Протягом літа міжнародна неурядова гуманітарна організація «Женевський заклик» провела кілька «живих» тренінгів з міжнародного гуманітарного права для представників громадських організацій, відкрила у Краматорську свій польовий офіс, розробила мобільний додаток для вивчення МГП. Подією вересня став Форум з міжнародного гуманітарного права за участю представників державних органів, неурядового сектору, академічної спільноти та журналістів, які висвітлюють тематику МГП. Захід відбувся за сприяння Школи права Українського католицького університету.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ключовою темою Форуму «Друзів міжнародного гуманітарного права» (саме так організатори вирішили назвати захід у Києві) було все, що пов’язано з поширенням знань і забезпеченням дотримання міжнародного гуманітарного права в Україні.
У вступному слові голова місії «Женевський заклик» в Україні Амелі Гійо-Зіммерман зауважила, що Україна стала вже п’ятою країною, де «Женевський заклик» проводить подібні форуми – вони вже відбулися в Лівані, Сирії, Іраку, Ємені. Форуми «Друзів МГП» спрямовані на консолідацію зусиль громадських організацій, які працюють із різними аспектами збройного конфлікту, академічної спільноти, державних органів, на побудову тіснішого діалогу між усіма зацікавленими сторонами тощо.
Тренер з МГП «Женевського заклику» В’ячеслав Раєвський розповів, що від моменту офіційної реєстрації організації в Україні в кінці 2018 р. було проведено понад 80 тренінгів з офіцерами Збройних Сил України, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, представниками добровольчих підрозділів та ветеранами, а також низку просвітницьких заходів для цивільного населення вздовж лінії фронту.
Окрім того, «Женевський заклик» розробив мобільний додаток «І у війни є правила». З моменту випуску в 2019 р. його завантажили близько 30 тис. разів, у тому числі понад 3 тис. завантажень з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.
Координатор юридичного відділу Міжнародного комітету Червоного Хреста П’єр Апраксін у своєму виступі наголосив, що поширення знань про міжнародне гуманітарне право є договірним зобов’язанням держав, закріпленим у Женевських конвенціях, а також нормою звичаєвого права. Саме тому програма неурядових організацій спрямована лише на підтримку діяльності держав у цій сфері, але не може її замінити.
Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, звернула увагу на недостатньо активну діяльність держави в певних сферах, у тому числі щодо імплементації міжнародних стандартів у правову систему України. Зокрема, вона описала історію внесення змін до кримінального законодавства щодо вдосконалення норм про воєнні злочини та запровадження відповідальності за злочини проти людяності (законопроєкт №2689) і певні труднощі, з якими зіштовхується правозахисна спільнота у процесі адвокації впровадження цієї та інших ініціатив, у тому числі щодо ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
Про підходи перехідного правосуддя як важливий крок на шляху повернення Криму говорив постійний представник Президента України в АР Крим Антон Кориневич: «Помилково буде зводити перехідне правосуддя лише до відповідальності за злочини чи амністії. Спектр питань та механізмів перехідного правосуддя значно ширший. Це комплекс соціальних практик та активностей, інституційних змін та юридичних механізмів, де право (правова система) є одночасно як інструментом, так і об’єктом впливу». Також спікер зауважив, що перехідне правосуддя вже застосовується на практиці в діяльності українських державних та правоохоронних органів, зокрема, які працюють на кримському напрямку.
Представники академічної спільноти, досвідчені експерти з МГП, професори Наталія Хендель і Тимур Короткий згадали про роль київської делегації МКЧХ у формуванні інституційної та нормативної основи імплементації МГП в Україні ще до 2014 р., а також про те, що чимало започаткованих тоді процесів у цьому напрямку послужили основою для застосування МГП у період міжнародного збройного конфлікту на території України після 2014 р. «Передусім це стосується людського фактора. Було сформоване мінімальне, але критично важливе коло експертів з різних інституцій, які мають уявлення про МГП та його імплементацію. В академічному середовищі це кілька викладачів міжнародного права, чиї учні та учні їхніх учнів стали провідними експертами в МГП», – згадала Наталія Хендель.
