В Україні на сьогодні понад 350 державних реєстрів, на утримання яких витрачаються сотні мільйонів гривень на рік. Мінцифра та представники проєкту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS» проаналізували поточний стан державних реєстрів. У дослідженні оцінили ефективність роботи реєстрів та найбільш поширені корупційні ризики.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Інтеграція «Е-суду» та порталу «Дія»: повістки, судові рішення та штрафи надсилатимуть у додаток"
Про це повідомляє пресслужба Мінцифри.
Загалом проаналізовані 10 реєстрів, які найчастіше використовуються для надання послуг громадянам та бізнесу, серед яких — Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП), Державний реєстр актів цивільного стану (ДРАЦС), Державний земельний кадастр (ДЗК), Єдиний державний демографічний реєстр тощо.
«Якісні дані в державних реєстрах — фундамент ефективної роботи держави. Вони дозволяють надавати зручні, прозорі та доступні сервіси для українців. Скоро Верховна Рада розгляне у другому читанні законопроєкт № 2110 про електронні реєстри. Він дозволить позбавитись проблеми дублювання інформації, зекономити держбюджет, а люди зможуть отримувати оперативний доступ до актуальної інформації про себе, яка є в держави. Це буде ще один крок до режиму paperless, адже держава не вимагатиме в людини інформацію, яка вже є в реєстрах», — зазначив Віцепрем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
У дослідженні проаналізували корупційні ризики в роботі реєстрів. Зокрема, виділили:
-Незахищений доступ до реєстрів. У деякі реєстри все ще можна потрапити через звичайні логін та пароль, що створює ризики неавторизованого доступу до даних у реєстрі. До найчастіших випадків незаконного доступу також належить викрадення КЕП. Цей момент виправили за допомогою двофакторної авторизації під час входу, яка значно ускладнила незаконний доступ до реєстру.
-Недосконале законодавство. Розповсюдженим явищем є реєстрація транспортних засобів за допомогою підроблених довіреностей або договорів комісії. Нотаріальне посвідчення могло б розв'язати цю проблему.
-Відсутність взаємодії між реєстрами. Один із прикладів — виплати «мертвим душам». Однак відтепер перевірку даних про померлих осіб автоматизовано. Ця взаємодія дозволяє оперативно інформувати Пенсійний фонд із боку Міністерства юстиції про факт смерті громадянина. Це, зокрема, дозволяє своєчасно надавати соціальну допомогу на поховання померлої особи та припиняти виплату пенсії.
Проведений аналіз і виявлені ризики ляжуть в основу подальшої роботи команди Мінцифри щодо покращення якості держреєстрів та ефективності управлінських рішень. Серед основних рекомендацій:
- Ухвалення проєкту Закону № 2110 «Про публічні електронні реєстри», що дозволить стандартизувати реєстри.
- Використовувати єдиний унікальний номер запису (УНЗР) в усіх реєстрах, що містять дані про особу.
- Прибрати поле «Інше» і визначити чіткий перелік полів для кожного реєстру, оскільки саме з цим полем відбувається найбільше маніпуляцій під час реєстрації.
- Щоб зменшити ризики незаконних реєстрацій, потрібно додати подвійну перевірку. Вона визначить, чи є дії реєстратора законними. Реєстратор для перевірки має визначатися автоматизовано.
- Переглянути ролі користувачів реєстру, чітко розмежувати їх відповідно до виконуваних функцій та необхідних повноважень.
- Додати можливість перегляду власних даних із детальною історією перегляду, що дозволяє громадянам контролювати власні дані та (в разі незаконного використання) швидко повідомляти у відповідні органи.
«Державні реєстри є основою для надання державних послуг для громадян та бізнесу. Необхідно максимально усунути корупційні ризики, що існують. Удосконалити законодавство, бізнес-процеси, технічну захищеність реєстрів, моніторинг ризикованих реєстрацій. Понад 350 реєстрів перебувають у власності десятків різних державних органів влади, тому важливо, щоб процес реформування відбувався цілісно для всіх реєстрів», — зазначив заступник керівника проєкту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS» Данило Молчанов.
Звіт «Аналіз поточного стану державних електронних реєстрів та оцінка потенційних корупційних ризиків» підготовлений на замовлення Міністерства цифрової трансформації в межах проєкту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS».
Ознайомитися зі звітом можна за посиланням.