02 вересня 2021, 16:49

Булінг: види, відповідальність, протидія

Координаційний центр з надання правової допомоги

Питання булінгу в учнівському середовищі й досі актуальне в сучасних українських школах. Фахівці Регіонального центру з надання БВПД у Сумській області підготували основні поради та розяснення з цього питання.

Поняття «булінг»

Булінг (цькування) – діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Основними ознаками булінгу (цькування) є:

  • Наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), а також спостерігачі.
  • Повторюваність /систематичність діяння.
  • Наявність наслідків у вигляді психічної та/або фізичної шкоди.

Види булінгу

Фізичне насильство найбільш помітне, однак складає менше третини випадків булінгу (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, ляпаси, пошкодження та знищення одягу та особистих речей жертви, а також погляди, жести, образливі рухи тіла та міміки обличчя).

Економічний булінг – крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо.

Психологічний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж тощо.

Сексуальний булінг – принизливі погляди, жести, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти тощо.

Кібербулінг – приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу інтернет, цькування через соціальні мережі).

Суб’єкти реагування

Суб’єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти є:

  • служба освітнього омбудсмена;
  • служби у справах дітей;
  • центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
  • органи місцевого самоврядування;
  • керівники та інші працівники закладів освіти;
  • засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;
  • територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.

Педагогічні (науково-педагогічні) та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов’язані: вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу; за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги; звернутися (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України; повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

Відповідальність

Це може бути цивільна, адміністративна та навіть кримінальна відповідальність. Якщо говорити про цивільну відповідальність, то вона полягає у захисті честі й гідності, а також відшкодуванні моральної шкоди. Відбувається це або в добровільному порядку, або в примусовому порядку через суд.

Адміністративна відповідальність за вчинення булінгу тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

З настанням ж 16 річного віку до кривдника мають застосовуватися санкції Кримінального кодексу України, якщо в його діях є ознаки складу злочину. У випадках особливо жорстокого поводження кривдника з жертвою кримінальна відповідальність настає з 14 річного віку.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати