Наприкінці минулого тижня найобговорюванішою новиною у численних вітчизняних ЗМІ стала звістка про «виїзне засідання» Верховної Ради. Тобто коли депутати від опозиційних фракцій 4 квітня продовжували блокування трибуни та президії у залі пленарних засідань парламенту, спікер Володимир Рибак оголосив про проведення зборів більшості депутатів в іншому місці – актовій залі на вулиці Банковій 6–8.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Як відомо, Регламент ВР чітко визначає, що засідання мають відбуватися в будівлі Верховної Ради на вулиці Грушевського, у сесійній залі. Проте містить Регламент і вказівку на те, що за рішенням Верховної Ради, прийнятим більшістю народних депутатів України від конституційного складу ВР, засідання парламенту можуть проводитися в іншому місці. У зв’язку з цим розпочалися дебати, де ж це саме рішення більшості депутатів має бути проголошено – у сесійній залі ВР або в іншому приміщенні, головною ж бо умовою легітимності такого рішення є голоси більшості нардепів…
Щось мені підказує, що самими дебатами між депутатами різних фракцій тут не обійдеться і, зрештою, цей спір опиниться в суді, рішення якого потім будуть тривалий час обговорювати і піддавати сумнівам на предмет законності та обґрунтованості. Недивно, що вся ця ситуація, яка невідомо як і коли вирішиться, стала моїм особистим дежавю. Адже в історії української адвокатури нещодавно відбулося подібне «виїзне засідання», яке проходило в кінотеатрі «Кінопанорама» паралельно з офіційним Установчим з’їздом адвокатів, скликаним відповідно до чинного законодавства в готелі «Русь». Випадок з адвокатським «виїзним засіданням» також спричинив численні дискусії серед професійної спільноти та потрапив у поле зору Феміди, якій доведеться встановлювати, хто ж усе-таки був правий.
Зараз, як на мене, ситуація знаходиться в стані ремісії: більшість адвокатів замість того, аби відстоювати ту чи іншу позицію, намагається спокійно працювати, а в судах, як відомо, справи тягнуться довгенько…
До того ж 4 квітня, окрім вищезгаданих подій у ВР, відбувалося і засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, серед порядку денного якого найбільшу цікавість для преси представляло питання щодо розгляду результатів дисциплінарної перевірки діяльності адвоката, голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України (2007–2012 рр.), члена Вищої ради юстиції (2010–2012 рр.) Володимира Висоцького. Проте попри всі наші очікування та незважаючи на думку самого пана Висоцького, представники преси саме на розгляд цього питання допущені не були.
Члени КДКА пояснили своє рішення тим, що при розгляді цього питання обговорюватимуться відомості, пов’язані з адвокатською таємницею (перепрошую за каламбур, але обґрунтованість на висоті…).
Урешті-решт, болюче питання по справі колишнього голови ВККА було перенесено.
На думку спадає фраза з анекдоту: «І знову ця невідомість…».