Останні зміни корпоративного законодавства, шляхи вирішення питання здійснення корпоративного управління, рівень М&A за півроку з Covid-19, роль КУА в корпоративному управлінні, ІСІ як інструмент структурування угод — це та багато іншого обговорювали фахівці 22 жовтня під час панельних дискусій на XIV Форумі з корпоративного права, що організований Асоціацією правників України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відкривала захід вітальними словами партнерка Aequo Анна Бабич: «За цей рік відбулося чимало змін, які варто обговорити задля створення єдиної практики. Цей Форум є майданчиком для професійної дискусії та обміну думками між провідними експертами та представниками влади, і вперше за його історію він проводиться в онлайн-форматі».
Розпочали обговорення зі змін до Цивільного кодексу в частині корпоративного законодавства. Член робочої групи з рекодифікації (оновлення) Цивільного кодексу України Олексій Кот повідомив, що у межах робочої групи з оновлення ЦК вже майже завершили оформлення концепції, хоча є питання, з яких досягнуто повного консенсусу, але є й чимало спірних питань. «Проблематика рекодифікації цивільного законодавства бентежить колег з господарського права, тож, відповідно, було зареєстровано проєкт закону про внесення змін до ГК з метою узгодження його положень з ЦК. Проблема в тому, що зміни, які пропонуються до ГК, мають косметичний характер, більшість норм бланкерні, немає загальної частини. Пов'язана з цим проблема визначення відносин, що регулюються ЦК. Основною ідеєю є регулювання приватно-правових відносин. Тоді постає питання, куди віднести корпоративні відносини, адже на практиці вони регулюються ст. 167 ГК, але за природою належать до сфери регулювання ЦК. Тому зараз ведеться дискусія, чи варто розкривати зміст приватно-правових відносин, що регулюються ЦК. Також постає питання необхідності зібрання усіх загальних положень про товариства у ЦК з дублюванням їх у законах. На мою думку, це потрібно, адже деталізація цих норм у Кодексі та законах буде різною, і якщо вноситимуться зміни до спеціальних норм, не буде необхідності змінювати ще й положення Кодексу».
Що стосується пропозицій по оновленню ЦК, то, за словами Олексія, обговорюється ідея створення закритого переліку юридичних осіб, а загалом положення про юридичних осіб залишаться незмінними. Експерт зазначив, що зміни будуть внесені не шляхом переписування Кодексу, а шляхом залишення статей у межах структури чинного Кодексу, проте з примітками.
Член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Максим Лібанов роз’яснював новели, що пропонуються до законопроекту про акціонерні товариства №2493. «З’явилося 2 нових розділи: про раду директорів та корпоративного секретаря. За останні півроку чимало змінилося, і це допомогло швидше викристалізувати питання щодо дистанційних форм роботи. Так, на друге читання законопроекту ми пропонуємо додати механізм дистанційних загальних зборів — розроблена пропозиція розширити можливості проведення загальних зборів одного акціонера або однієї групи акціонерів, що дасть можливість прийняття рішень через спрощену процедуру. Також в цілому можемо спробувати спростити і дати можливість приєднання ТОВ та ТДВ до АТ. Крім того, законопроектом пропонується надати максимальну диспозитивність приватним підприємствам, де це можливо».
На думку Максима, у перспективі взагалі може виникнути ситуація, коли різниця між публічним та приватним товариством полягатиме лише у способі засвідчення часток.
Про деривативи та оновлені корпоративні облігації вів мову партнер Sayenko Kharenko, один з розробників законопроекту Антон Коробейніков. Він окреслив сфери, які охоплюються реформою та запроваджені законом, а саме: укладення та обіг деривативів, цінних паперів та інших фінансових інструментів; учасники ринку капіталів; інфраструктура ринку капіталів. Також Антон пояснив цінність такого закону: «Цей законодавчий акт закладає юридичний фундамент функціонування ринку шляхом здійснення визначення та класифікації деривативних контрактів, забезпечення функціонування ринку шляхом запровадження механізмів, спрямованих на наближення до загальноприйнятих стандартів та здійснення захисту інвесторів, адже закон визначає детальні обов’язки професійних учасників щодо захисту та інформування клієнтів».
Чи виправдані очікування щодо реформи корпоративного управління в Україні?
Другу дискусійну панель заходу на тему корпоративного управління в Україні розпочала партнерка київського офісу CMS Reich-Rohrwig Hainz Марія Орлик. Вона поставила питання спікерам Андрію Бойцуну та Оляні Гордієнко, які стояли біля витоків корпоративної реформи: «Пройшло 5 років з початку впровадження реформи корпоративного управління, здебільшого адресованого компаніям державного сектору. Хотілося б почути відповіді на наступні питання: чого хотіли досягти, чого не досягли і в якому стані знаходимося?».
