У Києві 8 листопада 2024 року відбувся «Tax&Business Talks - 2024 A2B Forum»/ Податковий форум, який був присвячений практичним проблемам під час воєнного стану та найактуальнішим питанням у сфері оподаткування, новаціям і змінам в оподаткуванні та звітності. Організувала захід Асоціація адвокатів України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Серед іншого, представники влади, бізнесу та правники обговорили проблемні питання податкового права під час воєнного стану в Україні, зокрема адаптацію до стрімкої динамічності змін норм чинного законодавства; новації в оподаткуванні та звітності; перспективи та сподівання на 2024 рік тощо.
З вітальними словами захід відкрили Ольга Дмитрієва, президентка ААУ, кураторка Law & Business Studio, керуюча партнерка АО «Dmitrieva & Partners», адвокатка, а також Зоя Ярош, голова Наглядової ради ААУ, керуюча партнерка, АО «Marshaller Group», адвокатка. За словами пані Ярош, форум традиційно проводиться в листопаді тому, що приблизно в цей час є зміни до держбюджету, податкового законодавства та певне бачення майбутнього в контексті податків.
Держава та бізнес
Перша сесія мала тему: «Взаємовідносини держави і бізнесу, чи діє суспільний договір?». Її модерувала Анна Ігнатенко, партнерка ID Legal Group.
Учасники заходу, серед іншого, обговорили такі питання:
1. Методи детінізації – жорстко, виправдано чи ще недостатньо?
2. Трансформація митниці на шляху до ЄС.
3. Ослаблення валютних обмежень: міф чи реальність?
4. Актуальні питання щодо оподаткування, валютного регулювання та валютного контролю.
5. Актуальна судова практика КАС ВС із питань оподаткування та підходи ЄСПЛ у податкових спорах.
6. Тіньова зайнятість в умовах воєнного стану: ризики та роль Держпраці в її зниженні
Ольга Василевська-Смаглюк, народна депутатка, заступниця голови Комітету, голова підкомітету з питань функціонування платіжних та інформаційних систем та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, детально розповіла про законопроєкт про підвищення податків.
За її словами, з цим питанням до Ради «досить пізно» звернувся Уряд із проханням підвищити податки через те, що в держбюджеті не вистачає грошей. Депутатка розповіла, що під час закритого засідання Комітету міністр фінансів Сергій Марченко розповів депутатам, що в перші пів року 2024 року Україна чекала на допомогу від США й позичала в майбутньому періоді на утримання військовослужбовців і закупівлю зброї.
«Ця діра продовжує рости, тому що деякі засідання РНБО приводять до ще суттєвішого збільшення видаткової частини державного бюджету. Це відбувається в терміновому режимі: наприклад, засідає РНБО, бачить якусь ситуацію на фронті та ухвалює рішення про те, що декілька десятків мільярдів гривень потрібно знайти до завтра для того, щоб щось зробити. Тому непередбачуваність фронту зобов’язує РНБО ухвалювати термінові рішення й зобов’язує Верховну Раду та Кабмін відшукувати кошти на це. І ця непередбачуваність потім лягає на нас відповідальністю. Тому ми ухвалили «лайтовий» варіант законопроєкту, де підвищили військовий збір. До речі, до мене ніхто з підприємців не підходив і не жалівся на його підвищення, але відбулися певні кулуарні речі – там ішлося про збільшення податків на видобуток певних ресурсів, надр. На цей видобуток зайшли закордонні компанії, інвестори – й для них ця українська непередбачуваність виявилася такою, що вони сказали: «Ми підемо з ринку, ми не будемо працювати, якщо ви збільшуєте податок на видобуток корисних копалин у 300-500 разів» тощо. Для них це складно, тому президент затримує підписання (законопроєкту – ред.. Накласти вето можна, бо там є підвищення податків заднім числом. Але, наклавши вето, ми отримуємо ще більший градус суспільного обурення, тому постійно обговорюємо підвищення податків, накладаємо вето, переписуємо законопроєкти тощо. Це тримає людей у напрузі. Я думаю, що президент підпише законопроєкт у тому вигляді, в якому він є, а якісь спірні моменти, мабуть, будуть відображені в наступній ітерації підвищення податків», – розповіла вона.
Заступниця голови Комітету вказала, що подальше підвищення податків «неминуче», оскільки Україна має складну ситуацію через непередбачуваність закордонних партнерів і неритмічність їхньої допомоги, на основі якої й прописується бюджет. «56% бюджету складається з того, що ми очікуємо, коли нам нададуть грант, кредит, допомогу, арештовані російські активи тощо… Ми нічого не можемо з цим зробити, поки йде війна», – сказала Ольга Василевська-Смаглюк.