Доповідачі поділилися власним досвідом та напрацюваннями проведення тренінгів з МГП серед військовослужбовців, суддів, прокурорів, адвокатів, журналістів, вчителів шкіл, волонтерів ТЧХУ та викладачів ВНЗ. Вони констатували, що за останні роки значно зріс інтерес до МГП серед цивільного населення. Як зазначають експерти, нині можна спостерігати стійкий, конструктивний і глибокий суспільний запит на інформацію про захист жертв війни, кваліфікацію збройного конфлікту, ефективність МГП. З-поміж найважливіших провайдерів МГП в Україні вони відзначили делегацію Міжнародного Комітету Червоного Хреста, Українську Гельсінську спілку з прав людини, Женевський заклик, Товариство Червоного Хреста України.
Серед доповідачів Форуму був керівник Центру документування Української Гельсінської спілки з прав людини Олексій Біда. Він нагадав, що від початку міжнародного збройного конфлікту на території України саме неурядові організації першими почали документувати воєнні злочини. «Нині є політична воля до створення національного Центру розбудови миру та державної системи моніторингу й документування порушень прав людини», – розповів експерт.
Співдоповідач з цього питання Олександр Смирнов, радник віце-прем’єр-міністра – міністра з реінтеграції тимчасово окупованих територій, додав, що в межах єдиної державної системи здійснюватиметься фіксація збитків, які були завдані внаслідок збройної агресії Російської Федерації державі Україна, її громадянам, корінним народам, юридичним особам, територіальним громадам. «Для реалізації цієї ініціативи відповідним наказом ми затвердили склад експертної групи, до якої увійшли представники неурядових правозахисних організації, які працюють в Україні в цій тематиці», – зазначив спікер.
Надія Волкова (Ukrainian Legal Advisory Group) розповіла на форумі про правосуддя як необхідну складову вирішення збройних конфліктів. Вона наголосила, що первинним для побудови ефективного правосуддя є сповідування державою принципу верховенства права та формування можливостей для впровадження такої системи. «Забезпечення правосуддя за найтяжчі злочини, якими супроводжується збройний конфлікт, є обов’язком держави та водночас одним з найбільших викликів. Слабка правова система і правосуддя як її складова є вразливим місцем для України. Ефективне правосуддя – це запобіжник і превентивний механізм щодо таких загроз. Його можна побудувати, зокрема, використовуючи міжнародний досвід і поради фахівців, які вже пройшли цей шлях», – повідомила пані Волкова.
Також у межах Форуму доповідачі приділили увагу гібридним аспектам збройного конфлікту (Сергій Дьома, старший радник з військових питань Центру з питань захисту цивільного населення в умовах конфлікту – CIVIC); публічності розслідувань та судових процесів щодо злочинів, здійснених в його умовах (Ольга Решетилова, «Медійна ініціатива за права людини»); забезпеченню дотримання міжнародного гуманітарного права та особливостям притягнення до відповідальності за діяння, пов’язані зі збройним конфліктом на Сході України (Анна Микитенко, Global Rights Compliance); проблемі використання «живих щитів» у контексті ведення бойових дій на Сході Україні та в Криму (Марина Слободянюк, Truth Hounds); поширенню знань про міжнародне гуманітарне право журналістами й засобами масової інформації та необхідності підвищення фахового рівня представників медіа з питань міжнародного права (Ірина Назарчук, журналістка-міжнародниця).
Сподівання на те, що Форум продовжить свою роботу в майбутньому, висловив юрист місії «Женевського заклику» Тарас Лешкович. Він зазначив, що організація планує регулярно проводити такі заходи та збирати «друзів міжнародного гуманітарного права» для обговорення актуальних проблем, пов’язаних зі збройним конфліктом в Україні.