За словами члена наглядової ради, незалежного директора ПАТ «Укрнафта» Андрія Бойцуна, активна фаза реформи корпоративного управління у Нафтогазі розпочалася у 2015 р., коли до ініціативи долучилися міжнародні фінансові організації. Експерт вважає, що 2015–2016 рр. були найбільш успішні в ретроспективі прогресу реформи корпоративного управління.
На питання, чи вдалося звершити реформу корпоративного управління, голова наглядової ради, незалежна членкиня АТ «Укрексімбанк» Оляна Гордієнко зазначила, що ще не пройшло достатньо часу для її завершення. Більше того, законопроект №6428 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава, ще не прийнятий Верховною Радою. За її словами, на законодавчому рівні не прийняті всі акти, які потрібні для того, щоб реформа запрацювала.
На питання, чи створення наглядових рад є основним елементом реформи, спікерка відповіла, що ні: «Той факт, що призначені деякі наглядові ради, зовсім не означає, що вони працюють належним чином. Я б сформулювала питання так: чи є впевненість у тому, що ми рухаємося в правильному напрямку? Стійкого бачення немає, періодично воно пропадає. Моє суб’єктивне враження, що з часом з усіма змінами, в т.ч. політичними, залишилося мало людей на боці власника, які повністю розуміють, як налагодити те, що не так спрацювало, як планувалося. Більшість наглядових рад сформовані і можуть функціонувати, але не всі на одному боці з приводу бачення, де знаходимося і що потрібно ще втілити. Тому процес реформування уповільнюється».
Членкиня наглядової ради НАК «Нафтогаз України» Наталія Бойко зазначила, що дуже чітко пам’ятає час, коли зрозуміла, що колеги і на той момент навіть міністр не розуміють реформу корпоративного управління. Не тому, що погані, а тому, що це чуже і нетипове для них. Після презентації Андрія Бойцуна в міністерстві розуміння колег стало кращим. «Яке маю відчуття зараз з приводу реформи корпоративного управління? Раніше стейкхолдери чинили певний тиск, і всі так чи інакше намагалися зрозуміти, чи вірять у реформу і чи будуть драйвером, чи будуть стояти осторонь. Насправді багато людей працюють над впровадженням реформи, і можливо, вже навіть втомилися. Декілька років тому нам здавалося, що реформа відбуватиметься значно швидше і зрозуміліше. Відносини між власником і наглядовою радою компанії не є ідеальними. Є противники реформи. На мою думку, проблема в тому, що реформа не є популярною і не завжди у фокусі влади. В аналітичному секторі ми маємо Нафтогаз, який серед інших компаній у хорошому становищі, тому що має достатньо сильну наглядову раду. Є розуміння на рівні Прем’єр-міністра стосовно того, що необхідно приймати певні рішення і зміни. Тим не менше, лише вчора було прийнято політику власності, на яку ми чекали цілий рік. Це приклад компанії, яка найдовше в цьому бізнесі і, здавалося б, мала вже мати чітко налагоджений діалог», — зазначила Наталія Бойко.
На питання Марії Орлик, чи є Кодекс корпоративного управління логічним кроком у продовження реформи, яке його майбутнє, чи є запит на те, щоб положення, закладені в Кодексі, були підтверджені на законодавчому рівні, відповів головний спеціаліст з корпоративного управління ДК «Укроборонпром» Тарас Іванишин: «Кодекс корпоративного управління розроблявся на базі Української академії корпоративного управління. Я дуже сподіваюся, що він стане підручником та базою, завдяки якій усе професійне середовище, в т.ч. держава як акціонер нарешті зможуть сказати, що ми всі поділяємо однакові принципи корпоративного управління, які зазначені в Кодексі».
Щодо застосування Кодексу і його перспектив спікер зазначив, що цікаво було б подивитися звіти акціонерних товариств наступного року, які надійдуть до Комісії з цінних паперів. Адже вони вже ознайомилися з нормами Кодексу і повинні наступного року звітувати про свій прогрес у корпоративному управлінні. Тому слід трішки зачекати. Водночас є компанії, які бажають вже впроваджувати Кодекс. Наприклад, у ДК «Укроборонпром» взяли іншу законодавчу базу і використали національний Кодекс як основу. «Щодо потенційних змін законодавства, не думаю, що тут можуть бути конфлікти, — вважає експерт. — Звичайно, є розширення принципів незалежності, винагороди і прозорості, які деякі наші підприємства не можуть впроваджувати. Однак, знову ж таки, для законодавчої гілки влади цей документ має стати першоджерелом, якщо вони захочуть, будуть ініційовані зміни в законодавство. Головним драйвером виступає Комісія з цінних паперів та фондових ринків, тому будемо сподіватися, що так воно і продовжиться».