28 травня 2021, 19:02

Цифровізація, е-судочинство та новели конкуренційного правозастосування: що чекає корпоративних юристів цього року

Впровадження електронного цифрового підпису в документообіг є майбутнім українського бізнесу – про це говорили на XІ Щорічній конференції корпоративних юристів (юрисконсультів),організованій Асоціацією правників України 28 травня 2021 року в Києві.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Модеревував першу сесію Максим Лазарєв, керівник юридичного департаменту групи компаній «Макрохім».

Сесію розпочала Ірина Мусійчук, керівник юридичного відділу ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд». Вона розповіла про юридично значущі електронні підписи: кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП), удосконалений електронний підпис (далі – УЕП), УЕП, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. За її словами, майбутнє саме за електронними підписами. В Україні за 2020 рік громадяни скористались електронними підписами більше 4 млрд разів, водночас як у 2019 ця цифра становила лише 1,5 млрд разів.

«Наше законодавство передбачає 3 види електронних підписів, хоча держава визнає лише 2 з них. Електронний підпис може використовуватись через флешки та більш захищенні бази по типу хмарних сервісів. Експериментальний проект щодо застосування удосконаленого електронного підпису дає можливість спростити та більш популяризувати використання електронних цифрових підписів», – зазначила Ірина Мусійчук.

Вікторія Огриза, керівник юридичного департаменту компаній PepsiCo в Україні, говорила про практику використання інших, визнаних в Україні, е-підписів та електронних факсиміле. Вона звернула увагу на те, що електронний підпис спростив життя не одному бізнесу, хоча ще пів року тому вона сама виступала виключно за кваліфікований електронний підпис.

«Однозначно, з електронним підписом бізнесу жити легше. І перше питання, яке постало, коли ми пішли на карантин – як же ми будемо підписувати документи? Щодня в компанії підписуються тисячі документів, як внутрішніх, так і зовнішніх. Наприклад, наші компанії у країнах ЄС перейшли на електронний підпис за 2–3 дні. В Україні все було трошки складніше. Ми вибрали для себе використання КЕПів», – відмітила спікер.

DSC_0770

Олександр Олефіренко, заступник директора з правових питань ТОВ «Київський БКК», присвятив свій виступ практиці використання внутрішнього електронного документообігу. Він відмітив, що якість та швидкість внутрішнього електронного документообігу в компанії залежить від рівня співпраці юридичного департаменту та департаменту ІТ. Внутрішній документообіг уже на 100% перейшов у ІТ, щодо документообігу з контрагентами, то там ситуація складніша.

Іван Юрченко, начальник управління договірної та загальноправової роботи Групи Метінвест, розповів про електронний документ та електронний документообіг через призму використання оригіналів е-документа та його візуалізації. Він наголосив, що в Україні досі чітко не прописано в законодавстві, що є підписом.

«Досі значною проблемою є інтеграція документообігу між контрагентами, адже у всіх різні системи та провайдери. Виключно формат p7s свідчить про те, що документ є оригіналом і не був змінений. Якщо документ підлягає зміні – це вже не оригінал. Втім у країнах ЄС формат оригіналу документів, підписаних електронним підписом, має розширення p7m, що ускладнює документообіг між українськими та європейськими контрагентами», – зазначив Іван Юрченко.

Сергій Кондратюк, начальник відділу з підвищення кваліфікації в M.E.Doc, провідний експерт навчального центру з впровадження ЕДО, спікер YouTube-каналу ЕДО talks, та Антон Скоков, керівник сервісу обміну електронними документами «Вчасно», надали рекомендації щодо перших кроків, із яких варто починати впровадження електронного документообігу.

Спікером Legal Talk щодо особливостей електронного судочинства виступив Володимир Вінокуров, заступник начальника юридичного департаменту АТ «Макрохім». Він поділився власним досвідом використання сервісу «Електронний суд», історією впровадження цієї системи та порядком законодавчих змін у зв’язку з впровадженням ЄСІТС. «На жаль, чіткого визначення поняття електронного суду в кодексах досі немає, проте для загального розуміння його функціонування варто сприймати е-суд як частину, як один із модулів ЄСІТС. Початок становлення е-суду в Україні відбувся ще у 2018 році, але цей процес неодноразово блокувався. На щастя, уже сьогодні за допомогою цього сервісу судитися можна в усіх місцевих, апеляційних судах (крім ОАСК) та у КАС ВС, КГС ВС», – пояснив пан Володимир.

