Своєрідний рекорд встановили судді Конституційного Суду України при розгляді законопроекту «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)». Дослідивши документ та озвучивши численні зауваження до нього на усному засіданні, «конституційники» винесли 10 окремих думок, у яких, серед іншого, відзначили наявність низки ризиків, зумовлених прийняттям акту. Не зважаючи на це, рішення щодо проекту в цілому виявилось схвальним, а 10 позицій не лише не збентежили його авторів, а й взагалі залишилась непоміченими як ними, так і суб’єктом законодавчої ініціативи – Парламентом.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Чому так сталося? Що викликало потребу суддів висловитися поза офіційним рішенням? Чи повинні окремі думки законників мати якесь юридичне навантаження? На ці та інші питання намагались відповісти юристи під час спільного засідання комітетів Асоціації правників України з конституційного права, адміністративного права і прав людини та з процесуального права, названого «Окрема думка судді – процесуальний феномен?».
Прихований тиск
Цей захід, як розповіла журналісту «ЮГ» його ініціаторка – член Ради з питань судової реформи при Президентові України, керуючий партнер LCF Анна Огренчук, став першим форумом, на якому присутні отримали змогу дослідити феномен окремої думку судді, обговорити конкретний випадок у діяльності КСУ та розглянути перспективу внесення змін до національного законодавства.
До дискусії долучились діючі судді КСУ та їхні колеги у відставці, а також представники провідних правничих компаній. Модерували зустріч А. Огренчук та старший радник Kesarev Consulting А. Шуліма. Зокрема, пані Шуліма запропонувала присутнім порозмірковувати над тим, чим власне є окрема думка судді – протестом неугодних чи індикатором для суспільства.
Відповідати на це запитання взявся суддя КСУ у відставці Віктор Шишкін. Він зазначив, що його колеги, які наразі працюють у суді, знаходяться під тиском, опосередкованим і кримінальними провадженнями, відкритими щодо суддів, та небажанням керманичів країни виконувати свої конституційні обов’язки щодо призначення або звільнення володільців мантій, і позицією з’їзду суддів України, який замість того, щоб висловити невдоволення бездіяльністю можновладців, виявив надмірну поміркованість. В. Шишкін вважає, що за таких умов окрема думка дійсно може стати для законника своєрідним механізмом убезпечення.
Водночас, суддя переконаний, що окрему думку не слід розглядати, як голосування «проти», адже часто, за наявності такої, володілець мантії підтримує рішення КСУ. Цілком природно, що в окремій думці суддя висловлює свою незгоду не з рішенням Суду, а з окремими положеннями його аргументації. З іншого боку, якщо вже в окремій думці її автор вказує, що закон або норма, яка розглядається КСУ, «містить ризики порушень прав людини й громадянина» (як це було у випадку із законопроектом про внесення змін до Конституції щодо правосуддя), то голосувати «за» він не повинен.
Полярність переконань
Знайти рівновагу між задоволенням суспільного інтересу до діяльності КСУ й незалежністю судді та неможливістю тиску на нього закликав діючий «конституційник» Микола Мельник. Він нагадав, що наразі розробляється проект закону про КСУ, і в рамках цього висувалась пропозиція передбачити норми, які б зобов’язували суддів, що голосували «проти», викладати окрему думку, та забороняла робити це суддям, які голосували «за» те чи інше рішення.
Таку пропозицію М. Мельник вважає хибною, а саму окрему думку сприймає, як позицію судді, що має сигналізувати суб’єктам виконання рішення про необхідність звернути увагу на певні негаразди в аналізованій Судом нормі. «Окрема думка – це можливість висвітлити не лише суть рішення, а й проблеми практики КСУ на прикладі окремої справи. На окремій думці можна показати громадськості тенденції законотворення та впровадити діалог із правовою спільнотою» – зазначив пан Мельник.
А ось колега Миколи Мельника Ігор Сліденко заявив про те, що доки не потрапив до КСУ, вважав наявність окремих думок «конституційників» неприйнятною. Йому здавалося, що кожна позиція, яка суперечить офіційному рішенню, робить цей документ нелегітимним, викриваючи його недоліки. Однак, посівши місце у лавах суддів КСУ, він змінив свою думку через те, що КСУ не є судом у тому розумінні, яке вкладають у це слово більшість представників громадськості. Законник підкреслив, що КСУ – це політико-правовий орган, а окрема думка судді іноді є єдиною можливістю захистити свою професійну гідність.
