Наявність судимості у позивача за вчинення злочину невеликої тяжкості, за який призначено покарання у вигляді штрафу не є беззаперечною підставою вважати, що дії особи становлять загрозу національній безпеці України і громадському порядку в Україні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ВС роз’яснив термін "явно несправедливе покарання"".
Про це повідомляє прес-служба 7ААС.
Обставини справи:
Зазначається, що 30 травня 2019 року Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області скасувало дозвіл на імміграцію в Україну, виданий позивачу 23 травня 2016 року, та посвідку на постійне місце проживання від 31.05.2016.
З матеріалів справи встановлено, що 1 квітня 2016 року після спливу дворічного терміну перебування у шлюбі та маючи доньку чоловік звернувся до Управління ДМС України в Чернівецькій області із заявою та необхідними документами про надання йому дозволу на імміграцію в Україні на підставі пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про імміграцію". 23 травня 2016 року позивач отримав дозвіл на імміграцію в Україну, документований посвідкою на постійне місце проживання від 31 травня 2016 року.
Проте 24 травня 2019 року Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області ініціювало перед Управлінням ДМС України у Чернівецькій області питання про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні громадянину Республіки Азербайджан, посилаючись на частину першу статті 12 Закону України "Про імміграцію" та враховуючи, що дії особи становлять загрозу громадському порядку в Україні.
Зокрема, скасування дозволу на імміграцію громадянину Азербайджану відбулось у зв`язку з тим, що іноземцем при отриманні такого документа було свідомо надано неправдиві відомості щодо себе. Зокрема, рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 30.11.2016 у справі №727/9032/16-к особу було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 ККУ, та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850 грн. 00 коп.) за факт використання паспорта, у якому містяться відбитки штампу "Зернове 049" від 10.08.2012 та "Зернове 054" від 09.08.2012, які є підробленими.
Цими відбитками підтверджувався виїзд позивача за межі території України, який чоловік здійснював не рідше одного разу на 90 днів, тим самим здобуваючи собі нове право на перебування в Україні до 90 днів.
Не погодившись з таким рішенням міграційної служби чоловік звернувся до суду з позовом та просив його скасувати.
Так, адміністративні суди всіх інстанцій скасували спірне рішення відповідача як непропорційне, що прийняте без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Крім того, скасування дозволу на імміграцію спричинить розлучення позивача з дитиною.
Судами встановлено лише факт підробки певних відомостей в паспорті громадянина Азербайджану, але не встановлено факту використання позивачем підробленого паспорта як документа в цілому.
Водночас, суди правильно зазначили, що за змістом пункту 2 частини першої статті 12 Закону "Про імміграцію" судимість, здобута на підставі кримінального законодавства України, може бути підставою для скасування дозволу лише у разі засудження іммігранта в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року.
Враховуючи те, що подані позивачем документи для отримання дозволу на імміграцію відповідали дійсності, зокрема паспорт громадянина Азербайджану виданий уповноваженим на те органом та документував особу позивача, суди дійшли правильного висновку, що його не можна вважати підробленим документом в розумінні Закону. Крім того, свідоцтво про шлюб посвідчувало справжній, а не фіктивний шлюб, інші подані документи також відповідали критеріям достовірності.
Повний текст рішень можна знайти за посиланням справа №824/875/19-а.
Нагадаємо, ВС висловився щодо обов’язку проведення агрохімічної паспортизації земельної ділянки.