Асоціація правників України провела в Києві 25 травня XІІ Конференцію корпоративних юристів (юрисконсультів).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На початку заходу з вітальним словом виступив старший партнер MORIS, адвокат Мар’ян Мартинюк, який зазначив, що, вибираючи теми для дискусії на заході, організатори думали, що потрібно поставити питання, обговорити їх, задати правильний тон, щоб після конференції учасники могли поспілкуватися, але не шукати відповіді. Метою заходу була саме розмова.
Важливі уроки 2022
Перша сесія конференції стосувалася лайфхаків 2022 (технічних, організаційних, ментальних). Учасники поговорили про корисні уроки, які винесли з 2022 року, та навички, яких набули, а також проаналізували феномен чату GPT (чи є він помічником, конкурентом чи загрозою). Модерувала сесію Ірина Дячук, заступниця директора юридичного департаменту Fozzy Group.
Максим Бугаєв, заступник генерального директора з правових питань та звʼязкам із державними органами ТОВ «НОВУС УКРАЇНА», зазначив, що в чомусь ТОВ має завдячувати COVID-19, який саму компанію та бізнес-процеси в ній підготував до «стресу», який відбувся у 2022 році. За його словами, в компанії максимально прописували ті речі, які дали можливість працювати: «Для нас було найгіршим не стільки розуміння того, що може кудись прилетіти ракета, а те, що буде заблокована можливість спілкуватися. Не буде можливості для того, щоб навіть зустрітися».
Крім цього, пан Бугаєв відзначив для себе, що не завжди можна зрозуміти, що можна очікувати від колег і підлеглих, а також як вони себе поведуть у стресовій ситуації: «Той пункт у резюме, який зазвичай усі копіпастять і ставлять останнім – стресостійкість, уміння працювати в команді, швидке навчання – ми ніколи не дивимося, чесно кажучи. Ці речі дійсно вийшли на перший план. І зараз для мене навіть не стільки юридична кваліфікація, скільки вміння працювати в команді та вміти перемикатися на дотичні завдання (не суто юридичні), є найважливішим. Бо навчитися якійсь функції – не дуже важко, а вміти вчитися – це реально важко».
Він додав, що універсальність і певні функції не можуть бути унікальними, тобто мають дублюватися.
Також Максим Бугаєв назвав ще одну важливу річ, на яку було звернуто увагу з початку повномасштабної агресії, – це функція та роль юристів у роботі компанії: «Коли все добре, то юрист може існувати в межах своєї посадової інструкції. Якщо він гарно виконує свої обов’язки, то все буде працювати як годинник. Але якщо з цього годинника щось вийняти, то людина як була в межах своєї посадової інструкції, то так і залишається. І вона там про свій процес, а не про результат, не може переключитися».
Директор юридичного департаменту МХП Юрій Гвоздєв розповів, якими рисами емоційного інтелекту потрібно володіти кандидату, щоб зараз потрапити на роботу в компанію. За його словами, стресостійкість людини неможливо перевірити одразу, але є важливим бажання вчитися, ініціативність, бажання бути лідером, обійняти будь-яку посаду в компанії.
«Ми заміряємо результат не по тому, хто прийшов перший, а по останньому гравцю. Можливо, ми хочемо зараз більш самостійних (кандидатів – ред.). Якщо раніше йшла мова про те, що ми навчимо, підкріпимо аутсорсом… то зараз ні, є шмат роботи, приходь сам, роби», – сказав він.
Олександр Олефіренко, заступник директора з правових питань ТОВ «Київський БКК», заявив, що з початку вторгнення в компанії були великі збитки та багато запитань, що робити далі. Однак поступово компанія почала відновлювати роботу, хоча юридично це було дуже важко.
Також він навів і певні позитивні моменти, які компанія винесла для себе. Зокрема, це самостійна робота над собою, щоб розуміти, що потрібно робити в наступний момент.
Спікери також розповіли про своє ставлення до відомого на весь світ Chat GPT. На думку Максима Бугаєва, ШІ є помічником: «Для юриста - не початківця, який уже має досвід роботи, керівника, в якого менеджерська функція превалює над знанням права, є цікавим помічником. Він недосконалий, але вдосконалюється дуже швидко».
Він також висловив впевненість у тому, що звичайні функції чату є механізмом, який, зокрема, дозволяє написати простий договір, тобто відбувається спрощення та прискорення процесів, які є: «Коли виникає необхідність у типовому договорі, який потрібно зробити – ми зараз ідемо в Google, знаходимо, дивимося адаптуємо, витрачаємо на це час. Цей час завдяки чату скорочується».