Владислав Суворов, заступник голови Державної митної служби України, к.е.н., у своїй доповіді окремо торкнувся теми Національної стратегії доходів на 2024-2030 рр., вказавши, що відповідно до Нацстратегії в митниці зосередилися не лише на антикорупційних заходах та міжнародному співробітництві, а й на співпраці з бізнесом, адаптації митного законодавства до стандартів ЄС тощо.
За його словами, концепція змін полягає в удосконаленні процедур митного адміністрування та реформування митної політики, а також підходів і рекомендацій від міжнародних експертів, зокрема ЄС, МВФ, Світового банку. Якщо взяти митне адміністрування, то ключовими заходами тут є:
- підвищення заробітної плати до ринкового рівня;
- впровадження нової системи KPI;
- стале керівництво шляхом прозорого відбору на основі особистих заслуг;
- фіксація робочого процесу митників за допомогою натільних відеокамер;
- проведення незалежних опитувань для оцінки сприйняття корупції в Держмитслужбі тощо.
Щодо митної політики, то, за словами Владислава Суворова, тут є важливими напрями підвищення ефективності пільгового оподаткування імпорту (зокрема, вдосконалення пост-митного контролю), а також розвиток правоохоронної функції митних органів і гармонізація митного законодавства України із законодавством ЄС (перемовини щодо відповідності українського митного законодавства стандартам ЄС, а також імплементація нового Митного кодексу України на основі кодексу ЄС).
Олена Коновалова, заступниця директора департаменту з питань праці - начальниця відділу нагляду за додержанням законодавства про працю Державної служби України з питань праці, розповіла, що коли розпочалося повномасштабне вторгнення рф, український уряд ухвалив рішення про повне зупинення заходів державного контролю – за 2022 рік жодні заходи контролю Державною службою не були здійснені. За її словами, якщо йде мова про незадекларовану працю, то її перевірити при наявності лише певних обставин практично неможливо: якщо, наприклад, суб’єкт господарювання знає, що до нього йде перевірка, то неоформлених працівників ніколи ніхто не виявить.
Тему ослаблення валютних обмежень (міф чи реальність) розкрила Тетяна Острікова, членкиня Наглядової Ради АТ «АльтБанк», консультантка Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, адвокатка, народна депутатка VIII скликання. Крім цього, на панелі виступила Наталія Блажівська, суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді, д.ю.н., доцентка (виступала онлайн), яка вказала, що дискусії на подібних заходах допомагають у роботі суддів, які зважають на думки, звертають увагу на актуальні проблеми.
Перевірки та практика
Друга сесія, яку модерував Олександр Лещенко, керуючий партнер Attorneys at Law «Leshchenko, Doroshenko & partners», к.ю.н., адвокат, мала тему: «Податкові перевірки. ТЦУ. Основні тенденції судової практики».
У фокусі учасників були такі питання:
1. Відновлення податкових перевірок: результати та тенденції.
2. Незаконність перевірки, порушення порядку її проведення. Чи є перспектива судового оскарження результатів перевірки?
3. Перезавантаження БЕБ: мета і перспектива.
4. Актуальна судова практика з податку на репатріацію як відображення нових підходів податкової служби під час перевірок.
5. Трансфертне ціноутворення: основні тренди змін. Судова практика.
6. Внесок до статутного капіталу позикою: трансфертне ціноутворення.
Андрій Тімонов, адвокат ЮК «RIYAKO & PARTNERS», керівник податкової практики, розповів про питання відновлення податкових перевірок, вказавши, що фактично з 31 грудня 2024 року в Україні повернуться до тих порядків і правил проведення податкових перевірок, які діяли до повномасштабного вторгнення. Також він зазначив, що є податкове законодавство є найбільш змінюваним в Україні – понад 40 змін за три роки.
Про перезавантаження БЕБ розповів Денис Терещенко, керуючий партнер Alertes, адвокат. Він розповів, що ще перед створенням цього органу в Україні були «перегріте» очікування від цього – пропонувалося створити єдиний аналітичний неправоохоронний орган, який би займався питаннями економіки та конкретно бізнесу, однак на ділі вийшло інакше. На його думку, потрібно було по-іншому будувати комунікацію.
Водночас після свого створення БЕБ зіштовхнувся з деякими проблемами. Денис Терещенко вказав, що по суті Бюро так і залишилося податковою міліцією, змінивши табличку, сайт та акаунти в соцмережах: «Але філософія та сама діяльність залишилися такими, які були в податкової міліції. Також були зовнішні проблеми: не став БЕБ тим органом, якому держава делегувала спілкування з бізнесом».
Олексій Щурко, менеджер А1 Consulting, розповів про запити ДПС, вказавши, що велика їх кількість надсилається за результатами первинного аналізу Звітів про КО. Також він зазначив, що без Довідки щодо податкового резидентства контрагента застосування міжнародної конвенції неможливе, а обмін інформацією з іноземними податковими в межах перевірок ТЦ став дієвим інструментом для ДПС.
