02 березня 2020, 12:32

У Києві обговорили питання застосування податкового законодавства при вирішенні податкових спорів

Павло Чернишук
Павло Чернишук журналіст

У Києві 28.02.2020 відбувся круглий стіл на тему: «Проблемні питання застосування податкового законодавства України при вирішенні податкових спорів», організатором якого є Центр дослідження проблем адміністративної юстиції, створений на базі Київського регіонального центру Національної академії правових наук України.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


88268520_548676889188492_3848547106763571200_n

Серед іншого, експерти обговорювали питання формування єдиної судової практики стосовно законності застосування податковими органами фінансових санкцій за податкові правопорушення; порушення порядку та підстав призначення перевірки щодо платника податків; процедурні порушення при проведенні контролюючими органами податкової перевірки; використання практики ЄСПЛ та застосування Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у вирішенні адміністративними судами податкових спорів; проблемні аспекти застосування арешту коштів та адміністративного арешту майна платника податків; розгляд адміністративними судами справ про оскарження рішень, дій чи бездіяльності податкових органів за деякими категоріями; зловживання зі сторони платника податків та податкових органів України під час проведення податкової перевірки; особливості визначення підстав, коли податкові пільги у сплаті податків не надаються; законність зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних; застосування адміністративними судами різних способів захисту порушених прав платників податків; визначення належності доказів у вирішенні адміністративним судом певної категорії податкового спору.

До участі у круглому столі були запрошені: судді Верховного Суду, Шостого апеляційного адміністративного суду, Київського окружного адміністративного суду, Окружного адміністративного суду м. Києва, представники Державної податкової служби України, Всеукраїнської громадської організації «Асоціація адміністративних суддів», Національної асоціації адвокатів України, КНУ ім Т. Шевченка, Університету державної фіскальної служби України та Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України. Інформаційним партнером виступала «Юридична Газета».

Так, на початку заходу з вітальними словами виступила керівник Київського регіонального центру НАПрН України, д.ю.н., професор Наталія Кузнєцова. За її словами, розглядаючи податкові спори, виникає дуже багато складних питань, у т.ч. і в суддів, оскільки це є найскладнішою категорією судових справ.

Керівник Центру дослідження проблем адміністративної юстиції, д.ю.н., професор Антон Монаєнко зазначив, що за статистикою саме податкові спори належать до найбільш розповсюдженої категорії справ, які розглядаються адміністративними судами. «2019 рік запам’ятався нам тим, що, виходячи з аналізу рішень Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, більшість податкових спорів стосувалася нереальності господарських операцій. Певна кількість була пов’язана із податком на додану вартість, в тому числі щодо блокування податкових накладних, із штрафами за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, із податком на доходи нерезидентів, податком з прибутку підприємств щодо курсових різниць та капіталізації відсотків, із звільненням від сплати ЄСВ ФОПів, які є пенсіонерами, зі сплатою ЄСВ ФОПами, які одночасно здійснюють незалежну професійну діяльність, із визначенням розміру штрафних санкцій за порушення податкового законодавства України, із оскарженням податкових індивідуальних консультацій, із порушенням контролюючими органами строків розгляду скарг платників податків», - розповів він.

Голова Державної податкової служби України, к.ю.н. Сергій Верланов зазначив, що питання проблематики заходу є дуже актуальним для усіх сторін процесу. «Вказана категорія спорів є надзвичайно важливою для підприємців. З моменту створення нової ДПС України нами було знано оновлено кадровий склад і підходи у правовому департаменті, і дуже великий акцент у правозастосуванні ми приділяємо судовій практиці, - зазначив він. - Водночас ми чітко діємо у відповідності до того розуміння кодексу адміністративного судочинства про те, що правові позиції касаційних судів є для нас фактично джерелом права. При цьому ми корегуємо нашу позицію як при правозастосуванні під час перевірок, так і винесення різноманітних адміністративних рішень суб’єктами владних повноважень».

Також, за його словами, метою фіскальної системи України є зменшення кількості спорів і підвищення кількості відсотка виграних спорів ДПС України, але для цього у ДПС виконують т.зв. «домашнє завдання», щоб не продукувати ті спори, які вже є завідомо програшними, по яких вже сформована позиція тощо.

Водночас секретар судової палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Раїса Ханова розповіла про те, що на початку третього року роботи палати (у тому складі, який є наразі) тільки за минулий рік палата розглянула 20 429 справ, або 64% від всіх справ, які знаходилися на розгляді. «Залишок маємо понад 11 000, і це є суттєвим показником. На превеликий жаль, на всі спроби ДПС зменшити кількість податкових спорів, це не вдалося, оскільки судами першої інстанції за минулий рік було розглянуто 34 215 спорів, у 2018 р. - 28 088 спорів. Відповідно суди апеляційних інстанцій розглянули у минулому році 10 815 податкових справ, у 2018 р. - 7898. При цьому до суду касаційної інстанції минулого року надійшло понад 15 000 податкових справ. На сьогодні маємо констатувати таке величезне навантаження, і перше завдання, яке ми ставили перед собою, - це звісно врегулювання тих справ, які прийшли до нас з минулих років», - розповіла пані Ханова.

87528562_2702688496452674_2577575780326309888_n

Так, якщо в цілому касаційний суд скасовує 41% рішень, які є на перегляді, по Україні, то середній відсоток складає 32%. «Ми маємо констатувати, що, не зважаючи на те, що зростання податкових спорів відбулося по всій Україні у судах першої та апеляційної інстанцій, якість відпрацьованих справ є кращою порівняно з іншими категоріями, які розглядаються в судах. При цьому на сьогодні ми отримали 3000 касаційних скарг, повернули 666 і відмовили у відкритті касаційного провадження у 1547 справах, і відкрили 547 касаційних проваджень, - наголосила вона. - Ми дуже багато витрачаємо часу на ті спори, які не підлягали касаційному оскарженню. Це питання не тільки судового збору, а і часу працівників. Нам би хотілося зменшення цього надходження через процесуальні фільтри ,зменшення просто їх фізично - щоб зосередитися на тих проблемних питаннях, які є наразі».

За словами в.о. заступника Директора Департаменту правового забезпечення ДПС України Романа Демчишака, впродовж 2019 р. кількість скарг платників податків на податкові повідомлення-рішення в процедурі адміністративного оскарження виросла на 34,9 % у порівнянні з 2018 р. і становила 24 679 скарг. «Державною податковою службою України (ДПС) у процедурі адміністративного оскарження розглянуто у період з вересня 2019 р. по січень 2020 р. 14 581 скаргу. З них задоволено або частково задоволено 2923 скарги, що становить 20,2% від усіх поданих скарг», - розповів він.

При цьому пріоритетним напрямком адміністративного оскарження для ДПС є:

1) напрацювання усталених єдиних прозорих підходів розгляду скарг за квазісудовим принципом, зрозумілим платнику податків, що направлений на забезпечення рівних прав платників податків, а також на захист прав останніх в адміністративному порядку;

2) доведення прийнятих правових позицій у ході адміністративного оскарження до структурних та територіальних підрозділів ДПС із метою унеможливлення повторюваності передчасних та необґрунтованих нарахувань для платників податків.

Також суддя судової палати КАС у складі Верховного Суду з розгляду справ щодо податків зборів та інших обов’язкових платежів Микола Гімон розглянув на прикладі конкретну справу №826/17123/18, яка була передана на розгляд палати 21.02.2020 р. За його словами, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов’язком платника податків, тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

«Так, судова палата в цій справі відступила від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 р. (справа №804/1113/16), від 24 травня 2019 р. (справа №826/16221/15), від 3 жовтня 2019 р. (справа №820/850/16), від 16 жовтня 2019 р. (справа №820/11291/15), від 22 листопада 2019 р. (справа №815/4392/15) тощо», - зазначив він.

88228524_294188844880696_7287924370138202112_n

Водночас було сформовано правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

«Отже, у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки», - зазначив пан Гімон.

На думку судді судової палати КАС у складі Верховного Суду з розгляду справ щодо податків зборів та інших обов’язкових платежів Миколи Гусака, у деяких випадках податкові органи зловживають своїм становищем. «Подається, наприклад, маса касаційних скарг, які не вирішують ніяких правових проблем. Тому у мене складається таке враження, що робиться видимість роботи. Хотілося б, щоб такі скарги певним чином «консервувалися»», - зазначив він.

За словами в.о. Директора Департаменту правового забезпечення ДПС України Дмитра Павловича, основні питання, які наразі виникають, стосуються критеріїв допустимих і можливих процедурних порушень. Також залишається актуальним момент допуску та не допуску. «Якщо проаналізувати судову практику про застосування адміністративного арешту, то, на жаль, для нас вона є найбільш складною. Чому так? Питання у 96-ти годинах, коли діє адміністративний арешт майна, і коли виникають наслідки пропуску цих 96-ти годин», - розповів пан Павлович. - Зокрема, питання таке: якщо допуск відбувся, то чи проходить він кожного дня, коли ми проходимо перевірку? Чи, наприклад, якщо у 1-й день був допуск, а на наступний день було зачинене приміщення, то це відмова від проведення перевірки? А якщо допуск відбувся, то лише 1 раз - чи кожного разу, коли ми приходимо на перевірку?».