На думку Максима Бугаєва, це віднімає роботу в юристів-початківців – у тих, на кого перекладається завдання, наприклад, щодо створення якогось досить простого типового контенту.
Також він розповів про те, наскільки Chat GPT впливатиме на те, що юристи будуть одне за одним позбавлятися своєї роботи: «Я думаю, що в найближчому майбутньому цього не станеться. Якщо у вас є помічник, то він може в якійсь мірі замінити цього помічника… Молодий юрист, який закінчив університет і прийшов на навчання. Йому дають приблизно такі ж самі завдання, як і Chat GPT – зроби невеликий договір, додаткову угоду, напиши якусь інформаційну довідку… На цьому етапі це все може зробити ШІ. І в принципі, коли людна приходить на стажування, в нас буде вибір – або ми свідомо сповільнюємо наші бізнесові та юридичні процеси всередині компанії, або ми довіряємо студенту вчорашньому, і ми навчатимемо цю людину, яка через якийсь час може від нам піти. Я думаю, що це запитання буде виникати – не зараз, але скоро – чи потрібен мені зараз юрист-початківець, хоча я можу його швидше замінити ШІ?».
Юрій Гвоздєв зазначив, що компанія використовує Chat GPT, щоб подивитися, чи вся інформацію була проаналізована: «Він для мене – такий собі концентрований Google без необхідності шукати на декількох сторінках. Якщо ти правильно задаєш йому запитання… Тобто ти маєш спочатку сформулювати його максимально точно – і тоді він дає тобі все, що цього стосується. І тоді ти можеш це перевірити».
Водночас він сказав про те, що в компанії немає молодших юристів, хоча є рішення щодо набору студентів, в яких вкладатимуть зусилля і робитимуть таким чином кадровий резерв: «Ми віримо, шо перемога буде і скоро, а компанія набере масив роботи – і їм (студентам – ред.) буде вже, чим займатися після того, як вони пройдуть навчання».
Своєю чергою Олександр Олефіренко також зазначив, що Chat GPT є помічником та інструментом, однак, що він може зробити в майбутньому, важко наразі проаналізувати.
Крім того, він заявив, що іноді бувають випадки, коли людина робить запит у Google і не знаходить потрібну їй інформацію: «З Chat GPT так само – він дає інформацію, однак наразі вона є більш узагальненою». Тому, на думку пана Олефіренко, Chat GPT одразу потрібно давати конкретні точні шаблони та вводити точні дані для отримання бажаних відповідей.
Трудові відносини
Далі відбулася друга панель на тему: «Трудові відносини як виклик воєнного часу», яку модерувала Вікторія Огриза, керівник юридичного департаменту Групи компаній PepsiCo в Україні. Було обговорено, зокрема, такі питання: релокація та повернення працівників, військовий облік (межі можливостей роботодавця та відповідальність), мобінг, а також новації цивільного захисту (нещасні випадки на виробництві).
На початку другої панелі її спікери розповіли свої враження про 2022 рік. Зокрема, керівниця юридичного департаменту Sport Labs Group Тетяна Харебава розповіла, що 2022 рік дав розуміння, що немає таких викликів, з якими не можна впоратися.
Водночас Анна Жарова, керівниця юридичного відділу, комплаєнс офіцер компанії Philips Ukraine, наголосила на тому, що для неї 2022 рік – це команда: «Якщо раніше юристів-міжнародників мріяли для якісь інші юрисдикції та хед-офіси, то 2023 рік показав, що немає більш класного та сильнішого місця, ніж Україна для зростання та подолання професійних викликів… Важкими кроками ми викристалізовуємося в сильних українців – як особистостей, так і професіоналів».
Для Олени Бізяєвої, директорки з правових питань та комплаєнс ArcelorMittal Ukraine, стало зрозуміло, що наразі немає нічого стабільного: «Все змінюється, навіть будь-яка правова позиція теж підлягає перегляду».
А Михайло Різак, заступник генерального директора по взаємодії з органами влади «Нібулон», заявив, що 2022 рік дав мобільність та адаптацію: «Якщо у 2020 році COVID-19 нам дав диджиталізацію, то цього року ось це… Ми відкривали невеличкі офіси на Закарпатті, в Києві робили локації тому ці два слова – це уособлення минулого року».