Наразі «Електронний суд» виглядає як веб-портал, що дає змогу функціонально переводити процеси в електронну форму. Для того, щоб отримати доступ до сервісу, потрібно зареєструвати офіційну електронну адресу з доменом @mail.gov.ua. та ввести КЕП. Кабінет у системі е-суду можуть мати як фізичні особи, так і юридичні особи (з попередньою верифікацією печатки). Варто зазначити, що після реєстрації система здійснює перевірку повноважень на основі таких документів на вибір: скан-копій документів, електронного ордеру чи електронної довіреності. Користувач в електронному кабінеті отримує можливість створення, редагування, перегляду та подання документів. Також є функція передоручення повноважень за е-довіреністю. «Варто виділити переваги е-довіреності: цей документ універсальний для застосування в е-суді, адже за його наявності непотрібно більше підтверджувати свої повноваження у дійсних та майбутніх процесах. Електронний ордер, у свою чергу, буде більш зручний для адвокатів. Е-ордери поділяються на два види: загальний (для усіх справ, у яких адвокат бере участь) і з вказівкою на конкретну справу», – розповів Володимир Вінокуров.

Подача документів у електронному суді починається з вибору шаблону, вибору суду, проте дані сторін заповнюються автоматично, на підставі довіреності. Даний сервіс не підтримує мультимедійні файли (таблиці, скрін тощо), проте такі файли можна завантажити як додатки до заяви. Щодо судового збору, то він оплачується з банківської карти відразу в системі.

Учасниками Legal Conversation про шлях від консультанта до інхауса НАК «Нафтогаз України» стали Олександр Онуфрієнко, партнер Asters, який виступив у ролі інтерв’юера, та Ярослав Теклюк, директор з юридичних питань НАК «Нафтогаз України», який був респондентом.

DSC_1026 Ярослав Теклюк розповідав про причини та умови прийняття ним рішення щодо переходу до юридичної служби НАК «Нафтогаз України». Він розповів, що на той момент відносини з Газпромом і ситуація в Криму були двома головними напрямками роботи Нафтогазу, тому і виникло питання, що б могло змінити цю ситуацію. «Насправді, у момент загострення суперечки з Газпромом, після підвищення ціни на газ, виставлення Україні боргу та денонсації Росією розміщення своєї бази в Криму, працювалося нескладно, тому що відчувалася підтримка й ініціативність команди щодо вирішення цих проблем. Складність справи також полягала у тому, що розгляд відбувався у міжнародному арбітражі, тобто новій для мене сфері. У нас був ризик взагалі втратити поставки газу, а цього допустити ми не могли, тому важливо було, щоб наша правова позиція була чіткою для розуміння арбітрами та експертами. У результаті спільної роботи, швидкості прийняття рішень і чіткого плану дій, що очікується від інхауса, ми отримали позитивне рішення і сьогодні Нафтогаз вже перетворюється в сучасну компанію. Наразі ми працюємо над об’єднанням всіх компаній Нафтогазу в єдиний організм, для цього вже структурували бізнес за напрямками: нафта, енергетика, відновлювальна енергетика, прибуткові галузі тощо і трансформували юридичні функції. Головна наша ідея полягає у тому, що ми повинні бути корисні бізнесу, усі наші консультації та відповіді мають бути структурованими та зрозумілими», – зазначив пан Ярослав.

Модератором ІІ сесії виступив радник Sayenko Kharenko Олександр Нагорний.

Початок сесії розпочався із виступу Ганни Бондаренко-Легких, судді Господарського суду міста Києва, яка розповіла про аспекти судових оскаржень рішень Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ, Комітет). На її думку, суд розглядає справи переважно на основі тих доказів, які були зібрані АМКУ під час розгляду справи, хоча сторона оскарження рішень АМКУ також має право подавати докази під час судового процесу.

«У судах розглядаються різні категорії справ: і щодо судового оскарження рішень про монопольне становище суб’єктів господарювання, і щодо антиконкурентних узгоджених дій, особливо під час публічних закупівель. Менш популярні справи про оскарження рішень у сфері недобросовісної конкуренції. Справи про оскарження рішень щодо відмови на проведення концентрації майже відсутні. Крім того, оскарженню підлягає рішення АМКУ про відмову у відкритті справи щодо порушень законодавства про захист економічної конкуренції», – відмітила Ганна Бондаренко-Легких.

Ірина Дячук, заступник директора юридичного департаменту FOZZY GROUP, говорила про позитивні аспекти діалогу бізнесу та АМКУ.

«За останні 10 років діалог дійсно покращився. Прикладом виступає справа, що була відкрита відносно підняття цін рітейлу на певний перелік продукції на початку пандемії у березні-квітні 2020 року. АМКУ доволі оперативно провів комунікацію з бізнесом, надав рекомендації, що були швидко виконанні, наслідком чого стало зменшення цін на стратегічні продукти. Надалі від АМКУ бізнес волів би мати подібний оперативний та конструктивний діалог. Проте справи Комітету в галузі FMCG за останні 5 років свідчать про те, що АМКУ (як орган, так і його підходи у роботі) потребує реформування, що вже давно назріло та перезріло», – наголосила спікер.

