19 січня 2024 року в Раді бізнес-омбудсмена (далі – Рада) відбулася зустріч представників ЗМІ з бізнес-омбудсменом України Романом Ващуком. На зустрічі, зокрема, були представлені результати роботи Ради за 2023 рік.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ключові показники
Серед іншого, Роман Ващук поділився цифрами щодо скарг, які надійшли та розглядалися Радою у 2023 році. Так, за рік було отримано 1336 скарг, 718 справ було закрито (61% справ вирішено успішно). Цікаво також, що фінансовий ефект для бізнесу становив 1 млрд грн, а задоволеними послугами Ради залишилися 97% підприємців.
Щодо географії скарг, то вона є наступною: 38% скарг було в Києві, 13% – Львівській області, 6% – Київській та Харківській області, 5% – Одеській області.
«Показники дещо змінилися від минулих років. Тепер видно наслідки релокації – раніше ми мали багато скарг, коли на 2-3 місцях були Дніпро, Запоріжжя чи Донецька область. Тепер на другому Львівська область», – сказав Роман Ващук.
Водночас категорії звернень були наступними:
1) 64% – податкові питання (зупинення накладних та неврахування таблиць даних, а також власне розслідування);
2) 12% – дії правоохоронних органів (зловживання або бездіяльність правоохоронців і неповернення вилученого майна);
3) 8% – митні питання (оцінка митної вартості та митне оформлення).
Основні проблеми
За словами бізнес-омбудсмена, зростає кількість різноманітних скарг. Наприклад, виникають питання щодо прийняття таблиць платника, частішими стають скарги на результати відновлених податкових перевірок.
«Ми маємо щотижневі експертні групи з ДПС – вдається вирішити типові скарги, яких дуже багато. Ми тим самим оберігаємо як фірми, так і державу від довгих і дорогих судових процесів. У перших трьох кварталах бачили зменшення кількості невиконаних судових рішень, що втішало. Хоча й подумали, що це, може, тому, що їх було менше у 2022 році. Податкова нас запевнювала, що вони додали і IT-можливості, і людей, щоб ту купу невиконаних судових рішень зменшити. Але в четвертому кварталі знову бачимо зростання – можливо, тому, що суди знову запрацювали та згенерували більше рішень. Або що ті можливості, про які нам розповідала податкова, не повністю використовується. Є можливість, я думаю, відновити тренд на покращення – просто потрібно застосувати ці засоби», – сказав він.
Водночас Роман Ващук розповів, що кожні два місяці відбуваються зустрічі з Офісом Генерального прокурора, де обговорюються, серед іншого, питання обшуків: «Найчастіше обговорюємо випадки, коли після обшуків майно та гроші не повертаються. Є різні формальні причини. Наприклад, є моменти, коли гроші та майно передаються між різними підрозділами одної організації. Ця не має повноважень, там немає адреси, інша не може комунікувати з попередньою, всі розводять руками».
На його думку, в Україні також проблемою є те, що всі установи, агентства, міністерства тощо є окремими юридичними особами: «Це ускладнює життя – завжди є якісь юридичні причини, чому не можна зробити щось дуже логічне. Все є частиною держапарату, але вони всі живуть своїм окремим життям окремої юридичної особи. Це системне питання».
Торкнувся Роман Ващук і питання проблематики кримінальних проваджень щодо бізнесу через зв'язки з рф. За його словами, поки що не видно чітких критеріїв, які б відділяли відверту, зі злочинним умислом, торгівлю з ворогом від того, що «якийсь один чи два товари виробника потрапили на екран чи на стіл у росії після того, як перейшли через дві-три-чотири руки».
«Замість того, щоб розробити національну систему комплаєнсу – щоб фірма могла сказати, що виконала такі кроки, щоб наш продукт туди не потрапляв – одразу все криміналізується. Тим більше, що часто це є наслідком господарських відносин ще до 24 лютого 2022 року, коли заборон ще не було. Таких скарг поки що небагато, але вони все-таки виникають», – сказав він.
Проблемою, зазначив бізнес-омбудсмен, є й обшуки підприємців із застосуванням озброєного супроводу: «Ця проблема обшуків виправданості й пропорційності до того, що шукають, має далі, на нашу думку, бути з пріоритетних напрямів при реформуванні методів діяльності правоохоронців. Тут проблема не в тому, що ніхто не знає, в чому проблема. Були вже закони «Маски-шоу стоп-1» та «Маски-шоу стоп-2». Тут просто є якийсь атавістичний потяг до цих методів – як доказ того, що «Ми щось робимо».
Крім цього, на регіональному рівні зростає кількість скарг, зокрема, щодо завищення митної вартості та оформлення. «Нереформована митниця «бурлить» і живе своїм життям, що створює проблему. З позитивного: ми бачимо більшу готовність на центральному рівні – в адміністративних провадженнях приймати оскарження і скасовувати «притягнуті» рішення. В Києві є більша готовність виправляти помилки чи недобросовісну поведінку людей «внизу», – вказав він.
Робота Ради
Також пан Ващук розповів про інші сфери роботи Ради, а саме щодо повоєнного відновлення та євроінтеграції України. Зокрема, напрям повоєнного відновлення стосується:
1) інституційного зміцнення Ради, а саме законодавчого оформлення, посилення кадрового потенціалу, розвитку нових каналів комунікації та відновлення роботи з регіонами;
2) розширення партнерства для відновлення: постійна участь у Конференції з питань відновлення України, співпраця з Агентством відновлення в залучення приватного сектору у відбудову.
Водночас напрям євроінтеграції України стосується питань належного урядування (розслідування за власною ініціативою щодо проблем у СМКОР та Декларація справедливого та розсудливого адміністрування), підтримки уряду України (розбудова сприятливого бізнес-клімату), наближення законодавства України до EU acquis (напрацювання законодавчих змін для зменшення бар’єрів у податковій і митній сферах), а також протидії корупції (підвищення добропорядності ведення бізнесу та співпраця з НАЗК у визначенні корупційних ризиків).
За словами Романа Ващука, в Раді працюють із наслідками або недобросовісних, або некомпетентних рішень публічної адміністрації: «Вони є джерелом проблеми. Це вони потім створюють потребу в адміноскарженнях, які потім десятками тисяч «перекочовують» у судову систему. Тобто «заспамлення» українського бізнес-клімату та судової системи є похідними від неправильних, недобросовісних, боягузливих чи інших рішень на рівні публічної адміністрації. Ми будемо пробувати просовувати ідею декларації (про справедливе та розумне адміністрування): про шо має думати чиновник, коли бачить рішення та має його ухвалювати? Яка буде його доля в суді?».