06.12.2019 р. Центр адміністративної юстиції Київського регіонального центру Національної академії правових наук України спільно з Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду провели круглий стіл на тему: «Дисциплінарна відповідальність адвокатів та захист їх прав в адміністративному судочинстві».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У роботі круглого столу взяли участь судді Окружного адміністративного суду міста Києва, Шостого апеляційного адміністративного суду, КАС ВС, Конституційного Суду України, адвокати, представники Асоціації адміністративних суддів, Національної асоціації адвокатів України, ГО «Асоціація адвокатів України», Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, Академії адвокатури України, Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, Національної академії внутрішніх справ.
На початку заходу з вітальними словами виступили секретар Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян КАС у складі ВС Олена Калашнікова, а також керівник Центру дослідження проблем адміністративної юстиції, д.ю.н., професор, Заслужений юрист України Антон Монаєнко. За словами пана Монаєнка, зустріч була організована для напрацювання адміністративними судами спільно з Національною асоціацією адвокатів України та адвокатським середовищем певних єдиних підходів для вирішення тих правових проблем, які виникли сьогодні в адміністративному судочинстві при розгляді публічно-правових спорів, зокрема, щодо застосування до адвокатів дисциплінарних стягнень за несплату щорічних внесків відповідно до положення Ради адвокатів України про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, коли таке положення та дисциплінарна відповідальність адвокатів за несплату щорічних внесків має встановлюватися згідно із Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішенням з’їзду адвокатів.
У своєму виступі Олена Калашнікова звернула увагу важливість формування єдиної судової практики в адміністративних справах щодо притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності, на певні проблеми у правозастосовчій діяльності, зокрема, на невідповідність один одному певних висновків Верховного Суду, зазначивши, що починає здійснюватися їх систематизація по тих категоріях справ, які вже розглянуті або розглядаються. «Це ми робимо для того, щоб в подальшому мати змогу оцінювати касаційні скарги, що надходитимуть, у першу чергу, саме на тих висновках, які будуть сформовані», - розповіла вона.
Суддя ОАСК Руслан Арсирій торкнувся теми захисту порушених прав адвокатів та завдань адміністративного судочинства, зокрема, щодо особливостей розгляду суспільних відносин із захисту прав та інтересів громадян від порушень зі сторони суб’єктів владних повноважень. «Розглядаючи питання сьогоднішньої зустрічі з цього аспекту, перше, у чому завдаємо один одному проблем у спорах між адвокатом, третьою особою та органом адвокатського самоврядування, - де хто? Не дивлячись на те, що вже розглянута певна кількість цих публічно-правових спорів, це питання досі однозначно не вирішено», - розповів пан Арсирій. Також, на його думку, адвокат сам по собі є особливим зв’язком між юристом-професіоналом та державою, тобто людина, яка має у собі якийсь хист щодо захисту прав громадян, заявляє про це перед державою і якимось чином відрізняє себе від інших професій.
У свою чергу суддя ОАСК Богдан Санін зазначив, що однією з наймасовіших спорів у ОАСК є публічно-правові спори до НААУ, в яких оскаржується виключення адвоката із реєстрів адвокатів України, а загалом у суді існують 205 спорів, де відповідачами є різні форми адвокатських спільнот та самоврядувань. Також, за його словами, найцікавішим у спорах з адвокатами було те, що досить мало на такі спори подається апеляційних та касаційних скарг. «Здебільшого ці спори завершуються рішенням першої інстанції. Якщо говорити, то це 15-20%», - зазначив суддя ОАСК.
Суддя КАС ВС Андрій Жук розповів про дві підстави для подання заяви про забезпечення позову - унеможливлення виконання рішення суду в разі отримання позитивного рішення і протиправність оскаржуваного рішення. «При цьому не треба забувати і про іншу позицію, яка неодноразово обговорювалася і Великою Палатою ВС, - щодо забезпечення позовів, - щоби останнє не підміняло собою в подальшому розгляд справи по суті», - зазначив він.
Водночас адвокат, старший партнер ЮФ «TOTUM» Юрій Хапко виокремив питання підходу оскарження рішення самих адвокатів, наголошуючи на проблемі досудового регулювання: «Якщо оскарження відбулося до органу, чи можна його вважати досудовим регулюванням, якщо останнє застосовується у інший строк (не 30 днів)? Ми можемо стикнутися із такою ситуацією, що не буде сенсу іти оскаржувати до органів адвокатського самоврядування ці кейси, тому що ми будемо фактично позбавлені цих строків на судовий розгляд, і тим самим завантажимо суди».
