Одним зі способів альтернативного врегулювання спорів, який набирає популярності в Україні, є медіація. Цей спосіб направлений на виявлення дійсних потреб сторін спору і надання можливості проведення ефективних переговорів для примирення та задоволення потреб кожної сторони. Про те, чи можливо застосувати медіацію як процедуру примирення та врегулювання конфлікту в такій сфері сімейних відносин, коли один із членів сім’ї стає заручником насилля з боку однієї з найближчих осіб, розповіла фахівчиня Черкаського місцевого центру з надання БВПД Юлія Гурнак.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Відповідальність за домашнє насильство під час війни: судова практика".
Чи підлягає врегулюванню за допомогою процедури медіації суперечка, пов’язана з вчиненням домашнього насильства?
Статтею 3 Закону України "Про медіацію" передбачено, що проведення медіації здійснюється з метою запобігання виникненню конфліктів (спорів) у майбутньому або врегулювання будь-яких конфліктів (спорів), у тому числі цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних, а також у справах про адміністративні правопорушення та у кримінальних провадженнях із метою примирення потерпілого з підозрюваним (обвинуваченим).
Проте в цій же статті закону зазначено, що законодавством можуть передбачатися особливості проведення медіації в окремих категоріях конфліктів (спорів). Отже, існують спори, для врегулювання яких медіація застосовується за особливою процедурою або не може застосовуватися взагалі. Так, спори щодо безпеки особи постраждалої від домашнього насильства не підлягають врегулюванню за допомогою процедури медіації.
Як зазначається, оскільки потерпіла сторона, що зазнала домашнього насильства, є у багатьох випадках залежною від кривдника (психологічно, матеріально тощо), то будь-які переговори не можуть бути проведені з дотриманням одного з основних принципів медіації, а саме рівності сторін.
Юлія Гурнак повідомила, що застосування медіації до справ, пов’язаних із насиллям, є неприпустимим, і це відображено в Державному стандарті соціальної послуги посередництва (медіації), затвердженому Міністерством соціальної політики України. Зокрема, абзацом 2 п. 2 розділу I цього стандарту передбачено, що соціальна послуга в частині проведення медіації не застосовується між потерпілою особою та особою, яка вчинила правопорушення або злочин, у випадках насильства у сім’ї, торгівлі людьми, жорстокого поводження з дітьми.
Позиція несумісності застосування медіації у справах щодо домашнього насильства закріплена також у Конвенції Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, що більш відома як Стамбульська конвенція.
Які особливості вирішення спорів, пов’язаних із домашнім насильством?
Коли одна зі сторін займає домінуючу позицію, а інша потребує захисту, неприпустимими є обговорення насильства, взаємні поступки та пошук домовленостей, які передбачає медіація.
Саме тому, як зазначила Гурнак, питання тривалого захисту постраждалої особи від домашнього насильства – це виключна компетенція судів. Зокрема, суд для забезпечення безпеки постраждалої особи може винести кривднику обмежувальний припис. Обмежувальний припис може містити такі заборони для кривдника на термін до шести місяців:
- заборона перебувати в місці спільного проживання з потерпілою особою;
- заборона наближатися на визначену відстань до місць, де постраждала особа живе чи навчається;
- заборона будь-яким чином контактувати з постраждалим тощо.
Проте між особою постраждалою від домашнього насильства і її кривдником часто виникають супутні спори: щодо розподілу майна при розлученні, визначення способу участі у вихованні дитини, порядку користування спільним майном тощо. Якщо в стосунках із кривдником для постраждалої сторони вже немає небезпеки, наприклад, коли кривдник проходить корекційну програму і сумлінно дотримується обмеженого припису, або термін його дії вийшов і аб’юзивні стосунки фактично припинені, подібні спори за бажанням обох сторін можуть бути вирішені за допомогою процедури медіації.