24 квітня 2018 р. пройшов міжнародний практичний семінар «Forensic expert talks», на якому експерти на прикладах реальних кейсів розповіли, як проводяться комплексні розслідування шахрайства у компаніях. Захід був організований Deloitte Ukraine спільно з Sayenko Kharenko.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Форензік є відносно новою для України практикою, проте за словами Сергія Смірнова, радника Sayenko Kharenko, за останні чотири місяці спостерігається значний інтерес до цієї практики. Тому метою конференції є популяризація форензіку, оскільки в світі вже є усвідомлення необхідності його застосування. «Минулого тижня вийшов щорічний звіт Міжнародної організації з розслідування шахрайства (ACFE), і на його основі (що має назву «report to the nations») за останні роки можна зробити висновок, що сума збитків, які зазнають підприємства внаслідок шахрайства, кожного року тільки зростає. В 2016 р. це було близько 6 млрд дол., у 2017 р. - 7,3 млрд дол. І це лише зареєстровані кейси», - зазначив пан Смірнов.
Щодо ситуації в Україні, то, за словами Дмитра Ануфрієва, партнера Deloitte, проведені компанією дослідження свідчать, що в більше ніж половині компаній України працівники мають схильність до шахрайства або ж є реальні факти шахрайства. Кейси розрізняються: за розміром збитків; за наявністю змови всередині компанії між менеджментом або між менеджментом і співробітниками; за наявністю змови з третіми особами.
Найтяжчий випадком вважається наявність одночасно і внутрішньої, і зовнішньої змови. «Важливим компонентом також є наявність корупційної складової, особливо якщо мова йде про американські, британські та французькі компанії, оскільки там встановлені дуже жорсткі норми по боротьбі з корупцією», - наголосив пан Ануфрієв.
В залежності від факторів, які викликають сумніви, застосовуються різні методи й інструменти розслідування, найтиповішими з яких є:
- інтерв’ю з співробітниками та контрагентами;
- аналіз даних всередині компанії (в першу чергу бухгалтерських та фінансових);
- залучення юридичних консультантів, в яких є досвід супроводу форензік-розслідувань;
- ІТ-форензік.
Олександр Тарасенко, директор Deloitte, на прикладі кейсів, які виникають на складах, де зберігається продукція, та виробництві проаналізував можливі ризики при:
- виявленні ознак і/або фактів шахрайства, змови, крадіжок, зловживань посадовим становищем тощо;
- виявленні і блокуванні спроб доступу до конфіденційної інформації, копіювання і виведення за межі компанії по всім каналам;
- виявленні ознак і/або фактів маніпуляцій ринком, цінами, умовами постачання тощо.
У свою чергу Тарас Філоненко, старший детектив НАБУ, розповів про розслідування, які проводяться в вищих ешелонах влади стосовно хабарництва, недекларування активів і незаконного збагачення, корупції під час державних закупівель на державних підприємствах.
Одним з важливих моментів під час проведення розслідування є також співпраця з службою безпеки компанії, оскільки більшість ризиків можна передбачити ще на початкових стадіях. Про впровадження ефективної бізнес-орієнтованої служби безпеки розповів Іван Герасимович, директор з ризиків та безпеки Смарт-Холдинг, який назвав такі види безпеки - фізичну, економічну й інформаційну. За його рекомендаціями, основними кроками побудови бізнес-орієнтованої служби безпеки є:
- з’ясування місії, цілей та пріоритетів, як це задокументовано в політиці, планах та процедурах;
- визначення відповідних ризиків та проблем безпеки бізнесу;
- узгодження цілей та функцій безпеки з цілями та пріоритетами компанії;
- приведення структури служби безпеки компанії у відповідність з цілями, завданнями, функціями;
- забезпечення набору в структуру служби безпеки співробітників з відповідним рівнем кваліфікації;
- введення регламентуючих документів;
- встановлення точок контролю;
- контроль інформаційних потоків;
- вироблення раціональних критеріїв оцінки й ефективності;
- співвідношення витрат на безпеку з загальними результатами компанії.
«При впровадженні систем безпеки головним є питання, наскільки ця безпека є практичною, необхідною і позитивною для бізнесу з точки зору отримання прибутку і зростання вартості компанії. Якщо на це питання не можна відповісти реальними цифрами, така безпека заважає бізнесу розвиватися і є непотрібною», - резюмував пан Герасимович.
Практичними порадами про те, як проводити інтерв’ю під час вже внутрішніх розслідувань, поділився Олексій Тякін, глобальний менеджер з комплаєнсу і розслідувань BUNGE. На його думку, для інтерв’ю потрібно створити в міру комфортні умови, щоб у людини не виникало враження, що вона перебуває на допиті, не даючи їй при цьому відчуття господаря ситуації. Для цього потрібно намагатися уникнути проведення інтерв’ю безпосередньо на робочому місці такої особи; не проводити таке інтерв’ю в присутності керівника, що викличе додаткову напругу; уникати певних слів, таких як крадіжка, хабар, змова тощо.