Під час засідання 4 серпня 2023 року Пленум Верховного Суду затвердив висновок щодо проєктів Законів України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення у сфері правосуддя" від 29 червня 2023 року № 9438 та від 14 липня 2023 року №9438-1. Про це повідомила пресслужба ВС.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "З початку 2023 року ВРП розглянула 137 повідомлень про втручання у професійну діяльність суддів".
У висновку йдеться про те, що окремі положення вказаних законопроєктів потребують доопрацювання. Пленум ВС звернув увагу, зокрема, на вибірковий підхід законодавця, що полягає в посиленні кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення лише в одній сфері – сфері правосуддя.
Доповідач із цього питання – голова Верховного Суду Станіслав Кравченко – зауважив, що загалом посилення кримінальної відповідальності за деякі злочинні прояви разом із криміналізацією окремих діянь є одним із векторів динаміки законодавства України про кримінальну відповідальність. Однак ключова закономірність кримінально-правової політики полягає в тому, що саме по собі посилення кримінальної відповідальності не може вважатися достатнім засобом протидії вчиненню кримінальних правопорушень, у тому числі корупційних.
Якщо ж держава має намір активно скористатися цим інструментом та на певному етапі посилює кримінальну відповідальність за корупційні кримінальні правопорушення, то, за його словами, постає питання: чому такий підхід стосується виключно сфери правосуддя, тоді як згідно з результатами соціологічних досліджень найбільш корумпованими в Україні є інші сфери?
Голова ВС додав, що створення таких казуїстичних норм "не створює враження системної протидії корупції, а фактично є кримінально-правовим реагуванням на один випадок".
Крім цього, у висновку акцентується, що більшість статей, запропонованих у законопроєкті № 9438, створюють невиправдану потенційну конкуренцію зі статтями Особливої частини чинного КК України.
До того ж Пленум ВС вказав на неналежну диференціацію кримінальної відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення та відмінності у формулюванні кваліфікуючих ознак таких правопорушень, що полягають у використанні законодавцем різних за змістом термінологічних зворотів.
Також Пленум ВС затвердив висновок щодо проєктів Законів України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо запровадження додаткових процедур для зміцнення довіри суспільства до судової влади" від 3 липня 2023 року № 9454 та від 11 липня 2023 року №9454-1.
У висновку, серед іншого, вказано, що зазначені законопроєкти не можуть бути ухваленими в запропонованій на сьогодні редакції, оскільки норми, передбачені ними, значною мірою порушують принцип незалежності суддів, міжнародні й конституційні гарантії незалежності судової влади та ставлять під сумнів можливість функціонування в Україні ефективної судової системи.
Доповідаючи щодо цього питання, голова ВС акцентував, що запропонована в законопроєктах № 9454 та № 9454-1 процедура проведення моніторингу роботи суду щодо всіх суддів відповідного суду через дії одного судді призведе до негативних наслідків для цих суддів. Проведення будь-яких втручальних заходів, що зводяться до колективного та дискримінаційного застосування санкцій, є несумісним із нормами в галузі прав людини.
Пленум ВС визнав, що окремі положення законопроєктів № 9454 та № 9454-1 потребують доопрацювання. Зокрема, відповідно до висновку у вказаних законопроєктах необхідно передбачити норму, згідно з якою моніторинг роботи суду має бути завершено не пізніше ніж через два місяці після його початку, щоб компенсувати ризики використання такого моніторингу з мотивів тиску на суддів відповідного суду. У висновку також зазначено, що законопроєкти необхідно доповнити нормою про те, що моніторинг роботи суду не може стосуватись інформації, пов’язаної зі справами, які перебувають у суді на розгляді.
Як зауважив Станіслав Кравченко, з огляду на відсутність належного нормативного регулювання застосування поліграфа для суддів, неоднозначну практику його застосування на міжнародному рівні проведення психофізіологічного опитування суддів із застосуванням поліграфа за суто формальними ознаками без належного законодавчого регулювання презюмує втручання у суддівську незалежність та може суперечити основним правам, свободам і законним інтересам людини, її честі та гідності.
"При підготовці Пленумом ВС висновку на законопроєкти не вдалося знайти жодного прикладу держави, у якій би на законодавчому рівні було передбачено застосування поліграфа до суддів", – додав він.
Заслухавши доповідь голови Верховного Суду, Пленум ВС постановив звернутися до Верховної Ради України щодо неприйнятності окремих положень законопроєктів № 9454 та № 9454-1.