24 квітня 2024 року в IP офісі відбувся форум «Від моніторингу до захисту: інструменти права інтелектуальної власності». Захід відбувся у День ІР захисту в межах Українського тижня інтелектуальної власності (IP Week 2024).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: «Як захистити українську книгу: в межах IP Week відбувся круглий стіл щодо контрафакту у книговидавництві».
На початку заходу з вітальними словами виступили Олена Орлюк, очільниця IP офісу, та Владислав Білоцький, заступник директора IP офісу. За словами пані Орлюк, завдання як держави, так і ІР офісу – створити для розробників, а також національних та іноземних інвесторів ефективні умови правового захисту їх розробок та технологій.
«Наше завдання – створити такі правові умови для інвесторів, де ефективно охороняється та захищається інтелектуальна власність (далі – ІВ). Для винахідників – реєструвати свої проєкти тут, в Україні. Попри все, кількість заявок збільшується: і не лише по торговельних марках та корисних моделях, а й по винаходах (національних виробників і які реєструються через національну процедуру). Це є свідченням зростання як бізнес активності, так й інноваційної активності, не дивлячись на триваючу повномасштабну війну», – сказала вона.
Крім цього, очільниця IP офісу висловила сподівання, що в Україні запрацює ІР суд. Однак, на її думку, завдання IP офісу – створити умови і показати суспільству, що можна користуватися й іншими механізмами, які існують в державі, зокрема, апеляцією та медіацією.
Пан Білоцький зазначив, що зараз в Україні є механізми, які дозволяють відстежувати порушення у сфері ІВ.
«Коли ми переможемо, сюди прийдуть інвестори, бо в країни з таким людським потенціалом — велике майбутнє. І ці інвестори мають бути впевнені, що їх права, в тому числі і на інтелектуальну власність, будуть захищені. Пишаюсь, що на базі IP офісу запрацював Центр спостереження за порушеннями прав інтелектуальної власності. В нього велике майбутнє, бо він обʼєднає правоохоронні органи, державу й тих, хто володіє правами, – і ми разом сприятимемо забезпеченню якісного, сучасного та належного захисту прав інтелектуальної власності. Ми зараз обмінюємось досвідом з іншими країнами, відбираємо найкращі практики з працюючих там, і створюватимо належні умови для інвесторів», – сказав він.
Питання контрафакту
Перша сесія мала тему: «Моніторинг порушень і боротьба з піратством та контрафактом». Серед іншого, учасники сесії обговорили питання розслідування злочинів в ІР сфері (які існують виклики та перспективи), боротьби з контрафактом очима правовласників, взаємодії між приватним та державним секторами в боротьбі з контрафактом, як працює новий майданчик IP офісу – Центр спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності тощо.
Модерувала першу сесію Олександра Косенко, начальниця Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності ІР офісу. Крім цього, вона розповіла про діяльність Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності.
За її словами, проблематикою загалом є не лише низька обізнаність суспільства про важливість ІВ та негативні наслідки від контрафактної та піратської продукції з погляду здоров’я, безпеки та економіки, а й непрозорість роботи правоохоронних та митних органів у виконанні їхніх обов’язків щодо боротьби з контрафактом, недостатність експертної інформації для правоохоронних, митних органів, бізнесу, актуалізація системи управління ризиками в боротьбі з контрафактом, а також порушення ІВ у сфері електронної комерції.
Пані Косенко зазначила, що для розв’язання проблем необхідне створення інструментів і ресурсів для посилення боротьби з порушенням прав ІВ, а саме партнерство, створення робочих та експертних груп, дослідницька та просвітницька діяльність, нормативно-правовий моніторинг.
Наприклад, якщо мова йде про партнерство, то воно, за словами Олександри Косенко, має об’єднати різних учасників екосистеми прав інтелектуальної власності (правоохоронні органи, митниця, поліція, органи ринкового нагляду, прокурори, судді, а також власники прав і їх представники). Метою тут є організація заходів з обміну знаннями для певних цільових груп, розробки інструментів для боротьби з підробками та подальшої цифровізації усіх дій шляхом створення Єдиного українського порталу з питань захисту прав ІВ.