У свою чергу д.ю.н., доцент, адвокат, Голова Комітету з питань митного та податкового права НААУ Яків Воронін зупинився на проблемі порушення адміністративними судами вимог обов’язку доказування. «На кому тягар доказування? Так, за мотивами п. 2 ст. 77 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Проте поза увагою Верховного Суду дуже часто залишаються ті порушення судів першої та апеляційної інстанцій, які було допущено на стадії дослідження доказів», - зазначив він.

Як приклад, пан Воронін навів справу ОАСК від 9 вересня 2019 р. №640/902/19, у якій позивачем не було надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що, обумовлені правочином, отримані товарно-матеріальні цінності та послуги були надані саме цим контрагентом.

«На жаль, статистика демонструє, що 90% ППР, які не були скасовані у адміністративному порядку, потім скасовуються в суді. У мене є побажання до податківців - необхідно якимось чином спробувати побудувати підхід до розгляду скарг в адміністративному порядку, - заявила адвокат, заступник Голови Комітету з митного та податкового права НААУ Ірина Кальницька. - Мені абсолютно напряму кажуть представники податкової служби, що вони не можуть в адміністративному порядку, наприклад, скасувати ППР, що стосуються нереальних операцій. Я вважаю, що це не дуже правильний підхід, оскільки усі ситуації можуть бути різними. І коли ми приносимо повне документальне підтвердження, у нас є реальний конструктивний діалог, ми пояснюємо, як і що відбувається, то така позиція «Ми не можемо» я не думаю, що є продуктивною. І врешті-решт це призводить до перевантаження судів, які також ці ППР піднімають, і до того, що іноземний інвестор піде з ринку України, оскільки жодна компанія не може працювати, коли більшість ресурсів - і людських, фінансових - йдуть на захист від спорів».

88034291_2781408778616385_1971841162293542912_n

Про проблемні питання (та становлення судової практики) податкової діджиталізації розповіла суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Оксана Епель. Зокрема, вона зазначила, що перші кроки податкової діджиталізації Україною були зроблені ще у 2003 р. після прийняття Законів Україні «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронний цифровий підпис». Далі законодавець передбачив обов’язок великих платників податків подавати звітність виключно в електронній формі (2010 р.), потім також середніх платників (2013 р.), а з 2015 р. - подання в е-формі всієї податкової звітності з ПДВ, у зв’язку з чим виникли перші податкові спори, пов’язані з діджиталізацією.

Так, окремі суб’єкти господарювання, не погоджуючись з е-формою податкових декларацій, почали звертатися до адміністративних судів з відповідними позовами до ДПІ. Судова практика склалася не на користь платників, оскільки нормою ст. 49 (п. 4) Податкового кодексу України законодавець прямо передбачив саме таку імперативну форму податкової звітності.

Окремо, на думку пані Епель, варто відзначити такі надбання податкової діджиталізації як запровадження електронних сервісів для пересічних громадян. «За їх допомогою навіть зі смартфону кожен з нас отримав реальну можливіть дізнатися про свої доходи, звернутися із запитом до податкового органу або за допомогою Електронного кабінету податкової служби перевірити фіскальний чек, за яким придбав певний товар. Разом з тим, запровадження вказаного сервісу ПС та взагалі рух у напрямку податкової діджиталізації зумовлює необхідність переглянути та привести у відповідність певні "застарілі»" норми додаткового законодавства, а саме положення ст. 44 ПК України, які й дотепер закріплюють обов’язок платників зберігати впродовж 1095 днів (3-х років) фінансові та бухгалтерські документи», - зазначила вона.

Також податкова діджиталізація відбувається й в галузі митного оформлення товару, зокрема при визначенні сум податкових платежів на імпорт.

«Аналіз різних категорій спорів та відповідної судової практики надає можливість скоригувати процес діджиталізації, вдосконалити певні системи та зробити їх максимально ефективними, а виявлені недоліки врахувати при запровадженні подальших новацій. При цьому діджиталізація податкових систем України з впровадженням новітніх ІТ технологій є нагальною потребою в умовах сьогодення. Переконана, що її запровадження сприятиме оптимізації оподаткування та стимулюватиме бізнес, а дослідження прорахунків та надбань практики раніше запроваджених електронних податкових сервісів стане запорукою успіху в реалізації нових проектів», - заявила пані Епель.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати