Вже традиційно наше суспільство ставить питання: «А судді хто?». Однак сьогодні весь суддівський корпус нашої країни ставить собі трохи інше питання: «А судді над суддями хто?». Такими словами суддя Господарського суду Харківської області, член Ради суддів України Тетяна Суярко 22.02.2017 р. відкрила інформаційний марафон серед суддів та суддів у відставці, які висунули свої кандидатури для обрання до складу Вищої ради правосуддя з’їздом суддів України. Захід організували Вища рада правосуддя та Рада суддів України за сприяння канадського Проекту підтримки судової реформи в Україні. Із зареєстрованих 44-х кандидатів до Вищої ради правосуддя, з-поміж яких 14-15.03.2017 р. з’їзд суддів має обрати 6 осіб, взяти участь в інформаційному марафоні прийшли 23 судді та судді у відставці. Інфомарафон проходив у вигляді 3-х панелей, в яких були представлені виступи таких учасників.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Панель №1:
1. Сергій Гирич, голова Личаківського районного суду Львівської області;
2. Віталій Снегірьов, суддя Брянківського міського суду Луганської області;
3. Богдан Моніч, суддя Житомирського апеляційного адміністративного суду, заступник голови РСУ;
4. Олег Васильцов, суддя у відставці Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області;
5. Михайло Цуркан, суддя Вищого адміністративного суду Україниу відставці;
6. Тетяна Чумаченко, суддя Вищого адміністративного суду України у відставці;
7. Ігор Завальнюк, суддя Одеського окружного адміністративного суду;
8. Ігор Стельмах, суддя Апеляційного суду Львівської області;
9. Віктор Шапран, суддя Київ-ського апеляційного господарського суду.
Панель №2:
1. Ігор Борщов, суддя Київськогорайонного суду м. Одеси;
2. Світлана Акуленко, суддя Апеляційного суду Чернігівської області;
3. Григорій Алейніков, суддя у відставці Апеляційного суду Запорізької області;
4. Олена Ситник, суддя ВССУ;
5. Лариса Швецова, суддя Апеляційного суду Харківської області;
6. Валентина Курило, суддя Апеляційного суду Донецької області;
7. Тарас Багрій, суддя Тернопільського міськрайонного суду.
Панель №3:
1. Микола Худик, суддя Апеляційного суду м. Києва;
2. Тетяна Стрілець, суддя ВАСУ;
3. Тарас Оксюта, заступник голови Солом’янського районного суду м. Києва;
4. Валентина Орлянська, суддя ВССУ;
5. Олександр Мамалуй, суддя Господарського суду Харківської області;
6. Віктор Качан, суддя у відставці Апеляційного суду м. Києва;
7. Степан Гладій, суддя Апеляційного суду м. Києва.
Кожен учасник марафону мав 5 хвилин для самопрезентації у вигляді: «Хто я?», «Чому саме я?», щоб представити власні погляди на стан судової системи України, просування судової реформи, а також переконання стосовно ролі, роботи та місії оновленої Вищої ради правосуддя.
Після завершення дискусійних панелей журналісти та громадські діячі мали можливість поставити кандидатам свої запитання.
Всі кандидати на посаду членів Вищої ради правосуддя переконані, що завданням судової влади України, особливо в контексті сьогоднішнього курсу на її реформування, є відновлення авторитету та підвищення рівня довіри до суддівського корпусу.
Зокрема, Сергій Гирич вважає, що основні завдання ВРП в нинішніх умовах – це сприяння становленню незалежного суду. На його думку, наразі ми отримали можливість створення ВРП як незалежного органу. Це має бути здорове суддівське лобі, що повинне забезпечити політичну незалежність суду. «Ми маємо виключити вплив будь-яких інших гілок влади на судову систему», – переконаний спікер.
Кандидат до ВРП, суддя Віталій Снегірьов розповів слухачам пробажання очищення судової влади від «комсомольців». На його переконання, це люди, які мають філософію: «Партія сказала, значить треба виконати». Кандидат звернувся до делегатів з’їзду суддів, запропонувавши проголосувати за 6 молодих кандидатів, до яких у них не виникає жодних проблемних запитань.
Богдан Моніч відзначив, що сьогодні Україна отримала шанс створити незалежний суд. Але чомусь ми зіштовхнулися з проблемою, що наші сусіди вже створили цей суд, а ми і досі перебуваємо «у процесі». Чи вдасться це нам? Пан Моніч вважає, що вдасться. Це залежить від того, наскільки правильним буде вибір кожного делегата в кабінці для голосування. На запитаннпро незалежність суду, кандидат відповів, що незалежність суду, на його думку, передбачає можливість молодого судді помилитися в ухваленні судового рішення, однак при цьому вирішити справу по совісті.
Олег Васильцов зауважив, що новий закон про Вищу раду правосуддя сприятиме заповненню вакансій, адже має механізми для прискорення процедури призначення суддів на посади. За словами Михайла Цуркана, доведеним є факт, що судова влада втратила свою легітимність в очах суспільства. «ВПР можна порівняти з атомом. При гарній організації цей орган може забезпечувати для суддів відчуття захищеності. Однак, з іншого боку, при повноваженнях, якими наділена ВРП, виникає небезпека,що фізично склад Ради не зможе в повному обсязі використати всі надані йому важелі для вирішення тих чи інших питань», – підкреслив спікер. Також він висловив побоювання, що цією ситуацією для своєї вигоди можуть скористатись політики.
