9 квітня 2020 р. протоколом №22 Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА прийнято рішення про запровадження протиепідемічних обмежувальних заходів до суб’єктів господарювання, де виявлені хворі на COVID-19 строком на 14 календарних днів. Іншими словами, установи будуть закривати на карантин, якщо в колективі виявлять хворого на коронавірус.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Що таке рішення означає для роботодавця і як йому діяти, ми запитали у експертів.
Коментарі
Надія Загрія, старший партнер ЮК PRAVO GARANT
«Зазначене рішення стосується підприємств, які працюють на території міста Києва. При цьому з пояснень Держпродспоживслужби в м. Києві слідує, що в залежності від підприємства його діяльності такі заходи можуть бути запровадженні як на підприємстві в цілому так і в його окремому структурному підрозділі (відділі, цеху тощо). Працівники, які могли мати контакт із хворим мають бути відправлені на самоізоляцію під наглядом лікарів.
Як діяти роботодавцю
Якщо весь колектив підприємства чи працівники окремого структурного підрозділу, які могли контактувати з хворим повинні піти на самоізоляцію, а отже, залишатись вдома та не відвідувати робочі місця для підприємства це буде означати повне або часткове зупинення його діяльності.
Такі обставини, як повна або часткова зупинка діяльності підприємства підпадає під ознаки простою, що передбачено ст. 34 КЗпП. Простій - це зупинення роботи, викладене відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Отже, в разі виникнення таких обставин роботодавцю доведеться запроваджувати простій всього підприємства, або його частини строком на 14 календарних днів.
Для належного документального оформлення простою підприємства складається Акт про початок простою, на підставі цього Акту - роботодавець видає наказ. Не зайвим буде складання доповідної записки, що передує Акту, безпосереднього керівника структурного підрозділу, в якому було виявлено хворого працівника.
Оголошення простою не потребує узгодження з боку трудового колективу і може бути запроваджено за рішенням роботодавця одноособово. В наказі про запровадження простою обов’язково слід вказати на причини і час його введення, чи стосується простій всього підприємства, або окремого його структурного підрозділу. Зазначається також час закінчення простою і місце перебування працівників в цей період. В даному випадку в наказі слід чітко прописати, що працівники повинні знаходитись вдома. Зміст наказу має бути доведений працівникам усіма доступними способами, зокрема, розсиланням на їх електронні адреси з вимогою про направлення відповіді на підтвердження ознайомлення з наказом. Особисті підписи працівників для формування кадрової документації можна відібрати після закінчення карантинних заходів, що обумовили запровадження простою.
Слід звернути увагу, що оплату часу простою контактним працівникам, які не хворіють, але вимушені перебувати на самоізоляції, слід проводити у розмірі двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу), як це передбачено ч. 1 ст. 113 КЗпП, або у розмірі, який передбачено у колективному договорів підприємства».
Валерія Савчук, радниця ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»
«Уже місяць як Україна живе у стані карантину. Маски, антисептики, закриті ресторани та ТРЦ, вимірювання температури на вході міцно увійшли в нашу буденність. А для юристів це ще і щотижневі новації «карантинних» правил. Калейдоскоп із профільних законів, постанов КМУ, рішень постійно діючої комісії при КМДА та розпоряджень керівника робіт з ліквідації наслідків НС постійно тримає в тонусі та встановлює все нові правила життя під час карантину.
Цього разу неабияку увагу громадськості привернув пост на ФБ сторінці КМДА щодо можливості закриття на карантин компаній, якщо серед працівників виявлено хворих на COVID-19. Розглянемо більш детально, що ж відбулося.
Цікавинка у тому, що окрім законів та постанов КМУ, які діють на території всієї України, компаніям, офіси яких знаходяться в Києві, слід також стежити і за регіональними НПА, зокрема, рішеннями постійно діючої комісії при КМДА та розпорядженнями керівника робіт з ліквідації наслідків НС. Ці документи часто розширюють та уточнюють превентивні та обмежувальні заходи для Києва. Їх налічується уже близько двох десятків за минулий місяць.
Так, 9 квітня 2020 року постійно діюча комісія КМДА з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на своєму засіданні розглянула питання щодо можливості запровадження карантину щодо компаній, серед працівників якої виявлено хворих на COVID-19. Передбачається, що карантинні заходи мають тривати 14 днів. У відповідному протоколі № 22 комісія доручила Київському міському лабораторному центру, Держпродспоживслужбі та Держпраці складати по кожному такому підприємству план ліквідації вогнища захворювання та контролювати його виконання.
Ось насправді і все. Жодного порядку карантину компаній поки що затверджено не було. Наразі складно уявити, як така процедура діятиме на практиці. Більше того, з тексту протоколу не зрозуміло, які саме заходи включатиме план ліквідації вогнища захворювання і чи передбачає це призупинення роботи самого підприємства.
Звернувшись до Кодексу цивільного захисту бачимо, що рішення про призупинення діяльності підприємств може прийматися виключно адміністративним судом у разі вчинення певних порушень самим підприємством. Одним із таких порушень є і нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій. Однак, той же Кодекс цивільного захисту надає право керівнику робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації самостійно приймати рішення щодо призупинення діяльності підприємств, розташованих у зоні надзвичайної ситуації. Нагадаю, що за розпорядженням КМДА № 488 з 20 березня 2020 року на території міста Києва встановлено режим надзвичайної ситуації регіонального рівня.
Призупинення роботи підприємства є класичним випадком простою. Однак знову постає питання оплати. Якщо закон № 540-ІХ нібито розставив всі крапки над «і» та чітко встановив, що період простою на час карантину оплачується з розрахунку 2/3 від окладу працівника, то потенційне призупинення діяльності підприємства знову спонукає замислитися над цим питанням. Ймовірно, ситуація з призупиненням діяльності може розцінюватися як потенційно небезпечна для життя та здоров’я працівників, а тому час простою у цьому випадку буде оплачуватися уже у розмірі середнього заробітку працівника. До таких роздумів спонукають і численні роз’яснення Держпраці, які методично посилаються на необхідність повної оплати.
Однак зупинення діяльності підприємства може бути лише крайнім заходом реагування. Поспілкувавшись з представниками Держпродспоживслужби та Держпраці, стає зрозуміло, що варіант із призупиненням діяльності підприємств вони поки що не розглядають.
Вірогідніше, для підприємств, де серед працівників було виявлено випадки захворювання на COVID-19, буде складено план заходів ліквідації вогнища захворювання. Цей план включатиме встановлення кола працівників, що контактували з хворим, їх ізоляцію, дезінфекційну обробку приміщень тощо. Нагадаю, що працівники на самоізоляції можуть звернутися за оформленням листків непрацездатності, які оплачуватимуться Фондом з шостого дня».