3 квітня 2020 р. до Верховної Ради України було внесено законопроект про внесення змін до Закону України "Про Конституційний Суд України" щодо посилення незалежності та підвищення ефективності функціонування КСУ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "КСУ пропонують перемістити до Харкова: з'явився текст законопроекту".
Про це повідомляє ЦППР.
У ньому пропонується:
- змінити місцезнаходження КСУ (пропонується м. Харків);
- заборонити суддям КСУ мати громадянство іноземних держав;
- урегулювати питання одночасного надання щорічної оплачуваної відпустки всім суддям КСУ;
- виключити із суб’єктів права на конституційну скаргу юридичних осіб;
- закрити всі конституційні провадження, відкриті КСУ за конституційними скаргами юридичних осіб;
- змінити процедуру розгляду конституційних скарг у КСУ;
- змінити положення закону щодо ухвалення та виконання актів КСУ;
- внести зміни до адміністративного, цивільного та господарського процесуального законодавства щодо процедури перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами.
Оцінка ЦППР
На думку ЦППР, законопроект є неконституційним, оскільки положення про виключення із суб’єктів права на конституційну скаргу юридичних осіб суперечить Конституції України, а саме таким її положенням:
- кожному гарантується право звернутися із конституційною скаргою до КСУ з підстав, установлених Конституцією України, та у порядку, визначеному законом (ч. 4 ст. 55);
- КСУ вирішує питання про відповідність Конституції України закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України (ст. 151-1).
ЦППР наголошує, що Конституція України гарантує право на звернення до КСУ із конституційною скаргою кожній особі і не містить винятків чи обмежень з цього правила щодо фізичних чи юридичних осіб. Тому внесення змін до ст. 55 і 56 Закону України "Про Конституційний Суд України" (щодо скасування для юридичних осіб права на конституційну скаргу), а також положення п. 2 "Прикінцевих положень" законопроекту (з моменту набрання чинності цим Законом конституційні провадження, відкриті Судом за конституційними скаргами юридичних осіб підлягають закриттю) не відповідають Конституції України.
Незважаючи на те, що законопроект містить позитивні нововведення (наприклад, пряма заборона суддям КСУ мати іноземне громадянство, посилення виконання рішень КСУ в разі визнання акта неконституційним), більшість ініціатив є недоцільними та неконституційними.
По-перше, ЦППР вбачає в ініціативі перенесення місцезнаходження КСУ з Києва до Харкова не бажання підвищити рівень незалежності КСУ через його територіальне дистанціювання від інших вищих органів державної влади (як декларується в Пояснювальній записці до законопроекту), а прояв непрямого політичного тиску на суддів КСУ, який нагадує подібні ініціативи Парламенту минулих скликань у 2000-2010 рр., коли аналогічне питання вже поставало. Крім того, незважаючи на те, що в пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація цієї ініціативи не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України, а витрати, пов’язані з переміщенням Суду покриються за рахунок коштів, передбачених в Державному бюджеті України на забезпечення діяльності КСУ, очевидно, що здійснення організаційних заходів на переведення як самих суддів КСУ до іншого міста, так і створення належних умов праці для працівників Секретаріату КСУ та поточні видатки на діяльність суддів у новій локації потребуватимуть значних додаткових коштів з Державного бюджету України. Крім цього, законопроект не деталізує строків та інших процедурних аспектів переїзду КСУ до Харкова (хоча б у загальному) і не передбачає корегування положень Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" (який також передбачає місцезнаходження КСУ в столиці України).
Читайте також: "Суд проведе засідання-відеоконференцію за допомогою Zoom".
"Однак не фізичне переміщення місцезнаходження КСУ, а законодавче забезпечення конституційного порядку добору суддів КСУ на конкурсній основі відповідно до вимог ст. 148 Конституції України забезпечить справжню незалежність суддів КСУ. ЦППР нагадує, що Парламент так і не створив необхідних процедурних механізмів для забезпечення прозорого відбору кандидатів на посаду судді КСУ на конкурсній основі уповноваженими суб’єктами, як того вимагала і судова реформа 2016 року, передбачивши дві нові вимоги до суддів КСУ – високі моральні якості кандидатів та визнаний рівень правничої компетенції. Понад те, Парламент залишив неконституційну вимогу підтримки майбутніх суддів КСУ парламентськими фракціями (групами)", - вказують у ЦППР.
По-друге, зміна кількісті суддів КСУ, необхідна для ухвалення рішення у справі за конституційною скаргою з щонайменше двох третин суддів у складі Сенату - шести суддів до п’яти суддів від складу Сенату спрощує ухвалення Сенатом цих рішень, а отже, збільшує ризики ухвалення несправедливих чи політично вмотивованих рішень Сенатом КСУ щодо конституційних скарг, оскільки фактично остаточне рішення може бути ухвалене 5 з 18 суддів КСУ. Ініціатор законопроекту ніяк не обґрунтовує в Пояснювальній записці до законопроекту підстави для зменшення цієї кількості суддів.
По-третє, недоцільно надавати всім суддям КСУ відпустку в один і той самий час, оскільки КСУ має бути постійно діючим органом, який повинен адекватно і своєчасно реагувати на будь-які загрози стабільності конституційного ладу та забезпечувати верховенство Конституції України та захист прав і свобод людини і громадянина. Одночасна відсутність на робочому місці всіх суддів КСУ паралізує діяльність КСУ протягом значного періоду (місяць і більше), що неприпустимо в демократичній державі. Такі положення фактично суперечать Розділу ХІІ Конституції України, який передбачає постійне функціонування в механізмі державної влади КСУ. Такі питання доцільно врегульовувати актами самого КСУ, як на сьогодні це й відбувається. КСУ, виходячи насамперед з необхідності забезпечення захисту Конституції України, ухвалює свої організаційні рішення.
"Отже, зважаючи на неконституційність окремих положень законопроекту №3300, а також інші зауваження, висловлені вище, ЦППР вважає, що цей законопроект доцільно відкликати", - зазначили у ЦППР.
Читайте також: "У Раді пропонують надати право прокурору проводити огляд особи".
Висновок ЦППР:
1. Положення законопроекту щодо виключення юридичних осіб із суб’єктів права на конституційну скаргу, а також щодо одночасного надання всім суддям КСУ щорічної відпустки, що фактично паралізує діяльність КСУ, є такими, що не узгоджуються з Конституцією України.
2. Зміна фізичного місцезнаходження КСУ є недоцільною та фінансово затратною ініціативою, яка однозначно не сприятиме посиленню незалежності КСУ. Крім цього, зменшення кількості суддів КСУ для ухвалення рішення у справі за конституційною скаргою є необґрунтованим та збільшує ризики ухвалення несправедливих чи політично вмотивованих рішень Сенатом КСУ.
3. ЦППР рекомендує ВРУ ухвалити необхідні зміни до Закону України "Про Конституційний Суд України" задля реалізації встановленого ст. 148 Конституції України порядку добору суддів КСУ на конкурсній основі, а також усунути зі ст. 208-4 Регламенту ВРУ неконституційні положення щодо підтримки майбутніх суддів КСУ депутатськими фракціями, депутатськими групами чи групами позафракційних народних депутатів. Саме регламентований процедурний механізм для забезпечення прозорого відбору кандидатів на посаду судді КСУ на конкурсний основі, а не зміна фізичного місцезнаходження КСУ, є запорукою незалежності діяльності цього органу.