Тетяна Чумаченко відзначила,що працюватиме, насамперед, у напрямку підвищення доброчесності, моральності, професійної етики. На запитання з приводу стандартів щодо зовнішнього вигляду судді, пані Чумаченко, як голова Комітететики та врегулювання конфлікту інтересів професійного розвитку суддів, зауважила, що вигляд судді має велике значення. Це перше, нащо реагує громадянин, потрапляючи на судове засідання. Як викладач суддівської етики в Національній школі суддів України, вона стверджує, що вигляд судді в будь-якому випадку повинен відповідати його високому званню. Якщо до Вищої ради правосуддя надійдуть скарги щодо невідповідного зовнішнього вигляду судді, то вона розглядатиме це питання відповідально та всебічно, адже такий фактор може здійснити негативний вплив на авторитет судової влади. Також пані Чумаченко розповіла про відкриття стосовно неї дисциплінарного провадження за порушення строків розгляду справи. Вона підкреслила, що наразі це провадження закрите. За 11 років роботи у ВАСУ щороку в проваджені пані Чумаченко перебувало близько 3000 справ. Вона розглядала 1500-1800 справ за рік, а решта залишалась на наступний. Як правило, розглянути справи у строк не завжди виходить. Ще однією цікавою темою для об-говорення було питання щодо кан-дидатів на посаду членів ВРП, які одночасно є кандидатами на посаду судді Верховного Суду. За словами Богдана Моніча (який є кандидатом до ВРП та ВСУ), закон не забороняє одночасно бути кандидатом до ВРП та ВСУ. Він зазначив, що має пріоритетним членство ВРП. Можливо, він розглядатиме питання про зняття своєї кандидатури з конкурсу напосаду судді Верховного Суду.
Аналогічну думку має суддя Ігор Борщов. За його словами, якщо він пройде конкурс до Верховного Суду, це не заважатиме стати членом Вищої ради правосуддя.Суддя Апеляційного суду Донецької області Валентина Курило зазначила, що у Вищій раді правосуддя повинні бути представники Донецької та Луганської областей, щоб допомогти у вирішенні проблем, які там існують. Валентина Орлянська наголосила своєму досвіді розгляду кримінальних справ. За її словами, в нинішньому складі ВРП немає суддів з великим досвідом розгляду справ,що стосуються цієї юрисдикції. Тому її знання можуть стати у нагоді ВРП щодо надання згоди на затримання судді або утримання його підвартою чи арештом.
Тетяна Стрелець на запитання про її досвід відповіла, що має досвід роботи адвокатом. Стосовно висування своєї кандидатури зауважила, що подала документи в останній день. «Взагалі, у мене є мрія, що колись образ судді вже не буде таким,як зараз, не буде якимось сороміцьким явищем», – зазначила вона.
Тарас Оксюта переконаний, що важливим моментом в роботі судової гілки влади є акцент на більш активну комунікацію зі ЗМІ. Найого думку, до відома суспільства необхідно доводити позитивні та негативні явища судової системи. Суддя Олександр Мамалуй повідомив, що подання кандидатури на посаду члена ВРП було рішенням його колективу. Він вважає, що Вища рада правосуддя повинна бути не каральним органом, а органом суддівського самоврядування. «Не судді суддів, а друзі суддів, братами по професії», – підкреслив він. Основною функцією ВРП має бути забезпечення суддівської незалежності. Саме на втілення її у життя повинна спрямовуватися робота ВРП.
Нашим журналістам вдалося поспілкуватися з Оксаною Епель,суддею Київського апеляційного адміністративного суду, яка такожз ареєструвалася для участі в інфомарафоні. Як повідомила кандидат, вона має власну думку з приводу питань, що сьогодні обговорювалися. Вона має бажання поділитися нею з колегами та суспільством,однак, на жаль, закінчила слухання судових справ лише о 19-й годині, коли інформаційний марафон вже завершився. Нижче пропонуємо до уваги її коментар.
Оксана ЕПЕЛЬ, кандидат до Вищої ради правосуддя, суддя Київського апеляційного адміністративного суду
«Запроваджена судова реформа, як ніколи, є актуальною та має бути реалізована у найкоротші строки. Головним досягненням цієї реформи є створення колегіального самоврядного органу з-поміж професійних суддів. Хто, як не професіонали, здатні об’єктивно та неупереджено реалізувати завдання, поставлені перед ВРП. На делегатів з’їзду суддів покладено велику відповідальність обрати найкращих з кращих, які насправді зможуть відстоювати суддівську незалежність і бути ефективними на перспективу. Тому кожен з делегатів повинен здійснити свій вибір виважено та неупереджено, діючи не у власних інтересах, а в інтересах цілої держави. Член ВРП має бути не просто професіоналом з великої літери, але й уособлювати високі моральні якості, мати неабияку силу характеру, вміння захищати власну думку, а також хист до дипломатії, щоб гідно відстоювати інтереси суддівської спільноти й суспільства в цілому. Нову судову владу повинні будувати молоді, незаангажовані, але при цьому досвідчені судді з бездоганною професійною репутацією та життєвим досвідом, які мають великий потенціал та бажання змінити застарілий механізм на краще. Саме тому я пропоную свою кандидатуру і вважаю, що набутий мною досвід роботи в судах першої, апеляційної інстанцій, у вирішенні справ різної юрисдикції, досвід науковця-криміналіста, а також підтримка та довіра колективу, який обрав мене делегатом з’їзду, допоможуть реалізувати високі цілі».