Європейський суд з прав людини розглянув 5 справ, які стосувалися законності проведення негласних заходів під час кримінального провадження (прослуховування телефонних розмов і перлюстрація кореспонденції).
![]() |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, у рішенні від 07.11.2017 у справі "Дудченко проти Росії" встановлено, що заявник підозрювався в організації злочинного угруповання, провів 2 роки та 4 місяці під вартою, а суди РФ обґрунтовували рішення про подовження дії такого запобіжного заходу лише тяжкістю висунутого обвинувачення. Володимира Дудченко було визнано винним у злочині й засуджено до 3-х років ув’язнення. Крім інших доказів, суд спирався на розшифровки розмов з імовірним співучасником і адвокатом.
Оскільки скарги заявника на використання стенограми як доказів у провадженні було відхилено, він звернувся в Страсбург, доводячи, що його телефонні переговори із захисником повинні захищатися професійним привілеєм.
У свою чергу ЄСПЛ констатував порушення 4 норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також, серед іншого, ст. 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) в частині записів розмов з адвокатом.
У результаті Володимиру Дудченко було призначено сплатити компенсацію нематеріальної шкоди у розмірі €14000.