13 серпня 2022, 10:18

Торговельні преференції ЄС для України: час нових можливостей для експорту в умовах війни

Регламентом 2022/870 від 30 травня 2022 р. ЄС запровадив тимчасові торговельні преференції та призупинив застосування митних платежів для України. Реальну користь для українських експортерів та підводні камені застосування такого документа обговорили 11.08.2022 р. на засіданні Комітету АПУ з права міжнародної торгівлі.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Модерувала зустріч Анна Гладштейн, членкиня Ради Комітету АПУ з права міжнародної торгівлі, к.ю.н., старша радниця з юридичних питань програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України». Вона зазначила, що прагнення України приєднатися до ЄС та отримання нею статусу кандидата на вступ підкріплюється лібералізацією торговельних відносин, адже ЄС на рік скасував мито на українські товари. «Незважаючи, що наслідки для бюджету ЄС досить значні, так як втрата від несплати мит становитиме приблизно 31 млн євро щорічно, а втрати від несплати антидепінгових мит – 35 млн євро, ЄС бачить потенціал відновлення України. З огляду на естримальну ситуацію, що склалася, лібералізація спрямована на формування нових торговельних шляхів», – зауважила Анна Гладштейн.

Огляд режиму Регламенту ЄС і умови застосування торговельних преференцій представила Голова Комітету АПУ з права міжнародної торгівлі, к.ю.н., LL.M, радниця Астерс Олеся Кривецька. Вона відмітила, що положення Регламенту направлені на тимчасове призупинення застосування митних платежів, платежів еквівалентної дії, вхідних цін на промислові товари, призупинення застосування кількісного обмеження, антидемпінгових заходів і тимчасове призупинення дії спеціальних заходів щодо металургійної продукції. «Заходи еквівалентної дії, що знаходяться наряду із митами, підпадають під положення Регламенту. Тому виникає питання щодо обґрунтування  потенційного введення 10% додаткового платежу за валютні транзакції, спрямовані на імпорт. Виходячи із практики ЄС, цей платіж також буде підпадати під положення Регламенту», – зазначила пані Кривецька. Що стосується антидемпінгових заходів, то Регламент не забороняє комісіям ініціювати проведення відповідного розслідування. Хоча у сучасних умовах це навряд чи можна реально втілити. У разі, якщо дію Регламенту буде ще на рік продовжено, то комісії, хоч і не застосовуватимуть заходи, але висновки розслідування зберігатимуть.

Також спікерка звернула увагу на загальні умови, прописані у Регламенті, яких має дотримуватися Україна. По-перше, товар повинен мати підтвердження походження з України відповідно до Угоди про Асоціацію з ЄС. По-друге, Україна має неухильно дотримуватися демократичних принципів, прав людини, свобод, верховенства права, проводити боротьбу з корупцією і виконувати зобов’язання, взяті відповідно до Угоди про Асоціацію. Водночас поріг недотримання останньої умови не врегульовано і ЄС навіть не намагався чітко визначити ці питання, враховуючи екстраординарність ситуації в Україні. По-третє, Україна має утриматися від застосування нових імпортних мит та інших платежів еквівалентної дії, кількісних обмежень і заходів еквівалентної дії та підвищення рівня застосування імпортних мит. Наразі Україна обґрунтовує потенційне застосування додаткових платежів за валютні транзакції потребою у відновленні економіки. Проте постає питання, як це буде сприйнято ЄС у контексті війни. Які можуть бути сценарії розвитку подій?

 1. У випадку, якщо Україна застосує нові заходи, Європейська комісія може ініціювати процедуру розгляду і прийняти рішення про відновлення тимчасово призупинених заходів.

 2. За ст. 4 Регламенту Єврокомісія допускає можливість почати розслідування, якщо з України відправиться товар, який створюватиме серйозні труднощі для індустрії ЄС, до якої належить відповідний товар. За правилами розслідування триває 6 місяців, а протягом 3 місяців після завершення цього строку Комісія приймає рішення про те, чи відновлювати мита чи ні. «Навряд чи будуть якісь негативні наслідки для українського експортера протягом дії Регламенту, але така стаття є, тому не можна забувати про це», – наголосила Олеся Кривецька.

Світлана Таран, керівниця Центру аналітики міжнародної торгівлі Trade+ Київської шкоди економіки, консультантка з питань торговельної політики, зазначила, що торгівля товарами з України дуже постраждала від початку війни. Експорт та імпорт зазнали падіння, наприклад, у березні експорт зменшився вдвічі, а імпорт втричі. За перше півріччя цього року експорт впав на 23,7%, за другий квартал – на 45,8 %. Імпорт за перше півріччя знизився на 18,7%, а за другий квартал – на 34,9 %. Також вона відмітила, що крім ЄС, протягом року безмитний доступ до ринків надали Велика Британія, Канада, Австралія та США (на ринок металів).

Спікерка продемонструвала показники та сфери застосування митних бар’єрів ЄС станом на 2020 р.:

реліз 1

Саме тому тимчасові торговельні преференції мають ряд переваг для українських експортерів:

  • економія витрат щодо сплати ввізних мит (чим вищі ввізні мита ЄС, тим вищу економію отримають експортери). Станом на 2021 р. сума ввізних мит становила 65,6 млн. євро;
  • спрощення процедур експорту до ЄС. Як результат – зменшення адміністративних витрат;
  • збільшення конкурентних переваг відносно імпорту з третіх країн;
  • можливість розширити присутність на ринку ЄС та включитися до його виробничих ланцюгів.

Серед тимчасових торговельних преференцій ЄС є призупинення тарифних квот для сільськогосподарських товарів з України. Це стосується усіх 36 тарифних квот в межах ПВЗВТ. Для України це дуже важливо, адже наша держава використовувала 32 із 36 наявних квот, з них 11-12 у повному обсязі.  До того ж, це становить 15%-17% усього експорту України до ЄС. «Наші аграрні експортери часто скаржилися на низький рівень тарифних квот і високий рівень тарифів мит понад квоту. Тепер є можливість використовувати тарифні квоти, які повністю або значно заповнюються Україною і до яких застосовується високі мита ЄС понад квоту. Також є  шанс зайти на ринок ЄС і там закріпитися», – зазначила Світлана Таран.

Наступною доступною преференцією є призупинення системи вхідних цін ЄС для окремих сільськогосподарських товарів, тобто призупинення оплати спеціального мита, яке сплачується у разі, якщо ціна імпорту менша контрольної вхідної ціни ЄС. Також українським експортерам обнулили ненульові митні ставки ПВЗВТ для всіх промислових товарів. Великою перевагою для України стало скасування антидемпінгових та спеціальних мит ЄС на вироби зі сталі та заліза, експорт яких становив 40%-45% експорту чорних металів та виробів до ЄС та 10%-13% усього експорту до ЄС. До запровадження Регламенту Україна мала 11 індивідуальних тарифних квот, 1 глобальну квоту, а мито понад квоту становило 25%. «Металургія – це галузь, яка, мабуть, найбільше постраждала від війни. Тому скасування таких мит великий плюс для України. Тимчасові торговельні преференції для України мають бути поєднані з санкціями для росії. Тож українські металурги пропонують, щоб запроваджене ЄС ембарго було розширено і на російську сировину», – зауважила пані Таран. За її словами, завданням на перспективу  є продовження тарифної лібералізації на системній основі, тобто не як преференція, а в межах зони вільної торгівлі з ЄС, чого можна досягнути шляхом переговорів. Те ж стосується зменшення нетарифних бар’єрів на ринку ЄС.

Вероніка Мовчан, директорка з наукової роботи, керівниця центру економічних досліджень Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, приділила увагу нетарифним обмеженням ЄС, які діють щодо України:

реліз 2

Найбільше обмежень щодо України діє у перших двох сферах. «Санітарні та фітосанітарні заходи пов’язані з безпечністю продуктів харчування, отже скасувати їх чи відстрочити неможливо, проте можна спробувати знизити торговельний бар’єр», – зазначила пані Мовчан. Щоб це зробити, Україні потрібно гармонізувати законодавство, отримати визнання еквівалентності, підтримати індивідуальну верифікацію підприємств та спростити процес перетину кордонів, наприклад, шляхом збільшення кількості інспекторів на кордоні. З безпечністю харчової продукції також пов’язані технічні бар’єри у торгівлі. Щоб знизити цей бар’єр, треба знов-таки гармонізувати законодавство та підписати Угоду про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів (АСАА).

Вероніка Мовчан також звернула увагу на сферу транспорту. Хоча питання транспортування UNCTAD не розглядає як окремий нетарифний захід, проблеми логістики зараз є ключовими для України. Спікерка відмітила, що Україна у травні 2022 р. розробила план дій «Дороги солідарності ЄС-Україна», а у липні 2022 р. підписала транспорту угоду для автомобільного транспорту, проте їй ще треба попрацювати над збільшенням пропускної спроможності на кордоні.

Учасники заходу підкреслили, що структура торгівлі наразі дуже модифікується. Вони прийшли до думки, що прийнятий Регламент ЄС поки що стосується тільки товарів, але таку ж лібералізацію потрібно проводити й для сфери послуг. «Це буде новий рівень відносин  між Україною та ЄС, адже тепер ми вийшли з категорії третіх країн, а увійшли до категорії кандидатів у члени ЄС. Для України це означає не лише більше вимог, стандартів, але й більше можливостей», – підсумувала модераторка Анна Гладштейн.

реліз 3

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати