19 вересня 2019 р. Велика палата Конституційного Суду України на пленарному засіданні у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 6 ст. 6 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 р. №108/95-ВР (далі - Закон) та ч. 6 ст. 96 Кодексу законів про працю України (далі - Кодекс) в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 р. №1774-VIII (далі - Закон №1774).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Позов Станіслава Шевчука до КСУ: судді оголошено відвід".
Про це повідомляє Відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону, а також ч. 6 ст. 96 Кодексу в редакції Закону №1774 "мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року".
Автори клопотання стверджують, що прожитковий мінімум не може використовуватися для встановлення мінімального посадового окладу (тарифної ставки). Він є лише соціальною гарантією того, що мінімальна заробітна плата не буде встановлена нижче рівня, достатнього "для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості" (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про прожитковий мінімум").
Народні депутати зазначають, що після законодавчої зміни розрахункової величини усі працівники нижче 13 тарифного розряду згідно з Єдиною тарифною сіткою розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери отримують заробітну плату на рівні мінімальної заробітної плати, який досягається виключно шляхом доплати до такого рівня. Однак такі доплати не належать до систем оплати праці, які формуються на оцінках виконуваних робіт і кваліфікації працівників, що, на думку авторів клопотання, не відповідає статтям 8, 22, 43 Конституції України.
Крім цього, суб’єкт права на конституційне подання наголошує, що після набрання чинності Законом №1774 у ч. 6 ст. 6 Закону в редакції Закону №1774, ч. 6 ст. 96 Кодексу в редакції Закону №1774 застосовано величину, яка у грошовому вираженні є меншою ніж та, що використовувалася для розрахунку схеми посадових окладів до внесення змін до ч. 6 ст. 6 Закону, ч. 6 ст. 96 Кодексу, внаслідок чого були зменшені доходи працівників. Автори клопотання обґрунтовують свою позицію тим, що конституційне право на працю дає можливість заробляти собі на життя власною працею, а не жити за рахунок доплат до рівня мінімальної заробітної плати, які не дають можливості забезпечити гідне життя працівника та його сім’ї. На думку народних депутатів, порушується право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло, гарантоване ст. 48 Основного Закону України.
У результаті Велика палата КСУ дослідила матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшла до закритої частини пленарного засідання для ухвалення Рішення. Рішення КСУ за результатами конституційного провадження буде оприлюднено на офіційному вебсайті КСУ відповідно до ст. 94 Закону України "Про Конституційний Суд України".
Нагадаємо, ВРУ ратифікувала протокол з Швейцарією про уникнення подвійного оподаткування.