Оплата за перевезення вантажу, що сплачує клієнт на користь експедитора, включає у себе суми винагороди виконавця за виконання договору та суми компенсації витрат за організацію перевезення вантажу транспортом і за маршрутом клієнта.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Коли щорічна відпустка може бути перенесена на вимогу працівника".
При цьому кошти, що надходять від клієнта на рахунок експедитора для виконання умов договору, а потім перераховуються ним третім особам на оплату послуг, зазначених у договорі транспортного експедирування, є транзитними та доходом не визнаються, бо не відповідають критеріям визнання доходу: не збільшують активи і не зменшують зобов’язання, що обумовлюють збільшення власного капіталу.
Як зазначається, те саме стосується і вантажу (права власності на вантаж експедитор не має), послуги з перевезення якого експедитор бере на себе.
Проте, якщо експедитор-нерезидент здійснює перевезення вантажу з використанням власного транспортного засобу, у цьому випадку послуги перевезення розглядаються як фрахт, адже експедитор-нерезидент самостійно надає замовнику транспортні послуги. Тому, виплачуючи експедитору винагороди за послуги перевезення, замовник повинен сплатити податок на фрахт.
За інформацією Вісника ДФСУ.