Щодо дослідницької діяльності, то це передбачає проведення центром таких досліджень:
1. Кількісна оцінка порушень прав інтелектуальної власності (як онлайн, так і офлайн).
2. Наслідки порушення прав інтелектуальної власності для економіки, здоров’я та безпеки.
3. Вивчення сприйняття інтелектуальної власності громадянами в ході підвищення їхньої обізнаності щодо важливості ІВ.
4. Збір та аналітика судової практики, моніторинг ефективності НПА в Україні.
Водночас просвітницька діяльність відбуватиметься за трьома основними аудиторіями, а саме суспільство, бізнес і правоохоронні органи. Пані Косенко зазначила, що проведення просвітницьких і навчальних заходів включатиме:
1. Розробку та поширення навчальних матеріалів із питань цінності ІВ та наслідків порушення ІВ для шкіл, закладів професійної та вищої освіти. Начальниця Центру пояснила, що довгострокова мета полягає в тому, щоб ІВ стала частиною навчальної програми на всіх рівнях освіти.
2. Залучення до співробітництва партнерів – університети, дослідницькі центри, студентські спілки, мережі вищих закладів.
3. Навчання для середнього та малого бізнесу.
4. Підвищення кваліфікації судових, правоохоронних та митних органів.
Ірина Германюк, старша інспекторка з особливих доручень Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України, розповіла, що підробляють найбільше і як відстежувати контрафакт.
«Основне порушення інтелектуальної власності – підробки. Це підриває авторитет України на міжнародному рівні, наносить багатомільйонні збитки правовласникам та державі через тіньовий ринок. Джерело контрафакту в Україні – виготовлення в підпільних цехах або виготовлення під виглядом власної продукції, яка однак потім фасується в упаковку відомих брендів. Поширення відбувається за готівку, яку складно проконтролювати, особливо коли мова йде про розповсюдження онлайн (маркетплейси, чат-боти, акаунти в соцмережах). Найбільш вразливі товари до підробок: алкоголь, ліки, продукти харчування, автозапчастини, агро- та побутова хімія», – сказала вона.
Далі на панелі виступив Олексій Гащицький, начальник відділу ведення митного реєстру та організації заходів сприяння захисту прав інтелектуальної власності Департаменту нетарифного регулювання Держмитслужби, який розповів про те, як українська митниця може працювати для захисту IP прав під час переміщення товарів через митний кордон України.
«Митна служба сприяє захисту прав ІВ. Маємо свій функціонал, який притаманний тільки українській митниці, з імплементацією норм відповідно до Угоди про Асоціацію з ЄС. Коли ми стали кандидатом на вступ – буде нове вдосконалення митного законодавства», – розповів він.
Пан Гащицький також розповів про Митний реєстр об’єктів права ІВ, який є ключовим елементом та інформаційною основою для заходів щодо сприяння захисту прав ІВ. Так, 95% всіх заходів щодо сприяння захисту прав ІВ здійснюється саме на підставі інформації Митного реєстру.
Вероніка Березанська, координаторка з розвитку громадських проектів Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством, розповіла про боротьбу з контрафактом очима правовласників. За її словами, головною метою правовласників є прибрати з ринку і знищити контрафактні товари, що порушують права ІВ, оскільки виробництво та торгівля контрафактними товарами є основним джерелом доходу організованих злочинних груп, загрожує здоров’ю та безпеці громадян, завдає шкоди економічному зростанню України і криміналізує товарний ринок, зменшуючи доходи чесного бізнесу та підриваючи у бізнесу стимул до інновацій.
Серед іншого, вона пояснила, в яких сферах найпоширеніші підробки в Україні.
- фармацевтика, зокрема, лікарські препарати. У 2020/21 пандемічних роках + дезінфікуючі засоби, захисні медичні маски, вакцини. У 2014/2015, 2022/23 + засоби воєнного призначення та тактичної медицини;
- харчування: продукти харчування (вершкове масло, олія, кава, оливки, мед, спеції, ікра, соуси, дріжджі, солодощі тощо); тютюнові, алкогольні вироби;
- побут: одяг, взуття, аксесуари; парфуми та косметика; іграшки; автозапчастини;
- рослини та їх захист: агрохімія, засоби захисту рослин; сільськогосподарська продукція (посівний матеріал).
Також пані Березанська надала рекомендації щодо посилення захисту прав ІВ на митному кордоні:
- досягнення реального пріоритету безпекової функції митниці над фіскальною (щоб головним завданням митниці стало не стягнення митних платежів, а виконання функції «поліції вантажів», як в ЕС);
- актуалізація системи управління ризиками – спрацювання по усім видам товарів і об’єктам прав ІВ, внесеним в митний реєстр та усім порушникам митних правил;
- включення в роботу усіх працюючих митниць;
- повна цифровізація і прозорість процесу роботи митних органів, в тому числі за рахунок створення передбаченого законодавством програмно-інформаційного комплексу з метою автоматизації діяльності митних органів (призупинень), та фіксації їх дій при взаємодії з правовласниками, декларантами, власниками товару;
- призупинення масштабних партій контрафактних товарів та обов’язкове настання правових наслідків – контрафакт знищили або склали протокол про порушення митних правил;
- з метою зменшення часу зберігання та витрат правовласників процедура знищення контрафактних товарів має бути визначена як пріоритетна і відповідно мають бути спрощені правила/процедури знищення контрафакту та зберігання затриманих товарів.
Також вона озвучила рекомендації для правоохоронних органів:
- поглиблення спеціалізації та навчання слідчих/детективів, що розслідують кримінальні справи про порушення прав ІВ;
- активне залучення представників правовласників у досудове розслідування, зокрема до участі в судових засіданнях із питань арешту вилученої продукції та скарг про скасування арешту або повернення майна;
- розробка типового алгоритму дій правоохоронних органів при досудовому розслідуванні справ за 229 статтею ККУ та при судовому розгляді цих справ під координацією Центру спостереження з питань порушення прав інтелектуальної власності УКРНОІВІ;
- розроблення прозорої та компетентної методології оцінки ефективності роботи державних органів для реалізації єдиної ефективної державної політики у сфері захисту прав ІВ;
- консолідація зусиль митних та правоохоронних органів в сфері захисту прав ІВ шляхом визначення та синхронізації цілей і завдань їх взаємодії.
Також на панелі онлайн виступили Казімірас Сарзіцкас, регіональний директор у Північно-Східній Європі та Центральній Азії Мережі по боротьбі з підробками REACT, та Вітяніс Алішаускас, міжнародний експерт EU4PFM із митних питань. Серед іншого, вони розповіли, які заходи вживає митниця ЄС для боротьби з контрафактом і чому це важливо для України, яка прагне вступити до ЄС.
За словами експертів, для ЄС важливо мати впевненість, що митні кордони України не будуть «відкритими воротами», через які до Євросоюзу потраплятиме контрафакт та пов’язані з ним проблеми.
«Іноді може здаватися, що підроблена продукція відомих марок – це можливість для не дуже заможних людей за менші гроші купити «майже брендову» річ. Але ми в ЄС при погляді на контрафакт використовуємо інші критерії, які ставлять це явище в один ряд із організованою злочинністю. По-перше, контрафакт – це небезпека для здоров’я і навіть життя громадян. Підробник не несе відповідальності за безепеку продукції. По-друге, контрафакт – це фінансові збитки для чесного бізнесу. По-третє, це збагачення тіньового бізнесу через дешеві матеріали та нелегальне виробництво. Наслідок – зменшення податкових внесків. А підприємці, які транспортують контрафактні товари, можуть бути пов’язані із злочинними угрупованнями», – сказав Вітяніс Алішаускас.
