 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Під «соусом» конституційної реформи, адміністративна юстиція несподівано вирішила вийти з родини судів загальної юрисдикції. І схоже, все йде до того, що так воно і буде. Принаймні учасники Міжнародної науково-практичної конференції «Захист прав людини в адміністративному судочинстві: сучасний стан і перспективи розвитку в Україні», що відбулася 1 та 2 жовтня й була присвячена 10-й річниці започаткування процесуальної діяльності адміністративних судів, підтвердили важливість існування останніх.
За словами Голови Вищого адміністративного суду України Олександра Нечитайла, ідея запровадження адміністративного судочинства в Україні торувала шлях до свого втілення цілих 13 років: від схвалення Концепції судово-правової реформи до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, який був визнаний експертами не лише як необхідний, але й прогресивний законодавчий акт. «Він засвідчив реальність намірів української держави втілювати в життя принцип верховенства права, діяти прозоро та неупереджено в інтересах кожного пересічного громадянина», – наголосив Голова суду. Також він зазначив, що ефективність судочинства значною мірою залежить від якості законодавства. І якщо адміністративно-процесуальне законодавство в Україні кодифіковане, то адміністративно-процедурне й надалі залишається несистематизованим. Зазначимо, що робота над Адміністративно-процедурним кодексом України, який має стати основою для правомірної управлінської діяльності, триває майже 15 років. Крім того, за його словами, постійний аналіз статистичних показників свідчить про те, що навантаження на суддів адміністративних судів стабільно високе. Так, найчастіше до адміністративних судів звертаються громадяни щодо вирішення соціальних спорів, а це свідчить про певні негативні чинники у цій сфері публічно-правових відносин. Пан Нечитайло підкреслив, що в сучасних умовах активізації євроінтеграційного процесу постала потреба у реформуванні судової системи і судочинства та внесенні відповідних змін до чинного законодавства. На його думку, змін потребують, передусім, конституційні положення щодо порядку утворення, реорганізації та ліквідації судів, визначення їх мережі.
«Ми переконані, – сказав він, – що перший крок на шляху до підвищення ефективності адміністративного судочинства в Україні – конституційно закріпити статус адміністративних судів. Це буде гарантією незалежності адміністративних судів від інших гілок влади та суб’єктів політичних відносин». Також пан Нечитайло впевнений, що необхідно переоцінити ті положення законів, які надають суб’єктам владних повноважень право звертатися до адміністративних судів з позовами до громадян та юридичних осіб, яким вони досить часто зловживають.
У свою чергу, заступник Глави Адміністрації Президента України, голова Ради з питань судової реформи Олексій Філатов зазначив, що створення адмінсудів має велике значення для держави. «10 років тому наша країна зробила надважливий крок – створила систему адміністративних судів. Не менш важливий крок Україна має зробити зараз – зміцнити в рамках судової реформи конституційні основи правосуддя, закріплюючи адміністративну юстицію на конституційному рівні». Також він нагадав, що 4 вересня Конституційна комісія затвердила проект конституційних змін щодо правосуддя, де зазначається, що з метою захисту прав і свобод особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди. Крім того пан Філатов зазначив, що на сьогодні актуальним є вдосконалення процесуального законодавства. Зокрема, нині напрацьовується проект змін до Кодексу адміністративного судочинства, направлених на підвищення ефективності адміністративного процесу, запобігання зловживанню процесуальними правами та зменшення навантаження на суддів. «Справа за малим – втілити всі ці плани в життя. Маємо працювати швидко!», – наголосив він.
Ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук виступив із доповіддю на тему «Адміністративна юстиція: шлях до змін». Він висловив переконання, що запровадження адміністративної юстиції було однією з найвизначніших політико-правових подій у державі, а її функціонування є гарантією захисту особи від порушення права в публічно-правових відносинах. «Водночас існує досить широке поле для вдосконалення системи адмінюстиції. Зокрема, варто змінювати доктрину адміністративного права з метою мінімізації практики використання адміністративних судів для захисту інтересів публічних установ та організацій» – зазначив пан Оніщук.
Також, на його думку, на законодавчому рівні необхідно закріплення відмінного порядку доступу до професії судді адміністративного суду, відповідні вікові та кваліфікаційні цензи, особливості його статусу. Вирішення потребує також питання щодо меж повноважень адміністративної юстиції. З метою захисту й поновлення порушених прав – суд має застосовувати всі наявні та виключні можливості, надані законом, а не обмежуватися лише визнанням дій, бездіяльності та рішень суб’єктів владних повноважень протиправними. Захист порушеного права включає в себе, як неодмінна складова, поновлення такого права. Тож побоювання судів щодо неможливості використання зобов’язальних рішень є надуманими. Правові наслідки таких рішень не є тотожними власне самим рішенням органів виконавчої влади та інших суб’єктів владних повноважень. Тобто немає жодних підстав говорити про порушення дискреції останніх.
Звертаючись до теми забезпечення єдності судової практики, ректор наголосив, що існують не поодинокі випадки виявлення альтернативних підходів під час касаційного розгляду. Інструментом забезпечення єдності судової практики у таких випадках має бути розгляд справ палатами та пленумом. Впровадження вже напрацьованих конституційних змін та робота над завданнями щодо розвитку адміністративної юстиції має суттєво вплинути на стан справ у сфері захисту прав людини.
Коментар:
Богдан ЛЬВОВ, голова Вищого господарського суду України
В умовах сьогодення 10 років – це небагато, але це той строк, протягом якого адміністративна юрисдикція пройшла шлях від створення до виправданого існування та ефективного функціонування. Ми — господарські та загальні суди, у свою чергу, також долучилися до цього, оскільки поділилися як справами, так і кращими кадрами. Вдосконалення адміністративної юрисдикції триває і надалі, навіть програма конференції свідчить про це. Разом з тим, як наявні напрями подальшого розвитку, так і механізми їх ефективного застосування має бути підвищено. Сфера захисту прав людини є актуальною у всьому світі та надзвичайно актуальна для України, особливо на цьому етапі її розвитку.