Вища рада правосуддя не підтримує законопроект №2536 щодо зміни порядку обрання (призначення) членів ВРП шляхом проведення попередньої перевірки кандидатів Громадською радою міжнародних експертів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ВРП оприлюднила перелік 189 кандидатів на посади членів ВККС".
Про це повідомляє прес-служба ВРП.
На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення ВРП №52/0/15-20, ухваленого 14 січня 2020 р., про надання консультативного висновку до проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Вищу раду правосуддя" щодо визначення порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя" від 5 грудня 2019 р., реєстраційний №2536.
Так, пропонується внести зміни до порядку обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя шляхом проведення попередньої перевірки кандидатів Громадською радою міжнародних експертів, утвореною відповідно до Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", у зв’язку із чим змінити порядок обрання (призначення) членів ВРП з’їздом суддів України, з’їздом адвокатів України, всеукраїнською конференцією прокурорів, з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, Президентом України, ВРУ.
У консультативному висновку ВРП зазначила, що ст. 1 Конституції України закріплено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Ст. 5 Основного Закону встановлено, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
"Разом із тим, відповідно до ст. 38 Конституції України, громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Проте положення закону передбачають формування складу Вищої ради правосуддя та наділення владними повноваженнями осіб, які не є громадянами України", - зазначили у ВРП.
Також Вища рада правосуддя звернула увагу, що 7 листопада 2019 р. набрав чинності Закон України від 16 жовтня 2019 р. №193-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" (далі - Закон №193-IX), яким внесено зміни до законів України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про Вищу раду правосуддя".
Водночас Венеційська комісія у своєму висновку щодо змін до правових рамок, які регулюють діяльність верховного суду і органів суддівського врядування, прийнятому на 121-му пленарному засіданні (м. Венеція, 6-7 грудня 2019 р.), наголосила, що часті зміни правил стосовно судових установ і призначень можуть призвести до різноманітних тлумачень, у тому числі навіть до приписування недобросовісних намірів, яким можуть слугувати ці зміни.
Чинна правова база сприяє незалежності органів самоврядування, зокрема Вищої ради правосуддя, щодо способу призначення їхніх членів, терміну повноважень та наявності гарантій протидії зовнішньому тиску. Судове самоврядування на сьогодні діє відповідно до закону, захищаючи професійні інтереси суддів і приймаючи рішення про їхню внутрішню діяльність. Чинна нормативно-правова база чітко сприяє незалежності органів судового самоврядування (Оцінка судової реформи в Україні за період з 2014 до 2018 рр. та відповідність реформи стандартам і рекомендаціям Ради Європи, Консолідований документ, 2019, п. 53).
Так, у ВРП зазначають, що, відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" від 7 червня 2018 р. №2447-VIII Громадська рада міжнародних експертів утворюється строком на шість років ВККС для сприяння їй у підготовці рішень з питань призначення на посади суддів Вищого антикорупційного суду та є її допоміжним органом. Громадська рада міжнародних експертів виконує свої повноваження у складі шести членів, які призначаються ВККС виключно на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України.
"Очевидно, що Громадська рада міжнародних експертів є тимчасовим допоміжним органом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, строковість дії та порядок утворення і діяльності якого передбачена законодавством. Натомість законопроектом №2536 пропонуються зміни до Закону №1798 щодо порядку обрання членів Вищої ради правосуддя без будь-яких часових обмежень.
На сьогодні Громадська рада міжнародних експертів фактично виконала завдання, з метою виконання яких була створена згідно із Законом 2447-VIII.
Венеційська комісія у своєму висновку щодо змін до правових рамок, які регулюють діяльність Верховного суду і органів суддівського врядування, прийнятому на 121-му пленарному засіданні (м. Венеція, 6-7 грудня 2019 р.), звернула увагу, що у висновку щодо антикорупційного суду в Україні Комісія вже зазначала, що "міжнародні організації та донори, які активно підтримують антикорупційні програми в України, повинні тимчасово отримати головну роль в органі, який має компетенцію обирати спеціалізованих антикорупційних суддів". Важливо зазначити, що такі органи мають бути призначені лише в період реорганізації до досягнення передбачених результатів. Постійно діюча система може порушити принцип конституційного суверенітету.
При цьому слід зазначити, що Законом №193-IX діяльність членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено (п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення2) та внесено зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо формування складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени якої наразі призначаються Вищою радою правосуддя", - вказали у ВРП.
Читайте також: "ВРП внесла зміни до положення про конкурс на посаду члена ВККС".
Крім цього, у консультативному висновку зазначено, що, відповідно до загальних вимог нормопроектної техніки, проекти законів та нормативно-правових актів повинні раціонально, адекватно врегульовувати суспільні відносини, правові норми, які вони містять, повинні бути стислими, чіткими і недвозначними. Водночас законопроект не відповідає вимогам нормопроектної техніки, оскільки запропоновані зміни є суперечливими та створюють правові колізії.
З огляду на викладене Вища рада правосуддя не підтримує законопроект №2536.