Пані Огриза зазначила, що взяла для себе як юриста розуміння, що власний досвід допомагає, але ніхто не працював умовах активної війни: «І досвіду, практики (законодавчої, судової, як керувати підлеглими, що говорити бізнесу – цього ні в кого не було. Я розумію, що в нас, у юристів, була й до сих пір є унікальна можливість давати бізнесу свою власну думку, бачення, формувати практику на ринку, надавати своє розуміння того, що відбувається, приходити із запитами до держави і самим формувати як законодавство, так і наступну судову практику».
Далі спікери обговорили тему трудових відносин. Вікторія Огриза наголосила, що наразі йде фокус на моменти з відшкодуванням збитків, відновленням держави, однак головною цінністю є люди-таланти, за яких іде боротьба.
«Або держава намагається наздогнати зміни, або вони вже природним чином відбуваються, але 2022 рік був пов'язаний здебільшого з релокацією людей, евакуацією, забезпеченням їхньої безпеки, Бізнеси працювали, але фокус був на безпеці. Але настає час, коли ми розуміємо, що бізнес має працювати і є потреба в людях – або щоб вони поверталися, або працювали на своїх нових місцях», – повідомила вона.
Тетяна Харебава зазначила, що COVID-19 дав навички, щоб бути онлайн, дистанційно, в диджиталі, але війна дала розуміння, що українці можуть працювати з різних куточків світу. Також вона подивилася на статистику, скільки людей виїхало за кордон, і сказала, що єдиного підходу немає.
«Ніхто цього не знає. Є якась певна інформація від Державної прикордонної служби, скільки людей перетнуло кордон, але ми розуміємо, що досить багато людей їздять туди-назад, тому достовірними даними тут керуватися не можна. Є цифри про 8 млн українців, які зараз за кордоном, а хтось вважає, що 1 млн. Є підрахунок держав-членів ЄС, в яких українці отримали тимчасовий дозвіл на проживання – це біля 2-3 млн. Я дуже сподіваюся, що ця цифра буде зменшуватися», – зазначила вона.
Олена Бізяєва розповіла, що більшість працівників компанії є на виробничих дільницях, тому для більшості професій у компанії неможливо розглядати такий формат праці, як віддалена робота: «Тому я б розподіляла. Є певні професії, які можуть віддалено працювати, – і за час COVID-19 ми це зрозуміли, мали можливість це спробувати та імплементувати. І є ті, хто не можуть працювати віддалено. Зараз наша компанія все ще зберігає всю кількість працівників, ми не ухвалювали рішення про зменшення персоналу».
Вона зазначила, що основною проблемою наразі є – якщо взяти працівника на виробничій дільниці – питання мотивації для його повернення. За її словами, тут відіграє, зокрема, бажання працювати далі.
Водночас Михайло Різак підкреслив важливість постійної комунікації з РТЦК і застереження людей про мобінг: «Потрібно запобігати тому, щоб у компаніях не було мобінгу по працівниках, які здійснюють свій вибір і реалізовують свої конституційні права».
«Мобінг відбувається систематично, активними діями через психологічний або економічний вплив. Далі буде робота для юриста-ейчара, щоб уникнути цих впливів.
Законодавець каже, що економічними впливами мобінгу може бути нерівна оплата праці… ненадання рівних умов у навчанні, кар’єрному зростанні, ігнорування, незалучення в робочі дзвінки. Мобінг може бути як груповим, так і індивідуальним, від керівника», – розповіла Анна Жарова.
Соціальна відповідальність бізнесу під час війни
Саме на юристів покладено оформлення матеріальної, гуманітарної допомоги та її юридичний супровід в цілому, тому учасники третьої панелі поділилися власним досвідом та лайфхаками.
Про проєкти, які реалізовують та супроводжують від початку війни, розповіла Анастасія Забігайло, молодший юрист ПрАТ «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки»: «Враховуючи специфіку нашого бізнесу, законодавець встановлює певне регулювання і заборони, які маємо дотримуватися, в тому числі під час надання допомоги. Серед заборон: надання спонсорства або іншої гуманітарної допомоги. В даних питаннях роль юриста розширюється, тому наша задача – допомагати компаніям знаходити альтернативні шляхи допомоги армії, спрощувати процеси оформлення документів та надавати супровід документообігу».
Микита Можаровський, керівник функції комплаєнс ДТЕК, розповів про глобальний проєкт його компанії – надання безоплатної електроенергії військовим об’єктам, медзакладам, хлібопекарням та різним підприємствам задля забезпечення гуманітарних потреб в країні. За його словами, ДТЕК отримує велику кількість запитів для військової та гуманітарної допомоги та намагається їх задовольнити.
До того ж у ДТЕК беруть активну участь у відновлювальних роботах на лінії бойових дій, де потрібно турбуватися про безпеку і працівників, тому мова йде про постійну закупівлю бронежилетів та касок.