Суддя КАС ВС Мирослава Білак звернула увагу на деякі інструменти та судову доктрину, яку запровадив Верховний Суд у напрямі захисту порушених прав адвокатів. Водночас вона торкнулася теми дискреції, зазначивши про те, що Верховний Суд заклав непогані підвалини не тільки для сприйняття розуміння і розбудови інституту дискреційних повноважень, а й для обмежень цієї дискреції. «Так, ВС схвалив ряд рішень, якими прийшов до розуміння того, що дискреція повинна здійснюватися суб’єктами владних повноважень в якнайкращий спосіб по відношенню до суду. Ми фактично говоримо про те, що дискреція - це позитивний інструмент, спрямований на задоволення потреб особи, виходячи з найкращого становища по відношенню до особи тих органів, які приймають по відношенню до особи певні рішення. Ця ж доктрина закладена у наших рішеннях, - розповіла вона. - При цьому дискреція не є необмеженою. Якщо вона буде обмеженою, то ми матимемо те, що мали раніше, - зловживання і свавілля влади по відношенню в першу чергу до особи».
Крім цього, Голова Дисциплінарної палати КДКА м. Києва Вадим Риков виокремив тему невтручання судової влади в діяльність самоврядних організацій: «Чи є це проблемою для відносин між адвокатами і судовою владою? Мабуть, ні. З іншого боку, - чи наділена адвокатура України (як самоврядна організація) деякими повноваженнями суб’єкта владних повноважень? Безумовно так. Виникають питання щодо доступу до професії адвоката, виключення з професії, а також введення єдиного реєстру, який і уособлює усіх адвокатів держави. Мабуть, щодо цих питань і треба було застосовувати принципи дискреції».
Також суддя Шостого апеляційного адмінсуду Василь Ключкович розповів про проблемні аспекти роботи органів поштового зв’язку, які здійснюють повідомлення сторін судового процесу, основні проблеми, пов’язані із зберіганням документів, та окремо вказав на те, що професійний підхід адвокатів судам навіть необхідний, хоча суд не може працювати тільки виключно на адвокатів.
Дискусії між учасниками заходу виникали і по темі порушення конфіденційності та конфлікту інтересів. На цій темі наголосила суддя КАС ВС Олена Губська, яка навела приклади справ, у яких розголошувалася різноманітна конфіденційна інформація. Також вона звернулася до адвокатів з питанням, чи погоджуються вони з тим, що достатньо того, що може бути розголошена така інформація, чи, коли адміністративний суд розглядає певну справу, потрібні бути конкретні докази, які ж обставини були розголошені клієнтом.
На це Ганна Боряк, адвокат, Голова Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ, зазначила, що спочатку слід знайти відповідь на питання, у чому полягає сам конфлікт інтересів. Серед іншого, вона торкнулася теми зловживання права: «Якщо це зловживання використовується у нашій національній практиці, то повинні бути визначені спеціальні критерії. В нашій країні, на жаль, є багато випадків принцип не законності, а доцільності, і тоді сам механізм зловживання правом використовується для взяття під контроль позицій адвоката».
За словами судді КАС Олега Шишова, якщо несплата адвокатом щорічного внеску буде визнана грубим порушенням, то адвокат може бути притягнений до відповідальності у виді зупинення права на зайняття адвокатської діяльності. «Питання насправді у тому, чи можна це вирішити у органах адвокатського самоврядування? Наприклад, привести до ладу нормативні документи так, щоб не було таких спорів у подальшому, - зазначив він. - Наприклад, у рішенні Рада адвокатів визначила, що за неслату адвоката можна притягнути до відповідальності, проте, відповідно до закону, Рада не має таких повноважень».
При цьому іншою проблемою на заході назвали підвищення кваліфікації адвокатів, а також монополію на підвищення кваліфікації адвокатів, яка, на думку д.ю.н., професора, ректора Академії адвокатури України Тетяни Варфоломеєвої, належить тільки Національній асоціації адвокатів України, що є неправильним. При цьому вона також наголосила на питанні захисту самих адвокатів від тих проблем, які виникають, та зазначила, що в адвокатів мають бути величезні гарантії - більше навіть, ніж у суддів.
Також на заході були розглянуті питання судового контролю за рішеннями органів адвокатського самоврядування стосовно сплати щорічного внеску, дотримання сроків при оскарженні актів органів адвокатського самоврядування в судовому порядку, повноваження ВКДКА при оскарженні рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатами про відмову у порушенні дисциплінарної справи, зловживання правом адвоката в судовому процесі, формування єдиної судової практики стосовно законності застосування дисциплінарних стягнень до адвокатів, а також окремі проблеми підтвердження повноважень адвоката в судовому процесі.