Незважаючи на складну геополітичну ситуацію в країні, цього року загальний обсяг ринку юридичних послуг в Україні в грошовому вираженні в національній валюті залишиться на рівні минулого року. При цьому збережеться тенденція 2013 р. по затребуваності юридичних практик: найбільш значущими для ринку залишаться практики вирішення спорів, а також корпоративного права/злиттів і поглинань. Такої думки дотримується керуючий партнер ЮФ Aequo Денис Лисенко, який разом зі своєю командою організував 10 жовтня прес-ланч, присвячений дуже значимій і, на жаль, як ніколи актуальній для нашої країни темі «Як українському бізнесу працювати в умовах кризи?»
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Захід став не тільки «просвітительською» лекцією стосовно тенденцій та прогнозів у сфері економічного життя країни в цілому та ринку юридичних послуг зокрема, а й знайомством з новоствореною компанією, яка розпочала роботу в серпні ц.р., незважаючи на, м’яко кажучи, не найсприятливіший для цього період. Це, до речі, відзначив і сам керівник: «У поточному році почалося певне переформатування ринку, яке свідчить про те, що він адаптується до нових реалій. Сьогодні навіть професійним командам з уже напрацьованою клієнтською базою важливо бути більш гнучкими і відповідати мінливим запитам ринку, а це диктує необхідність структурних змін у юридичних фірмах».
Найголовнішою з тенденцій 2014 р. пан Лисенко вважає посилення конкуренції на ринку юридичних послуг, що змушує юридичні фірми переосмислювати підходи, переглядати бізнес-процеси, активізувати маркетингову діяльність, відмовлятися від неперспективних напрямків і освоювати нові практики. В умовах інтенсивної конкуренції на перший план вийде довгостроковість взаємовигідних відносин з клієнтами.
Пріоритетним напрямком у просуванні юридичних послуг стають програми лояльності та крос-селлінг (продаж клієнту додаткових послуг до тих, які він уже обрав – ред..), а також нестандартні рішення і ходи, які допоможуть знайти нові можливості в умовах кризи. Ціна і далі буде одним з ключових чинників при виборі юридичного радника при порівняльній якості послуг, однак вимоги до рівня знань та можливостей юридичного радника підвищуються.
Основними викликами для економіки України Д. Лисенко назвав:
1) політичну нестабільність. Практично країна живе у трьох правових реальностях – основна частина нашої країни, яка потребує реформ; окупований Крим та східна частина, де ведуться бойові дії;
2) економічні проблеми – девальвація гривні, нестача ліквідності у банківській системі, незбалансованість державного бюджету.
Партнер, керівник практики банківського та фінансового права Юлія Кирпа ознайомила представників ЗМІ з основними тенденціями фінансового розвитку України. На макроекономічному рівні у нашої держави виникли труднощі із залученням закордонного фінансування шляхом випуску єврооблігацій, і керівництво вирішило звернутись за допомогою до міжнародних фінансових організацій, які покликані фінансувати держави у період фінансових труднощів – МВФ, Єврокомісії та Світового банку. Програми кожного з даних відомств пов’язані між собою, їх ключовим інтересом є проведення реформ на державному рівні. Експерт висловила сподівання, що при позитивному розвитку тенденції та імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС протягом кількох наступних років Єврокомісія надасть Україні кредит на суму $11 млрд.
Ситуацію в банківському секторі пані Юлія назвала складнішою, ніж навіть у кризовий 2008 р., оскільки зараз, крім економічного занепаду, існує ризик військової агресії. Банки не мають інструментів залучення закордонного капіталу, адже існує заборона на дострокове погашення кредитів, виданих іноземними кредиторами. «Ускладнила ситуацію також паніка серед населення України, що призвела до багатомільйонного відтоку депозитів, в результаті чого банки залишились без нових ресурсів», – відзначила юрист.
В таких умовах 22 вересня ц.р. Нацбанк України прийняв постанову, яка, як сказала пані Кирпа, «вбиває інвестиційний клімат України». Вона вводить обмеження на продаж валюти фізичним особам з розрахунку 3 тис. грн в день та забороняє іноземним акціонерам українських компаній отримувати дивіденди, виводити за кордон фінанси, отримані від продажу акцій (крім випадків, якщо ці акції були продані на фондових біржах). Але НБУ розуміє, що ринок не може існувати в такому форматі тривалий час, тому дана постанова діє тільки до 2 грудня 2014 р. Також юрист відзначила процес консолідації банківського сектору як основний момент розвитку системи банків України, прописаний у «Стратегії розвитку банківського сектору до 2020 року», що нещодавно розробив Нацбанк.
Радник з судової практики Павло Бєлоусов продовжив думку Ю. Кирпи, розповівши про вирішення спорів між позичальниками та банками-кредиторами. Позичальники разом зі своїми юридичними представниками за рахунок криз, які пережила наша країна, отримали немалий досвід та мають на сьогоднішній день напоготові значну кількість способів уникнення відповідальності та покращення умов кредитування, зміни умов кредитних договорів та ін. В свою чергу, банки також удосконалились в цьому плані та підвищили якість структурування угод. В подібних справах є усталена судова практика, що дозволяє вирішувати спори досить швидко, але, зважаючи на ситуацію в країні, їх кількість значно зросла.
Про те, як можна підвищити інвестиційну привабливість України, розповіла партнер фірми, експерт з корпоративного права Анна Бабич. Вона повідомила, що цього року Україна піднялась із 137 місця на 112 місце в рейтингу Doing Business, що говорить про правильність обраного напрямку розвитку підприємницької діяльності. Наразі наша влада поставила перед собою нову ціль – присутність України в першій двадцятці цього рейтингу. А одним з його критеріїв є «Захист прав інвесторів», який, як повідомила пані Бабич, уже частково виконаний цього року. Важливим нововведенням в українському законодавстві у цьому плані буде право подавати похідний позов. «Цей законопроект наразі обговорюється в НКЦПФР, ми теж беремо участь у його розробці», – повідомила А. Бабич.
Партнер фірми Марія Нижник назвала три речі у сфері антимонопольного права в Україні, які Антимонопольний комітет може зробити, щоб полегшити ведення бізнесу і, що само собою розуміється, допомогти в імплементації Угоди про асоціацію. По-перше, варто більш чітко розробити методику розрахунку штрафів за картельні змови. По-друге, треба удосконалити процедуру видачі дозволів Антимонопольним комітетом на купівлю різноманітних активів. Ну і остання умова, про яку зазначила доповідач, це публікація рішень АМК.
На питаннях захисту права інтелектуальної власності зупинився партнер фірми Aequо Олександр Мамуня. «Це досить сильний інструмент для відслідковування тенденцій на ринку, – зазначив він. – Та навіть для того, щоб заглянути в майбутнє». Зокрема, на сьогодні в Україні, на відміну від багатьох розвинених країн, патентний захист існує лише в трьох сферах: хімія, біохімія і ІТ та електроніка. Виходячи з цього, можна судити про рівень розвитку економіки країни.
Пан Олександр зауважив, в Україні за останні півроку кількість заявок на винаходи зменшилась на 15%. Це говорить про те, що в найближчому майбутньому даний ринок пріоритетним для бізнесу не буде. З іншої сторони, спостерігається тенденція, коли молоді іноземні компанії починають все більше цікавитися видами патентів і знаків для товарів та послуг. І частину підготовчої роботи для інвестування в сферу інтелектуальної власності вони вже проводять, додав пан Олександр.