Олег Омельченко, керівник проєктів Дирекції з правового забезпечення ТОВ «Метінвест Холдинг», зазначив, що компанія активно включається в допомогу армії в Україні. Він розповів про ініціативу «Стальний фронт», підтримку юристів цієї ініціативи: «У 2022 році загальна сума допомоги армії склала майже 3,5 млрд грн. Це 25 тис. касок, 150 тис бронежилетів, тисячі тепловізорів, виробництво власної бронесталі, мобільні бліндажі, тонни металу, які пішли на протитанкові їжаки. Весь цей метал передавався волонтерам та військовим безоплатно без оформлення будь-яких документів». За його словами, компанія з металургійної фактично стала соціально - військовою.
Модератор панелі – Денис Шкаровський, партнер VB PARTNERS, – запитуючи в учасників дискусії, як оформлюються запити на отримання допомоги в їх компаніях, який мають досвід роботи з благодійними організаціями, фондами та напряму з реципієнтами, повідомив, що компанія VB Partners мала досвід безоплатного оформлення передачі на користь держави об’єкта для ЗСУ.
«Ми намагаємося співпрацювати з військовими частинами територіальної оброни напряму, враховуючи певні обмеження, такі як перерахування коштів на благодійні фонди та організації. Такі запити укладаються в довільній формі та вказується контактна особа, яка безпосередньо буде отримувати допомогу. Це необхідно для оформлення на місці акту прийому-передачі. Щоб не витрачати час, спрощуємо цей процес», – зазначила молодший юрист ПрАТ «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки».
Що стосується внутрішніх документів, то, за словами Анастасії Забігайло, оформлюється розпорядження про видачу певної допомоги та акт прийому-передачі. Раніше ще укладався договір пожертви та було ухвалено рішення всередині компанії, що достатньо запиту для надання допомоги.
Олег Омельченко повідомив, що у ТОВ «Метінвест Холдинг» є договори про співпрацю з командуваннями медичних сил, сухопутних військ, усталені відносини з спеціальними підрозділами, від яких приходить централізований запит за яким компанія намагається задовільнити повністю: «Ми не співпрацюємо з благодійними фондами, оскільки є багато нюансів та питань, як юридичній особі займатися в Україні волонтерською, благодійною діяльністю. Це полягає в звітності та податковому обліку такої допомоги».
На його переконання, благодійним фондам легше, тому компанія має партнерські БФ, через які створюється закупка допомоги та передається на фронт.
Керівник функції комплаєнс ДТЕК зазначив, що в компанії створена команда щодо закупок для швидкого реагування на запити. Вся процедура закупівлі проходить по спрощеній процедурі, адже військова допомога, як правило, завжди потрібна на вчора.
На питання модератора Дениса Шкаровського, чи розроблені внутрішні політики в компаніях для однакового підходу до запитів та отримувачів допомоги, учасники зауважили, що в перші місяці війни не завжди можливо було оформити документацію належним чином. Наразі кожна компанія діє в межах свого регламенту та з урахуванням напрацювань та нормативної документації у воєнний час.
На переконання представників бізнесу, є гарною ідея – не передавати допомогу від компанії, а просити військових її мобілізовувати. Це допомагає уникнути податкового зобов’язання.
Взаємовідносини з контрагентами під час війни
Модераторка четвертої сесії Ірина Кобець, радниця, керівниця судової практики LCF Law Group, зосередила увагу учасників заходу на темі мораторію на виконання контрактів із контрагентами, пов’язаними з державою-агресором, оновлення підходів до комплаєнс-контролю контрагентів та політики компаній щодо віднесення контрагента до санкційного списку чи переліку НАЗК міжнародних спонсорів війни.
Вона нагадала: «У березні 2022 року Кабмін ухвалив постанову, якою фактично заборонив виконання будь-яких зобов’язань на користь осіб, або на користь кредиторів, пов’язаних із росією. Мова йшла про три групи осіб: фізособи та юрособи рф, але до цього кола увійшли також українські компанії, прямо чи опосередковано, бенефіціарним власником яких більше ніж на 10% є резидент рф. Тому виникло мінімум два правових запитання: 1. Чи можуть постановою уряду заборонити виконання контрактів і що з цим робити? 2. Що робити з тими контрактами, які укладені до повномасштабної війни, і що про це говорить судова практика?».