Нагальність змін
Суддя судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України Олександр Волков, запрошений, аби висвітлити проблематику окремої думки судді в судах загальної юрисдикції, зазначив, що цей документ є ілюстрацією принципу незалежності володільця мантії. Водночас, окрема думка суперечить з іншим принципам – таємниці нарадчої кімнати, у якій, власне, і мають обговорюватись усі сумнівні та неоднозначні аспекти справи задля того, щоб служителі Феміди були позбавлені сумнівів.
«Якщо ж розглядати перспективу внесення змін до закону про КСУ в частині юридичного статусу окремої думки «конституційників», то, можливо, було б доцільно запровадити модель, що діє у ВСУ та дозволяє переглядати рішення Суду на підставі наявності окремих думок» – зазначив О. Волков. Суддя переконаний у тому, що зміни судової практики є абсолютно нормальним, оскільки опосередковуються змінами у суспільстві, тож впровадження зазначеної моделі дозволить зробити практику КСУ більш гнучкою.
Цікаво підійшов до дослідження окремої думки судді радник судової практики юридичного бюро «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери» Арсен Мілютін. Він почав з аналізу питання про те, що має вирішувати правова система. Якщо правова система обмежуватиметься спорами між Особою_1 та Особою_2 (умовно), необхідність у державних судах може зникнути. Подібні приватні спори цілком можливо «віддати на відкуп» приватним арбітражам, які (як і зараз) не мотивуватимуть своїх рішень, а просто визначатимуть, хто правий, а хто – ні.
Однак, якщо «копнути» глибше й замислитись над значенням судового рішення, можна дійти висновку, що мотивація, наведена у ньому, є капіталом для правової системи, а також для суспільства в цілому. Такий же капітал міститься і в окремій думці судді. Різниця ж між рішенням та думкою полягає в тому, що перше є цінністю, яке суспільство використовує негайно, а друга – є цінністю, якою можна буде скористатися згодом.
Рost scriptum
На завершення круглого столу учасники підтримали позицію щодо необхідності обов’язкової публікації окремих думок суддів КСУ та їх надсилання разом з рішенням або висновком до відповідних суб’єктів. Водночас, вони звернули увагу на те, що за сучасних умов інститути громадянського суспільства та ЗМІ можуть відігравати (та вже відіграють) важливу роль у донесені певних окремих думок суддів до суспільства.
Коментарі:
ВОЛОДИМИР ПАВЛЕНКО, керівник судової практики КПМГ в Україні, адвокат:
- 10 окремих думок означає, що законопроект сам собою є контраверсійним. Він містить дуже багато бланкетних норм, які безпосередньо не врегульовують правовідносини. Для того, щоб говорити, що ці правовідносини є врегульованими, треба дочекатись прийняття низки законів. Цих законів поки немає. Наприклад, у проекті передбачається впровадження так званої адвокатської монополії, але на яких умовах це відбудеться, поки не зрозуміло, адже нова редакція закону про адвокатуру ще не прийнята.
Така невизначеність є однією з причин значної кількості окремих думок. Автори законопроекту презентували його як своєрідний «скелет», на який згодом нанизуватиметься нормативна база.
Такий підхід завжди залишає можливість для маневру, а судді Конституційного суду, не маючи змоги оцінити модель в цілому, визнали, що вона загалом не суперечить Конституції, але за тих чи інших умов може містити певні ризики.
Наразі 10 окремих позицій суддів КСУ досить широко обговорюються правничою спільнотою.
АННА ОГРЕНЧУК, член Ради з питань судової реформи при Президентові України, Голова Комітету АПУ з процесуального права, керуючий партнер LCF
- Ви є членом Ради з питань судової реформи при Президентові України. Скажіть, як відреагувала Рада на 10 окремих думок суддів Конституційного Суду?
- Наразі основними питаннями, які досліджуватиме Рада, є зміни до процесуальних кодексів та до закону «Про судоустрій та статус суддів». Питання щодо 10-ти окремих думок суддів Конституційного Суду України Радою не обговорювалось. Спільне засідання Комітетів Асоціації правників України з конституційного права, адміністративного права та прав людини, а також з процесуального права, присвячене дослідженню феномена окремої думки судді, є нашою ініціативою. У правничому середовищі це перший відкритий захід, на якому була розглянута навіть не суть 10-ти окремих думок суддів КСУ з приводу законопроекту «Про внесення змін у Конституцію України (щодо правосуддя)», а юридична природа окремої думки судді взагалі.
Чи будуть взяті до уваги позиції суддів КСУ, та чи вноситимуться зміни до проекту – це вже питання до Парламенту.