За його словами, сприяння контрафакту – чи то через бездіяльність, чи то через недостатні зусилля, або через корупцію у цій сфері – наражає на небезпеку життя і здоров’я громадян, сприяє тіньовому бізнесу, нечесній конкуренції та фінансує злочинні структури.
IP тріада
Друга сесія, яку модерував начальник департаменту захисту прав інтелектуальної власності ІР офісу Юрій Романюк, мала тему: «Захисна ІР тріада: суди, адміністративний та позасудові способи захисту». Зокрема, учасники обговорили тенденції розгляду ІР справ (практика Верховного Суду), справи за участі ІР офісу, перспективи альтернативних та позасудових способів захисту, як ІР офіс готується до відновлення роботи Апеляційної палати тощо.
Ганна Бондаренко-Легких, суддя Господарського суду міста Києва, розповіла про особливості роботи судів під час воєнного стану, зокрема, наголосивши, що під час війни поменшало спорів із захисту авторського права.
За її словами, водночас зберігається практично та ж сама кількість спорів щодо захисту прав на патенти. Найбільше спорів – щодо захисту прав на торговельні марки (в основному це фармринок).
Далі виступила Ірина Колос, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Вона розповіла про тенденції розгляду ІР справ, зазначивши, що переважна частина судових справ у сфері ІВ наразі розглядається саме господарськими судами: «Україна під час війни переживає сплеск творчості. Тож задача судів, зокрема, – захищати творця, власника та об’єкти інтелектуальної власності. На сьогоднішній день переважна частина судових справ у IP сфері розглядається саме господарськими судами. На мій погляд, це свідчить саме про успішну комерціалізацію, про те, що інтелектуальна власність в Україні виконує свою функцію. Ми відзначаємо невелике збільшення спорів по всім категоріям у порівнянні з минулими роками, тобто ринок живий, як і має бути».
За словами пані Колос, останнім часом помітно збільшується надходження спорів до господарських судів: у 2023-му було відкрито майже на 53% більше судових проваджень, ніж у 2022-му.
Водночас, як і у попередні роки, переважають справи щодо авторських та суміжних справ (56%), справ, пов’язаних з охороною прав на торговельні марки (18%), охороною прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки (14%).
Наталія Ковалко, бізнес-медіаторка, адвокатка, професорка КНУ ім. Т. Шевченка, д.ю.н., розповіла про альтернативні та позасудові способи захисту.
«Україна тримає євроінтеграційний курс, тож ми маємо наслідувати найкращі європейські практики. Однією з альтернатив суду є медіація – це позасудова, добровільна, конфіденційна, структурована процедура, у ході якої сторони за допомогою нейтрального незалежного посередника (медіатора) намагаються зробити так, аби конфлікт не виникав, або ж був розв’язаний шляхом переговорів», – сказала вона.
Деталі щодо процедури медіації та про роботу Центру медіації та посередництва, який працює при українському IP офісі, можна дізнатися за посиланням.
Також на сесії виступили Людмила Запорожець, начальниця відділу забезпечення судового захисту прав інтелектуальної власності ІР офісу, яка розповіла про практичні кейси за участю IP офісу, а також Юлія Горбик, начальниця департаменту забезпечення роботи Апеляційної палати ІР офісу, яка розповіла про те, як IP офіс готується до відновлення роботи Апеляційної палати.
За словами пані Запорожець, в ІР офісі бачать зростання позовних заяв, якщо порівнювати з першим роком повномасштабного вторгнення рф в Україну. У 2022 році було отримано 62 позовні заяви, а у 2023 році IP офіс отримав 87 позовних заяв. Станом на квітень 2024 року отримано 25 позовних заяв.
«Створення ефективного захисту – це справді наша стратегічна мета. У цьому сенсі хочу сказати, що нарешті впроваджено механізми, наприклад, процедура, яка передбачає можливість застосування процедури вирішення спору саме в Апеляційній палаті», – розповіла пані Горбик.