Студія права та бізнесу Law & Business Studio (LBS) продовжує серію заходів «LBS CRIMINAL TALKS», де експерти з кримінального права обговорюють актуальні питання кримінальної практики. «LBS CRIMINAL TALKS #2» був присвячений питанням захисту бізнесу в кримінальному провадженні, порушення недоторканності житла та процесуальним гарантіям захисту.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Відбулася дискусія LBS CRIMINAL TALKS #1"
Розпочав обговорення радник, керівник практики безпеки бізнесу АО Juscutum Станіслав Борис, який виступив з темою «Захист бізнесу та посадових осіб у кримінальному провадженні». Спікер акцентував увагу на захисті персональних даних та створенні так званих «запасних аеродромів» — зокрема, декількох банківських рахунків. «Більшість документів підписуються онлайн, і зараз це є проблемою для правоохоронців. Довести, що саме та людина сиділа за саме тим комп’ютером та підписувала саме ті документи, фактично нереально», — зазначив правник. Він припускає, що наступним кроком правоохоронних органів буде повний збір інформації навіть без відома особи чи компанії через інтернет-провайдерів.
«Коронавірус нас підштовхнув до переходу в цифрову еру, в якій ми позбудемося 90% паперової документації. Нам потрібно це розуміти, миритися з цим та рухатися у напрямку захисту цифрових даних», — підсумував спікер.
Питання порушення недоторканності житла та його захисту в кримінальних провадженнях у своєму виступі розкрив адвокат та керуючий партнер АБ «Мазалов і партнери» Андрій Мазалов. Він нагадав, що ст. 162 ККУ передбачає відповідальність за незаконне проникнення до житла. Це стосується не тільки осіб, які вчиняють злочинне проникнення, але й дій правоохоронців, які теж можуть порушити право особи на недоторканість житла. Правник зазначив, що суб’єктами, які наділені законом правом проникнення до житла, є слідчий, прокурор та працівники оперативних підрозділів. «Проникнення до житла є законним за рішенням суду, у невідкладних випадках та за добровільною згодою особи-власника житла», — додав спікер.
Він також розповів про практику, коли слідчий приходив на обшук з ухвалою, яка містила невірну адресу, тож проведення обшуку за цією ухвалою було незаконним. «У таких випадках я рекомендую викликати поліцію за ст. 365 та 162. Окрім того, ми викликаємо понятих, робимо відеофіксацію, тобто вже на початку обшуку збираємо докази, які будуть необхідні», — прокоментував спікер. За його словами, наступним кроком є подання скарги до керівництва слідчого і до прокуратури, тобто відпрацювання позиції щодо порушення недоторканості житла людини.
Також спікер зазначив, що слідчий або прокурор може намагатися проникнути до житла з метою проведення слідчого експерименту, допиту або огляду приміщення. В таких випадках необхідно отримати добровільну згоду власника житла. Зокрема, під’їзд житлового будинку також є приміщенням, проникнення до якого потребує спеціального дозволу власника. Адвокат підсумував, що дозвіл треба брати у тієї особи, права якої порушуються, тобто людини, яка користується приміщенням, а не є його власником.
Адвокат та керівник практики вирішення спорів ЮФ GRACERS Людмила Куса розповіла про процесуальні гарантії захисту осіб, права та інтереси яких обмежуються досудовим слідством.
«Сталою є практика органів досудового розслідування, коли вносяться дані до ЄРДР, підозра при цьому нікому не оголошується, однак йдуть збирання доказів, обшуки та арешт майна», — сказала правник і нагадала, що іншою особою, права чи інтереси якої обмежуються досудовим слідством, є особа, стосовно якої, в т.ч. щодо майна якої здійснюються процесуальні дії, визначені КПК, проте Кодекс не дає чіткого визначення прав такої іншої особи.
«Не варто плутати іншу особу та третю особу. Третя особа — це особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт. Права такої особи виникають з моменту подання слідчим клопотання про арешт майна. Інша особа — поняття більш широке», — доповнила Людмила Куса. Вона також зазначила, що у практиці ЄСПЛ кримінальне переслідування не обмежується лише повідомленням про підозру або обвинуваченням. Будь-які дії, що несуть в собі твердження чи заходи у бік особи, наприклад, обшук вже є кримінальним обвинуваченням. «Якщо особа не має статусу підозрюваного, та ж інша особа має право звертатися з клопотанням про закриття кримінального провадження і оскаржувати вирок», — прокоментувала адвокат.
Окрім того, Людмила Куса навела приклади та прокоментувала судову практику вирішення питань щодо інтересів осіб, права та інтереси яких обмежуються досудовим слідством.