ж проект подання знаходиться на стадії підготовки. А от чи буде потреба у його завершенні, покаже час.