Проаналізувавши судову практику, Ірина Кобець, на своє здивування, знайшла лише два кейси в господарських справах. Перший стосувався банкрутства, де суд відмовив у порушенні провадження справи про банкрутство за заявою контрагента, який (у розумінні постанови Кабміну) є пов’язаною з рф особою, тому що правочин нікчемний, а обов’язок виконання відсутній. Ухвала суду залишилась без змін в апеляційному порядку. У другому рішенні суд визнав недійсними загальні збори учасників товариства про виключення пов’язаної із рф особою, тому що прирівняв це рішення загальних зборів до договору купівлі-продажу корпоративних прав, що є забороненим через постанову.
Дмитро Левченко, начальник відділу підтримки комерційної діяльності Департаменту правового забезпечення ПрАТ «Київстар», поділився власним досвідом цього питання: «Ми розуміли, що більшість наших контрагентів – це громадяни України. Вони, звичайно, є співробітниками юридичних осіб, які є або могли мати зв’язки з рф, у межах визначених постановою уряду, тому застосовувалися інші підходи».
За його словами, якщо говорити про нерезидентів, то ті знаходили різні шляхи виходу з ситуації, змінювали склад, використовували корпоративні підходи, аби позбутися російського сліду у своїй діяльності. Це збігалося не лише з українськими санкціями, але й світовими – США та європейських країн. «У нашій діяльності ми намагалися предметно дивитися на кожну ситуацію для того, щоб знайти вихід і зберегти відносини, там де це було можливо. З нерезидентами такі пошуки могли сягати понад шість місяців. Тобто це був режим паузи та очікувань щодо приведення корпоративної структури у відповідність до постанови», – зазначив спікер.
Чи змінилася комплаєнс-політика в Ашан Україна, розповів Руслан Дубас, директор юридичного департаменту, менеджер із комплаєнсу Ашан Україна: «Вона дещо змодифікувалася, але оскільки ми – частина французької корпорації, то на нас поширюється антикорупційне законодавство Франції. Тому ще до війни була запроваджена процедура перевірки контрагентів». За словами спікера, якщо в компанії виникають сумніви, то існує арбітражний комітет, який оцінює ризики в роботі з контрагентами. Руслан Дубас зазначив, що коли була ухвалена постанова Кабміну, в компанії була ще раз проведена перевірка контрагентів на предмет наявності російських елементів. У результаті припинили роботу з кількома компаніями.
Арсен Мілютін, член Правління АТ «Державний ощадний банк України», повідомив: «В «Ощадбанку» серед великих боржників є металургійне підприємство, до числа акціонерів якого входять підсанкційні особи, зокрема Оксана Марченко. Але ми продовжимо співпрацювати з цією юрособою щодо погашення боргу, оскільки відмова від такої співпраці завдасть нам більшої шкоди, ніж її продовження».
Руслан Дубас додав, що рішення НАЗК про внесення «Ашану» до списку спонсорів війни стало несподіванкою: «Ашан Україна» — українська компанія, в якій працюють громадяни України. Ми чітко заявили, що не підтримуємо рішення французького офісу продовжити ведення бізнесу у рф. Ми також робимо внесок в оборону України. Внесення нас до списку спонсорів війни спочатку дуже сильно вдарило по нашому бізнесу, стався суттєвий відтік клієнтів. Зараз ситуація покращилася. До речі, невідомо, де взагалі можна побачити тексти рішень НАЗК про внесення компаній до списку спонсорів війни. Тому юридичні наслідки внесення юрособи до цього списку незрозумілі».
Санкція стягнення майна в дохід держави може стати інструментом для тиску на бізнес
Про досвід захисту українських компаній у межах конференції розповів партнер та керівник практики Dispute Resolution Володимир Ващенко. За його словами, в умовах війни законодавець уповноважив ВАКС ухвалювати рішення про стягнення майна за позовом Мін'юсту.
Однак фактично відсутній ефективний механізм перевірки законності та обґрунтованості застосування санкцій. За досвідом, наявність лише ознаки афілійованості з компаніями, які мають російський слід, достатньо для суду, щоб стягнути активи в Україні.
Тому ризик, що держава використає такий інструмент до тих, хто не несе загроз нацбезпеці, є високим. Компаніям вже зараз потрібно ретельно проаналізувати структуру свого бізнесу та внутрішні процеси в компанії. Навіть, якщо у вас тривалі відносини з бізнес-партнером, необхідно перевірити, чи не потрапив він до санкційного списку.
Під час конференції також відбувалися одночасно два онлайн-опитування учасників заходу. Перше стосувалося емоційного стану й складалося лише з одного простого запитання: «Як ви?». Друге онлайн-опитування стосувалося впливу повномасштабної війни на роботу й завантаженості.