У черговому випуску ВДЗЗ Діма Гадомський та Єгор Желтухін поговорили з Міністром юстиції Денисом Малюською про те, як Мін'юст переміг рейдерство, як став Міністром та тренди в законотворенні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Як став Міністром?
- 00:35 На якому етапі мені запропонував посаду теперішній Прем’єр-міністр Олексій Гончарук? Я не можу точно відтворити в пам’яті цей момент, тому що це було плавно і послідовно. Я завжди був членом його команди, тому природно, що ми працювали разом в Офісі ефективного регулювання. Потім він перейшов в Офіс Президента, і я разом з ним там працював, потім він став Прем’єром, і так само я залишаюся членом його команди.
- 01:47 Я не сказав би, що це стрибок у кар’єрі. Я не уявляю, як далі рости на державній службі, тому що мене не цікавлять позиції, які знаходяться вище посади Міністра, як от Прем’єр, Голова Офісу Президента, Президент тощо.
Яких змін потребує Міністерство?
- 03:32 Воно потребує кардинальних змін в усіх напрямках. Мені простіше було б сказати, де зміни не потрібні. Зміни будуть всюди. Найважче, найскладніше, найдорожче - це пенітенціарна система і все, що пов’язано з позбавленням волі, з пробацією. Це величезні бюджети, величезні колективи та величезна соціальна напруга. Також є менш складні інфраструктурні питання - це виконавча служба, система реєстрації, оскарження реєстраційних дій. Там теж потрібні кардинальні зміни, але вони набагато простіші. Там необхідно кілька місяців та майже рік на доопрацювання софту, а потім можна буде демонструвати яскравий напівфінал з ефективними результатами.
Про новинки в пенітенціарній системі
- 04:49 У нас є дедлайни. Наприклад, реєстр осіб, які перебувають в місцях позбавлення волі, має запрацювати до Нового року. Це перший важливий крок, тому що зараз у нас немає точного уявлення про те, хто і де перебуває, яка кількість цих осіб. Є приблизне розуміння, що це кілька тисяч. Однак для керування системою - це жах.
- 05:24 Це буде закритий реєстр для користувачів пенітенціарної системи. Це не буде просто реєстр з прізвищами та місцезнаходженням. Він буде набагато потужнішою інформаційною системою, в якій міститиметься інформація щодо кожного ув’язненого з його профайлом, з усім аналізом, ризиками, вчинками, переміщеннями. Цей реєстр дозволить не лише зрозуміти, хто і де знаходиться, а також що це за людина, як з нею працювати для подальшої соціалізації. До цієї системи будуть вноситися дані не лише про тих, хто перебуває у місцях позбавлення волі, але й про тих, кому призначення покарання не пов’язане з позбавленням волі, але які працюють з органами пробації.
- 06:45 Однак це тільки перші кроки. Звичайно, що ми будемо йти далі. Зараз ми думаємо над багатьма речами, в тому числі над забезпеченням адекватних умов для життя та ресоціалізації тих, хто перебуває у місцях позбавлення волі. З одного боку, це налагодження більш-менш адекватної ситуації в наявній системі, а з іншого боку, ми плануємо будувати нову систему, яка базується на пробації, на альтернативних покараннях. Там теж будуть тюрми, але вони будуть побудовані з нуля за західними зразками.
- 07:33 Ми також думаємо змінити СІЗО. Є ідея, яку ми оформимо в законопроєкт, можливо, до кінця року. В чому полягає ідея? Деякі правозахисники можуть це не підтримати, але в СІЗО перебувають особи, щодо яких ще немає вироків. Тобто вони (можуть бути) ні в чому не винні. Тому якщо у такої особи є кошти, чому їй не дати можливість жити комфортно. Єдиний інтерес держави в тому, щоб вона нікуди не втекла. Якщо вона проживатиме у тризірковому готелі за її кошти, але в неї не буде можливості з нього вийти чи комунікувати із зовнішнім світом, то чому б ні? До того ж виручені кошти з цієї історії ми можемо спрямувати на поліпшення умов у СІЗО.
- 08:20 Найімовірніше, ми будемо шукати приватних інвесторів, які б могли в це інвестувати. Ми допоможемо нормативно – стандартами, охороною, земельною ділянкою. Це також має зменшити корупцію в тюрмах. Тому що коли ви берете якогось топ-чиновника, він буде платити будь-які кошти, щоб не потрапити в СІЗО.
Про боротьбу з рейдерством
- 09:33 Проблемним залишається законодавство, яке і раніше було дірявим. Це софт, який ми теж адмініструємо. Воно згенероване за нашими ТЗ. Це люди, які значною частиною або під нами, або перебувають під нашим контролем. Відповідно, Мін’юст має змінити систему у сфері рейдерства. Однак я думаю, що, навіть без змін у законодавстві, ми вже багато чого змогли зробити. Тому що аналізуючи справи, які розглядає антирейдерська комісія, абсолютна більшість - це старі кейси минулих років або максимум весни цього року.
- 11:15 На системному рівні ми вже побороли рейдерство. Якщо Ви зможете назвати мені десь систему, як це було раніше, де будь-яка особа, у якої є гроші, може замовити собі рейдерство і воно буде виконано, то я був би дуже здивований, якби це дійсно відбулося. Насправді, такого вже немає. Є поодинокі випадки, пов’язані з недоліками софту, з недоліками законодавства, але системно це явище відсутнє.