Протягом літа міжнародна неурядова гуманітарна організація «Женевський заклик» провела кілька «живих» тренінгів з міжнародного гуманітарного права для представників громадських організацій, відкрила у Краматорську свій польовий офіс, розробила мобільний додаток для вивчення МГП. Подією вересня став Форум з міжнародного гуманітарного права за участю представників державних органів, неурядового сектору, академічної спільноти та журналістів, які висвітлюють тематику МГП. Захід відбувся за сприяння Школи права Українського католицького університету.
Ключовою темою Форуму «Друзів міжнародного гуманітарного права» (саме так організатори вирішили назвати захід у Києві) було все, що пов’язано з поширенням знань і забезпеченням дотримання міжнародного гуманітарного права в Україні.
У вступному слові голова місії «Женевський заклик» в Україні Амелі Гійо-Зіммерман зауважила, що Україна стала вже п’ятою країною, де «Женевський заклик» проводить подібні форуми – вони вже відбулися в Лівані, Сирії, Іраку, Ємені. Форуми «Друзів МГП» спрямовані на консолідацію зусиль громадських організацій, які працюють із різними аспектами збройного конфлікту, академічної спільноти, державних органів, на побудову тіснішого діалогу між усіма зацікавленими сторонами тощо.
Тренер з МГП «Женевського заклику» В’ячеслав Раєвський розповів, що від моменту офіційної реєстрації організації в Україні в кінці 2018 р. було проведено понад 80 тренінгів з офіцерами Збройних Сил України, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, представниками добровольчих підрозділів та ветеранами, а також низку просвітницьких заходів для цивільного населення вздовж лінії фронту.
Окрім того, «Женевський заклик» розробив мобільний додаток «І у війни є правила». З моменту випуску в 2019 р. його завантажили близько 30 тис. разів, у тому числі понад 3 тис. завантажень з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.
Координатор юридичного відділу Міжнародного комітету Червоного Хреста П’єр Апраксін у своєму виступі наголосив, що поширення знань про міжнародне гуманітарне право є договірним зобов’язанням держав, закріпленим у Женевських конвенціях, а також нормою звичаєвого права. Саме тому програма неурядових організацій спрямована лише на підтримку діяльності держав у цій сфері, але не може її замінити.
Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, звернула увагу на недостатньо активну діяльність держави в певних сферах, у тому числі щодо імплементації міжнародних стандартів у правову систему України. Зокрема, вона описала історію внесення змін до кримінального законодавства щодо вдосконалення норм про воєнні злочини та запровадження відповідальності за злочини проти людяності (законопроєкт №2689) і певні труднощі, з якими зіштовхується правозахисна спільнота у процесі адвокації впровадження цієї та інших ініціатив, у тому числі щодо ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
Про підходи перехідного правосуддя як важливий крок на шляху повернення Криму говорив постійний представник Президента України в АР Крим Антон Кориневич: «Помилково буде зводити перехідне правосуддя лише до відповідальності за злочини чи амністії. Спектр питань та механізмів перехідного правосуддя значно ширший. Це комплекс соціальних практик та активностей, інституційних змін та юридичних механізмів, де право (правова система) є одночасно як інструментом, так і об’єктом впливу». Також спікер зауважив, що перехідне правосуддя вже застосовується на практиці в діяльності українських державних та правоохоронних органів, зокрема, які працюють на кримському напрямку.
Представники академічної спільноти, досвідчені експерти з МГП, професори Наталія Хендель і Тимур Короткий згадали про роль київської делегації МКЧХ у формуванні інституційної та нормативної основи імплементації МГП в Україні ще до 2014 р., а також про те, що чимало започаткованих тоді процесів у цьому напрямку послужили основою для застосування МГП у період міжнародного збройного конфлікту на території України після 2014 р. «Передусім це стосується людського фактора. Було сформоване мінімальне, але критично важливе коло експертів з різних інституцій, які мають уявлення про МГП та його імплементацію. В академічному середовищі це кілька викладачів міжнародного права, чиї учні та учні їхніх учнів стали провідними експертами в МГП», – згадала Наталія Хендель.
