Чи не щодня кожен з нас зіштовхується з таким поняттям як «шум»: у транспорті, в сусідів згори, публічних заходах, дитячих майданчиках, школі й навіть на роботі. Тож що таке шум та коли заборонено шуміти? Про це розповідає Олена Городицька, фахівчиня Новороздільського бюро правової допомоги Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Чи має право охоронець торгівельного закладу перевіряти особисті речі покупця?"
Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» відносить шум до фізичних факторів середовища життєдіяльності, що впливають або можуть впливати на здоров’я людини чи на здоров’я майбутніх поколінь.
До шуму відносяться:
– запуск феєрверків, салютів;
– гучний спів та крики;
– гучне прослуховування музики;
– використання інших побутових засобів, які спричинюють шум (молотка, дрельки тощо).
Часові обмеження для шуму
Голосно співати і кричати, користуватися звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів заборонено з 22:00 до 08:00, а проводити ремонтні роботи, що супроводжуються шумом, заборонено у робочі дні з 21:00 до 08:00; у святкові та неробочі дні.
Власник або наймач повинен повідомити мешканців прилеглих квартир про початок ремонтних робіт. Важливо, що при здійсненні будь-яких видів діяльності шум не повинен перевищувати рівня, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.
Допустимий рівень шуму становить:
– у житлових приміщеннях вдень – це 55 дБ, а вночі – 45 дБ;
– на території, яка є прилеглою до будинку, вдень – 70 дБ, а вночі – 60 дБ;
– на майданчиках відпочинку на території мікрорайонів і груп житлових будинків, будинків відпочинку, пансіонатів, будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, майданчиках дитячих дошкільних установ, шкіл та інших навчальних закладів – до 45 дБ і вдень, і вночі;
– в залах кафе і ресторанів – до 55 дБ цілодобово.
Випадки, на які не поширюється заборона на перевищення встановленого рівня шуму
Ці випадки окреслені у частині п’ятій статті 24 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”):
– за наявності екстреної ситуації (наприклад аварія, пожежа, потоп, впало дерево на будинок тощо);
– якщо отримано дозвіл місцевої ради на проведення салютів, феєрверків в заборонений час;
– відзначення святкових, неробочих днів, днів міста, змагань та інших свят, позначених в рішення сесії місцевої ради;
– надання невідкладної допомоги;
– попередження і припинення порушень закону;
– коли шум в закритому приміщенні, за умови що він не поширюється за межі цього приміщення і його не чутно жителям прилеглих квартир;
– якщо джерелами шуму є обладнання та механізми, що забезпечують життєдіяльність житлових і громадських будівель, за умови прийняття всіх невідкладних заходів, які мінімізують проникнення шуму в прилеглі приміщення;
– проведення зборів, мітингів, демонстрацій і походів, якщо про це своєчасно повідомлені органи місцевого самоврядування.
Відповідальність за порушення правил дотримання тиші
– Порушення правил дотримання тиші є адміністративним правопорушенням і тягне за собою настання адміністративної відповідальності у вигляді попередження, штрафу або конфіскації звуковідтворювальної апаратури. Якщо тишу порушено вперше, то на правопорушника очікує попередження або штраф в розмірі від 85 до 255 гривень.
У разі повторного порушення зазначених норм Закону передбачено накладення більш суворого стягнення, а саме штрафу в розмірі від 255 до 510 гривень. Якщо ж правопорушник систематично протягом року порушував ці правила, був схильний до притягнення до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, то його чекає штраф від 255 до 500 гривень з конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші.
Способи захисту прав осіб, які потерпають від надмірного шуму
Пані Олена пропонує два способи: звернутися до органів Національної поліції України або до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, заподіяної систематичним порушенням режиму тиші. Проте для того, щоб рішення суду було винесено на користь позивача, необхідно мати досить переконливі докази.