У державі, де вперше у світі цифровим паспортам надали таку ж юридичну силу, як і паперовим/пластиковим, до питання подання електронних доказів досі ставляться з пересторогою навіть прогресивна частина правників. Про «стару школу» годі й казати. Електронні листи та документообіг, веб-сторінки та хмарні сервери, які все більше витісняють з повсякденного життя друковані договори та паперові архіви, вже тривалий час виборюють своє місце серед засобів доказування у вітчизняному судовому процесі. І слід зауважити, що не безуспішно. Ось нарешті дійшла черга до листування у месенджерах, важливість якого заперечувати вже неможливо.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
З огляду на неоднозначну практику Верховного Суду щодо належності та допустимості доказів у вигляді скрін-шотів з Viber, Telegram, Skype тощо, їх подання до судів нижчих інстанцій часто є лотереєю — чи прийме їх суд. Подекуди зустрічаються успішні кейси з долученням скрін-шотів листувань. Так, у одній зі справ особу було притягнуто до адміністративної відповідальності за поширення персональних даних у загальному чаті Viber. У якості доказів було надано саме скрін-шоти з того чату. Однак здебільшого довести щось за допомогою надання листування у месенджері досить проблематично. Основними аргументами судів на користь такої позиції є відсутність підписів сторін, можливість коригування вже відправленого повідомлення, ймовірність втручання в обліковий запис і надсилання повідомлень від імені іншої особи.
Такий підхід було відкинуто Верховним Судом у справі №753/10840/19. Сподіваємось, назавжди. Особа звернулась до суду з вимогою про видачу обмежувального припису щодо колишнього чоловіка. У якості доказів погроз та вчинення психологічного насильства вона надала скрін-шоти листування у Viber. Перша інстанція, а згодом і апеляція стали на бік заявниці. Дослідивши подані докази, суди вирішили, що підстави для видачі обмежувального припису доведені, а докази у вигляді листування є належними та допустимими. Не погодившись з судовими рішеннями, чоловік звернувся до ВС, та він теж погодився з висновками попередніх інстанцій, при цьому зазначивши: «Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)». Заявниця надала скрін-шоти повідомлень з телефона та планшета, роздруківки з Viber, які суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, вважав належними та допустимими доказами, що досліджені судами у їх сукупності, та яким надана належна правова оцінка.
Колегія відхилила доводи касаційної скарги в частині незгоди з оцінкою доказів судами попередніх інстанцій. Тож наразі усе йде до повної легалізації листувань у месенджерах. Однак у разі підписання договору не буде зайвим вказати у ньому офіційні номери телефонів/електронних адрес сторін. Це значно полегшить процедуру подання відповідних доказів у вигляді листування, якщо виникне така необхідність.