Доповідачі поділилися власним досвідом та напрацюваннями проведення тренінгів з МГП серед військовослужбовців, суддів, прокурорів, адвокатів, журналістів, вчителів шкіл, волонтерів ТЧХУ та викладачів ВНЗ. Наталія Хендель і Тимур Короткий. Вони констатували, що за останні роки значно зріс інтерес до МГП серед цивільного населення. Як зазначають експерти, нині можна спостерігати стійкий, конструктивний і глибокий суспільний запит на інформацію про захист жертв війни, кваліфікацію збройного конфлікту, ефективність МГП. З-поміж найважливіших провайдерів МГП в Україні вони відзначили делегацію Міжнародного Комітету Червоного Хреста, Українську Гельсінську спілку з прав людини, Женевський заклик, Товариство Червоного Хреста України.
Серед доповідачів Форуму був керівник Центру документування Української Гельсінської спілки з прав людини Олексій Біда. Він нагадав, що від початку міжнародного збройного конфлікту на території України саме неурядові організації першими почали документувати воєнні злочини. «Нині є політична воля до створення національного Центру розбудови миру та державної системи моніторингу й документування порушень прав людини», – розповів експерт.
Співдоповідач з цього питання Олександр Смирнов, радник віце-прем’єр-міністра – міністра з реінтеграції тимчасово окупованих територій, додав, що в межах єдиної державної системи здійснюватиметься фіксація збитків, які були завдані внаслідок збройної агресії Російської Федерації державі Україна, її громадянам, корінним народам, юридичним особам, територіальним громадам. «Для реалізації цієї ініціативи відповідним наказом ми затвердили склад експертної групи, до якої увійшли представники неурядових правозахисних організації, які працюють в Україні в цій тематиці», – зазначив спікер.
Надія Волкова (Ukrainian Legal Advisory Group) розповіла на форумі про правосуддя як необхідну складову вирішення збройних конфліктів. Вона наголосила, що первинним для побудови ефективного правосуддя є сповідування державою принципу верховенства права та формування можливостей для впровадження такої системи. «Забезпечення правосуддя за найтяжчі злочини, якими супроводжується збройний конфлікт, є обов’язком держави та водночас одним з найбільших викликів. Слабка правова система і правосуддя як її складова є вразливим місцем для України. Ефективне правосуддя – це запобіжник і превентивний механізм щодо таких загроз. Його можна побудувати, зокрема, використовуючи міжнародний досвід і поради фахівців, які вже пройшли цей шлях», – повідомила пані Волкова.
Також у межах Форуму доповідачі приділили увагу гібридним аспектам збройного конфлікту (Сергій Дьома, старший радник з військових питань Центру з питань захисту цивільного населення в умовах конфлікту – CIVIC); публічності розслідувань та судових процесів щодо злочинів, здійснених в його умовах (Ольга Решетилова, «Медійна ініціатива за права людини»); забезпеченню дотримання міжнародного гуманітарного права та особливостям притягнення до відповідальності за діяння, пов’язані зі збройним конфліктом на Сході України (Анна Микитенко, Global Rights Compliance); проблемі використання «живих щитів» у контексті ведення бойових дій на Сході Україні та в Криму (Марина Слободянюк, Truth Hounds); поширенню знань про міжнародне гуманітарне право журналістами й засобами масової інформації та необхідності підвищення фахового рівня представників медіа з питань міжнародного права (Ірина Назарчук, журналістка-міжнародниця).
Сподівання на те, що Форум продовжить свою роботу в майбутньому, висловив юрист місії «Женевського заклику» Тарас Лешкович. Він зазначив, що організація планує регулярно проводити такі заходи та збирати «друзів міжнародного гуманітарного права» для обговорення актуальних проблем, пов’язаних зі збройним конфліктом в Україні.