Ольга Нечитайло, державна уповноважена АМКУ, розповіла про те, яким чином формуються пріоритети роботи АМКУ на рік. За її словами, якщо ринок зафіксований у пріоритетах Комітету на рік, це не означає, що 100% на цьому ринку розпочнуться розслідування справ щодо зловживань монопольним становищем або відносно ймовірних антиконкурентних узгоджених дій. Йдеться скоріше про більш прискіпливе дослідження ринку для визначення рівня конкуренції. Окремо вона також згадала про справи, які мають рецидив.

«Щороку в Комітеті є справи щодо ринку паливно-енергетичного сектору та щоразу гравці ринку отримують штрафи. Підставою цьому є те, що раз на пів року всі домінуючі АЗС на ринку узгоджено піднімають роздрібні ціни на пальне. Це узгодження конкурентної поведінки, а відтак є порушенням. Проте, не зважаючи на постійні штрафи, порушення продовжуються», – відмітила державна уповноважена АМКУ.

DSC_1223 Ганна Кривошей, директор юридичного департаменту АМКУ, розкрила тему додаткових повноважень АМКУ, якими мають наділити конкурентне відомство після прийняття низки законопроектів. За її словами, спірною, проте потрібною, для АМКУ є можливість проведення обшуків у помешканнях фізичних осіб, адже дуже часто доказування у справах будується не стільки на прямих, скільки на непрямих доказах.

Олександр Янєв, юрист Teva Ukraine, у своєму виступі поділився досвідом виконання рекомендацій АМКУ. За його словами, основна проблема в тому, що рекомендації Комітету слабо врегульовані в законодавстві.

«Майже рік тому ВС прийняв постанову, якою фактично унеможливив оскарження рекомендацій АМКУ, адже вони не порушують права осіб і не несуть значних наслідків. Таке трактування доволі спірне, адже Закон України «Про захист економічної конкуренції» містить вимогу суб’єкта виконати рекомендації, фактично суб’єкт господарювання немає можливості не відреагувати на них без наслідків для себе. Це такий собі м’який тиск. Часом рекомендації виписуються, ґрунтуючись на теоретичних припущеннях, іноді – без достатніх доказів. Було б бажано, аби АМКУ, приймаючи рекомендації, попередньо інформував суб’єкта, проти якого виносяться такі рекомендації, про початок процесу виписування рекомендацій», – підкреслив спікер.

Про технології для оптимізації роботи корпоративних юристів говорили під час третьої сесії, модератором якої виступив Микита Підгайний, СЕО Bot&Partners, юридичний інженер Опендатабот.

Катерина Верещагіна, керівник департаменту претензійно-позовної роботи Дирекції з правового забезпечення ДТЕК ЕНЕРГО, поділилася специфікою та особливостями побудови роботи, адже важливу складову, крім претензійної та договірної, займає бізнесова. «Якщо говорити, про автоматизацію, то наша компанія розпочала цей процес ще у 2012 році, наразі працівники користуються базами даних, які вони самостійно формують, корпоративним порталом з консультаціями по окремих галузях та реєстрами відкритих даних, наприклад, реєстром судових рішень щодо нерухомості, обтяжень. Крім цього, у роботі використовуються системи YouControl та Вердиктум», – розповіла Катерина Верещагіна.

Директор з правового забезпечення Групи Метінвест Світлана Романова висвітлила питання автоматизації процесів роботи в аспекті ефективності: «Ми самостійно визначаємо ту стратегію і параметри результативності, яких маємо досягнути. Перш за все, ми сервіс і чітко розуміємо ту додану вартість, яку створюємо. У цьому напрямку у нашій компанії розробилися моделі перевірки компетенції, щорічно 5 тис. клієнтів проходять опитування і розповідають, якими вони хочуть нас бачити. Існують також централізовані служби в регіонах, вони працюють з софтом для спілкування з клієнтам. Таким чином, керівник може сформувати статистику в розрізі як кожного регіону, так і по конкретному юристу».

DSC_1274

Також пані Світлана поділилася особливостями оптимізації робочих процесів: «У нас існує база знань з приблизно 1100 документами та з потужним пошуковим механізмом, який працює за 11 напрямками, 12 спеціалізаціями та залежно від типу контенту (шаблон, консультація, алгоритм). Є функція аналітики, яка дозволяє відслідковувати поведінку юзерів. У планах є інтеграція цих функцій з системою Microsoft Office».

Катерина Оніліогву, керівник напряму відкритих даних проєкту USAID / UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS», детальніше розкрила питання впровадження відкритих даних фінансової звітності компаній: «Понад 500 тис. компаній відкрили свої фінансові дані, які будуть корисні бізнесу для перевірки контрагентів. На мою думку, ці дані будуть цінні після інтеграції їх у системи YouControl та Opendadbot. Насправді, пік відкриття даних тільки підходить, адже Уряд оновив постанову № 135 про перелік державних даних, зокрема у судовій владі».

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати