09 червня 2015, 14:25

Чи допоможе декларація?

Опубліковано в №22-23(468-469)

Анна Трішичева
Анна Трішичева журналіст, спеціально для «Юридичної Газети»

IMG_3838


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


«З огляду на те, що адвокати відіграють важливу роль у функціонуванні правової системи та забезпечують здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, Адвокатура України підготувала Декларацію щодо захисту прав людини у кримінальному провадженні, яка відображає спільну позицію адвокатської спільноти щодо важливості захисту прав людини у кримінальному процесі та необхідності покращення спроможностей адвокатів належно виконувати свої професійні обов’язки. Декларація ґрунтується на основі консенсусу, який досягнуто шляхом здійснення консультативного процесу між адвокатами України», – це витяг з преамбули проекту Декларації щодо захисту прав людини у кримінальному провадженні, що було розроблено за ініціативи Національної асоціації адвокатів України та за участю низки професійних об’єднань адвокатів України, зокрема Асоціації правників України, Асоціації адвокатів України. Документ створювався за сприяння Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», який впроваджується за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Що це за документ, «з чим його їсти», як імплементувати та яка доля його чекає на правовій ниві обговорювали представники адвокатської спільноти на круглому столі 3 червня. Документ презентувала Голова комітету захисту прав людини НААУ Ганна Колесник. За її словами, основним завданням розробки Декларації є мобілізація та підвищення рівня поінформованості громадянського суспільства, ЗМІ, органів державної влади та інших зацікавлених сторін про випадки порушення законодавства та найкращих практик щодо захисту прав людини у кримінальних справах. Так, проект Декларація, презентований на заході, складається з преамбули та чотирьох розділів. Розділ І стосується діяльності суддів під час здійснення ними правосуддя у кримінальних справах, у розділі ІІ розглядаються питання ролі та повноважень сторони обвинувачення у кримінальному провадженні, у ІІІ розділі – питання ефективності надання правової допомоги у кримінальному провадженні адвокатами та проблеми, з якими стикаються адвокати у свої професійній діяльності. Останній розділ стосується прозорості системи кримінального правосуддя та доступу до судів. «Над цим документом ми працюємо вже майже півтора роки. Проводили багато заходів з обговорення Декларації, на які запрошували суддів, прокурорів, інших учасників процесу, представників громадських організацій. Ми завжди дивувались тому факту, що розуміння того, як має проходити кримінальний процес є, але чому тоді, зайшовши до Єдиного реєстру судових рішень, можемо побачити «показове» рішення величиною не більше абзацу?», – зазначила пані Колесник. Питання риторичне.

Як наголосила Лідія Ізовітова, Голова НААУ, змагальність, про яку так багато говорили під час прийняття нового Кримінального процесуального кодексу, на практиці виявилась недолугою. Вона є дуже обмеженою, а отже, інтереси громадян не захищені повною мірою. «Змушена сказати, що на сьогодні адвокати відчувають певні утиски не тільки в провадженні, а й піддаються психологічному та фізичному тиску. Це свідчить про те, що громадяни не усвідомлюють, що адвокати виконуються свої обов’язки професійні, та їх ніяк  не можна ототожнювати з тими громадянами, яким вони надають правову допомогу», – наголосила пані Ізовітова. У межах роботи з Декларацією, додала вона, можна запроваджувати різні проекти. Зокрема це може бути проект щодо адвокатських розслідувань, також проект, де будуть відображені приклади утисків щодо адвокатів.

Як зазанчив президент Асоціації правників України Денис Бугай, у Декларації відображені достатньо загальновідомі і навіть банальні факти та принципи, але вони є дуже важливими: «Наша реальність настільки відірвана від цих принципів, що нам треба ще активніше поширювати ці ідеї, і не тільки серед адвокатів, а й серед суспільства взагалі».

«Кожного дня маю одне і те саме питання. Яка різниця між практикою та законом? Чи є вона взагалі? Звичайно ж є. Закон – це те, що має бути в ідеалі, а практика змінюється щодня. Але практика показує, що нам треба щось змінювати. Саме тому ми розпочали розробляти Декларацію», – почав свою доповідь головний експерт Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Марк Сегал. Він наголосив, що юридичних документів щодо прав людини у кримінальному провадженні, достатньо. Тому нам треба якийсь неюридичний узагальнюючий та систематизований документ. Якщо суспільство знає, що означає фраза «права людини», якщо кожен адвокат працює заради розвитку професії – це означає, за словами експерта, що ми маємо всі шанси продемонструвати позитивний результат. Декларація є інструментом для освіти та співпраці з громадянами та медіа-середовищем.

Адвокат Олексій Шевчук звернув увагу на недоліки Декларації, назвавши її «концепцією документа, який ми маємо створити»: «Документ гарний та має право на існування. Але на сьогодні у нас є чинний Кримінальний процесуальний кодекс, наш профільний закон та ряд правил прокурорської, суддівської й адвокатської етики. Зрозуміло, що нам простіше всі проблеми, що маємо, вирішити шляхом їх врегулювання у відповідній декларації. Але маємо чітко усвідомлювати, що цей документ буде декларативним (і навіть не рекомендаційним) доти, доки його не будуть виконувати всі учасники процесу». Тому, на думку юриста, варто насамперед розуміти, для чого цей документ потрібен, яку вагу серед поля чинних нормативних актів матиме та як його треба використовувати на практиці.

Цей документ не витримує жодної критики, – переконана адвокат та науковець Олександра Яновська. «Прочитала його недавно і в процесі виникали самі запитання. Але питання навіть не у тому… Питається інше – для чого він потрібен, з якими цілями він використовується? Наприклад, завдання Декларації мобілізувати ЗМІ, суспільство про випадки порушення законодавства щодо  прав людини у кримінальних справах. Як ця Декларація може їх мобілізувати? Де тут випадки порушення?», – запитала вона риторично. У просвітницькій меті документа пані Яновська теж сумнівається, адже він є недостатньо повним. І крім того, більш звернень, як зазначила адвокат, спрямовані не до громадськості, а до суддів, прокурорів та адвокатів.

 Голова Ради адвокатів Київської області Петро Бойко дуже схвально відгукнувся про Декларацію, точніше про зроблену роботу заради високої мети. «Знаєте, я дуже радий, що є романтики, які пишуть про подібні речі й вірять, що так і буде. Хіба присутні тут проти, щоб було так, як там описано? Ні. Тому, що можна сказати? Нормально, добре, молодці!»

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати