27.03.2014 р. на 68-й сесії Генеральної Асамблеї ООН була прийнята Резолюція про підтримку територіальної цілісності України відкритим голосуванням країн-членів ООН (100 з яких висловилися «за»). Це говорить про те, що територіальна цілісність України є проблемою міжнародного значення. Такими словами відкрив круглий стіл «Територіальна цілісність України: проблеми та рішення» Анатолій Павленко, ректор ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Захід відбувся 11.12.2015 р. у стінах та за організації КНЕУ спільно з Києво-Могилянською академією і Національним університетом біоресурсів та природокористування.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
«Проблема регіональної диверсифікації чи регіонального протистояння є не новою не тільки для України, а й для багатьох інших країн», – зауважив у своєму вітальному слові проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків КНЕУ ім. Гетьмана Віктор Чужиков. За його словами, Україна не є самотньою у подібних проблемах. Наприклад, бунтівна провінція Квебек у Канаді, штат Техас у США, Каталонія в Іспанії – це все, як зазначив професор, є характерними прикладами тих регіональних суперечностей, які панують у світі. З іншого боку, наразі більшість науковців відходять від парадигми внутрішнього регіоналізму та більше зосереджуються на тому, що має відбуватись так званий локалізм – локальне збільшення економічної активності.
«Я не буду коментувати цієї думки, але досвід показує, що така точкова економічна активність буде посилювати наявні суперечності», – підкреслив науковець. Як приклад, у Києві на сьогодні сконцентровано майже 40% усіх прямих іноземних інвестицій, які увійшли в Україну, у Будапешті – 65%, у Талліні – 85%. Тобто їхня концентрація ділової активності у ХХІ столітті зосереджується в межах столиці.
Аналізуючи той стан, в якому опинилась Україна, як зазначив пан Чужиков, можемо спостерігати велику кількість проблем, пов’язаних з регіональним розвитком. Коли порушувалось питання, якою має бути Україна в контексті регіонального розвитку, нерідко бралась за основу європейська модель. У стратегії було зазначено, що на регіональний розвиток держава має витрачати 1% валового внутрішнього розвитку. І кожного року, коли узгоджувався бюджет України, про цей 1% постійно забували. «Треба проводити роботу над помилками, яких за роки незалежності ми зробили дуже багато, а тепер маємо їх трагічні наслідки», – підкреслив проректор КНЕУ.
Володимир Курило, проректор з навчально-наукової роботи, правових та соціальних питань НУБіП України, відзначив, що суверенітет і територіальна цілісність кожної країни в системі світових цінностей та принципів є основоположною. Тому очевидно, що Україна має право всіма законними способами, які передбачені міжнародно-правовими нормами, відновити цю територіальну цілісність. Хоча проблема, безумовно, є багатогранною: починаючи від економічних факторів та закінчуючи геополітичними, включаючи права людини на території як анексованого Криму, так і фактично окупованих російською владою частин Донецької та Луганської областей.
На засідання круглого столу також завітав іноземний гість, науковець, професор Лондонського університету Білл Боурінг, який проаналізував проблему анексії Автономної Республіки Крим Російською Федерацією. «Нова Конституція України (з моменту незалежності України й до минулого року) була дуже успішним експериментом для Автономної Республіки Крим. Звичайно, це парадокс – як може бути всередині унітарної держави автономна республіка? Але так було…», – зауважив містер Боурінг. Він також зазначив, що через деякий час після проголошення Криму в якості автономної республіки у складі України не було ніяких передумов, думок або надмірних бажань для об’єднання з Росією. Також доповідач висловив думку, що анексію Криму Росія не готувала заздалегідь, це було моментальним рішенням. «Вони не рахували, скільки такий крок буде коштувати для Росії. А коштує він колосальних сум для російського бюджету», – підкреслив він.
У своїй доповіді на тему «Перспективи та стратегії притягнення РФ до відповідальності за порушення миру й територіальної цілісності внаслідок агресії проти України», член-кореспондент НАПрН України Михайло Буроменський відзначив, що сьогодні ми можемо побачити те, як не спрацьовує система міжнародної безпеки щодо України. Але на тлі цього процесу, за його словами, починає працювати інша, паралельна система Erga omnes – зобов’язання кожної суверенної держави перед усім міжнародним співтовариством, що має універсальне значення для всіх держав. Визнання того, що в міжнародному праві є певні злочини, винуватці яких мають бути покарані, сприяє тому, що сьогодні всі санкції, спрямовані проти Російської Федерації, базуються на Erga omnes.
Говорячи про Мінські домовленості, пан Буроменський зазначив, що вони були досягнуті у надзвичайно складних військових умовах. «Але необхідно розуміти: те, що ми маємо сьогодні – це найкраще з того, що могло б бути», – зауважив дослідник.
Історія має приклади реального притягнення до відповідальності країни-агресора. У деяких випадках це зробити було складніше (внаслідок Другої світової війни), у деяких – простіше (внаслідок агресії Іраку проти Кувейту), але, як повідомив пан Буроменський, так чи інакше в якийсь спосіб ідея відповідальності за вчинену агресію все ж спрацьовує.
Також пан Буроменський висловив переконання, що наразі недоцільно вести розмову про надання окремим територіям Донецької та Луганської областей статусу автономій, адже конфлікт, який там зараз відбувається, був привнесений ззовні, створений штучно. «Пам’ятаючи різні стратегії зі сторони Російської Федерації стосовно України ще з початку 90-х років, одна з таких стратегій була пов’язана з тим, щоб підвищувати статус областей до рівня автономій», – підкреслив доповідач.
Також у рамках роботи круглого столу декан юридичного факультету КНЕУ ім. Гетьмана Оксана Солдатенко оголосила результати конкурсу студентських есе на правову тематику, що проводився факультетом за підтримки «Юридичної газети». Юні правники не тільки порадували організаторів конкурсу своєю активною участю, громадянською позицією та творчим підходом до написання робіт, а троє переможців отримали нагороди у вигляді грошових призів (яка не яка, але ж мотивація для розвитку). Ми приєднуємося до привітань та бажаємо молодому поколінню натхнення, старанності та ніколи не залишатися осторонь правових проблем власної держави.