- 12:15 Зараз ми розглядаємо два варіанти. Наскільки я розумію, можна софт переписати повністю, але це тривалий процес, на це потрібно щонайменше рік. Водночас над софтом можна побудувати таку надбудову, яка буде над наявним софтом, яка аналізуватиме надходження і вихід даних, щоб контролювати ці процеси. Відповідно, обидві опції можливі. Я точно знаю, що через 8-9 місяців ми гарантовано отримаємо повний контроль над софтом.
Про реформу нотаріату
- 15:57 Ми будемо співпрацювати та допомагати нотаріату. До того ж один з моїх заступників - колишній віцепрезидент Нотаріальної палати. Тому у нас є високий рівень довіри нотаріату до Мін’юсту, а Мін’юсту - до нотаріату. Ми точно будемо намагатися полегшити їм життя, спростити необхідну демократію та прибрати хабарництво.
Про держслужбу
- 16:48 Спільнота юристів-держслужбовців потрібна для того, щоб можна було обговорювати якісь ідеї, новели, нові практики. Адже якщо подивитися на нормотворчу діяльність юристів ЦОВВ, то проблемність деяких питань розуміють всі юристи, але відсутність їхньої професійної єдності призводить до неспроможності вирішити якісь питання. Наприклад, зробити законодавство читабельним та зрозумілим для громадян. Для кожного окремого юриста - це не те завдання, яке він поставив би перед собою. Для професійної спільноти загалом, якщо вона про це домовиться, це цілком нормальне завдання.
Про тренди в законотворенні
- 17:57 Візьміть порядок денний кожного комітету КМУ. Як правило, там буде проєкт постанови про внесення змін до деяких постанов КМУ. Одна й та сама назва буде завжди, а чим вони відрізняються - незрозуміло.
- 18:00 В Україні поки що такого немає, але за кордоном є тренд, що законодавство має бути простим і зрозумілим. Наприклад, британці - молодці, у них багато передових практик з позиції державного управління та взагалі законодавства. У них є такий собі layered approach, коли спочатку є простий і зрозумілий текст, де викладається суть закону. Наступна частина містить деталізацію і текст, який потрібен для тих, хто адмініструватиме механізм (органи, які будуть залучені, деталізація процедур тощо). Третя частина - для вузьких спеціалістів, такі собі «зубодробильні» норми. Такий закон зрозумілий і для користувача, і для будь-якого пересічного громадянина. Так потрібно будувати закон.
Про вплив медіа на законотворення
- 22:50 Насправді, думка загалу впливає на деякі законопроєкти. Попередня публікація та широке обговорення нададуть можливість опонентам підтягнути якісь сили, зібрати бюджет під медіа-атаку. Іноді здається, що легше тишком-нишком проводити якісь контраверсійні акти. Це могло б бути ефективніше, але насправді воно рідко так працює. Якщо опоненти достатньо сильні, а ви намагаєтеся провести законопроєкт у прихованому режимі, ні з ким не комунікуючи, то у ВРУ сидять депутати, серед яких хтось знайдеться і скаже, що тут ховають корупційну схему. Навіть якщо там немає жодної корупційної схеми, це одразу збиває настрій швидко голосувати за цей проєкт. Відповідно, кожен законопроєкт потрібно комунікувати.
- 24:25 Як тільки потрапляє законопроєкт, якого нікому не показували, виникає якась підозра. Цією підозрою одразу користуються. Це траплялося в турборежимі, коли було кілька абсолютно проєвропейських законопроєктів, які базуються на Угоді про асоціацію, через вкидування, що там є корупційні схеми, гальмувалося їх прийняття і доводилося заходити на детальне обговорення.
- 25:52 Я думаю, що публічність - це світовий тренд. Всі вмонтовані так чи інакше в соціальні мережі, а робота комунікаційників за останні 5 років радикально змінилася. Тобто супроводження законопроєктів стало складнішим і більш інтернет-залежним. Якщо раніше (6-7 років тому) до законопроєкту можна було намалювати якусь інфографіку як супроводжувальний матеріал і це було «вау», то впродовж останніх 5 років цього вже недостатньо. Потрібна комунікаційна компанія, яка супроводжувала б законопроєкт. Потрібен план, робота з основними стейкхолдерами, аудиторією. Це стало мистецтвом комунікації та лобізму.
- 27:10 Насправді, без належної комунікації нічого (навіть хорошого) з чистого аркуша не прийматимуть. Ніяка гарна ідея не злітає. Банально, опоненти можуть придумати якусь історію, яка зовсім не стосується реальності, але вона працюватиме проти законопроєкту. Тому медіа важливі.
Про зарплати держслужбовців
- 34:30 У них має бути немаленька зарплата, це однозначно, але це ж і політика. Тому як тільки ти кажеш, що держслужбовцям потрібна гідна зарплата, тобі одразу прилітає контрзапитання: чи у пересічного громадянина має бути гідна зарплата? 4 тисячі - це нормально?
- 35:00 Я переконаний, що навіть за умови, що ми не забезпечили належний рівень життя для всіх громадян України, ми й не зможемо його забезпечити, ніхто не зможе, якщо держслужбовець отримує мізерну зарплату. Водночас я не погоджуюся з тим, що зарплати мають бути зовсім ринковими. Це також погана практика. Навіть на заході зарплати державного сектору менші, ніж у приватному - з тієї простої причини, що у приватному секторі ти працюєш на якесь «его», для заробітку, а в державному секторі ти працюєш на суспільство, що дає тобі якийсь додатковий емоційний заряд.
З повною версією відео можна ознайомитися за посиланням.