Також на панелі виступили Наталія Незамедінова, керівниця департаменту ТЦУ групи компаній MGI PSP Audit, магістр фінансів, сертифікований аудитор, Віталій Смердов, керуючий партнер юридичної компанії First Pro Tax, позаштатний консультант Комітету ВР України з питань фінансів, податкової та митної політики, та Анна Дворнікова, старша юристка EVERLEGAL, адвокатка, яка навела цікаві кейси з практики компанії.
Питання щодо ПДВ
Третя сесія була на тему: «ПДВ. Судова практика щодо розгляду спорів із податковими органами. Відповідальність за порушення податкового законодавства». Її модерував Олег Вдовичен, керуючий партнер АО «Вдовичен та партнери», член Правління ААУ, голова Комітету ААУ з питань захисту бізнесу, адвокат.
Учасники, зокрема, обговорили такі питання:
1. Практика Суду ЄС у справах щодо ПДВ.
2. Судове оскарження відмови реєстрації податкових накладних.
3. Розблокування податкових накладних. Лайфхаки.
4. Фіктивна діяльність суб’єкта господарювання: огляд судової практики.
5. Проблеми оподаткування віртуальних активів у межах національного законодавства.
6. Податкові проблеми на сучасному етапі: бенефіціарний власник, ТЦО, резиденство, КІК.
7. КІК - декларування за 2022-2023 роки, відмінності в правилах декларування за 2024 рік.
Антон Монаєнко, д.ю.н., професор, заслужений юрист України, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, розповів про практику Суду ЄС у справах щодо ПДВ, навівши яскраві приклади.
Наприклад, він розповів про рішення Суду ЄС від 07.03.2024 у справі C-341/22 Feudi di San Gregorio Aziende Agricole SpA v Agenzia delle Entrate, в якому суд вказав, що принцип заборони зловживань, який застосовується до сфери ПДВ, забороняє повністю штучні домовленості між економічними операторами, які не відображають економічну реальність і створені з єдиною метою – отримати податкові переваги, надання яких суперечило б цілям Директиви про ПДВ.
В іншому рішенні (від 23.02.2023 у справі C-519/21 ASA v DGRFP Clu, BP, MB) суд зазначив, що для того, щоб визначити, хто повинен розглядатися щодо поставок як «оподаткована особа» для цілей оподаткування ПДВ, необхідно визначити, хто незалежно здійснював економічну діяльність. Як зазначається в рішенні, критерій незалежності стосується присвоєння відповідної операції конкретній фізичній чи юридичній особі, а також гарантії того, що клієнт може скористатися будь-яким правом на відрахування ПДВ із правовою визначеністю.
Водночас, на думку Суду ЄС, необхідно перевірити, чи здійснює зацікавлена особа економічну діяльність від свого власного імені та під свою власну відповідальність, і чи несе вона пов’язаний із цим економічний ризик зі здійсненням такої діяльності.
Ірина Желтобрюх, суддя Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді, д.ю.н., розкрила тему судового оскарження відмови реєстрації податкових накладних. Вона навела різні постанови судів на цю тему, вказавши, наприклад, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов’язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (в разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації (постанова КАС ВС від 21 лютого 2023 року).
Також на панелі виступили Тетяна Шевцова, керуюча партнерка аудиторської компанії КАПІТАЛ ПЛЮС, членкиня ГР при Міністерстві фінансів України, голова податкового комітету, членкиня експертної ради по розробці узагальнюючих податкових консультацій при Міністерстві фінансів України; Дмитро Михайленко, керуючий партнер Crowe Mikhailenko, президент Асоціації податкових консультантів, голова Комітету підприємців з податкових питань при Торгово-промисловій палаті України, та Віта Форсюк, радниця з правових питань голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, к.ю.н.
Пані Форсюк, серед іншого, навела виклики для податкового врегулювання:
- трансформація традиційних юридичних конструктів у сторону використання BA виключно з метою пільгового оподаткування;
- викривлення конкуренції на суміжних ринках;
- проблема відображення віртуальних активів у межах бухгалтерського обліку;
- перелік звільнень від ПДВ необхідно синхронізувати з положеннями Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість тощо.
Наприкінці заходу виступила Ольга Дмитрієва, президентка ААУ, кураторка Law & Business Studio, керуюча партнерка АО «Dmitrieva & Partners», адвокатка, яка розповіла про блокування податкових накладних (ПН). Вона розповіла, що блокування ПН є процесом, при якому податкова служба може тимчасово або остаточно припинити реєстрацію ПН в Єдиному реєстрі податкових накладень, якщо виникає підозра на шахрайство або інше порушення.
За її словами, в питанні блокування ПН важливо звертати увагу на таблицю даних, яка виступає таким собі «імунітетом» для компаній, оскільки сприяє уникненню блокування ПН/РК під час автоматизованого моніторингу (однак її наявність не гарантує автоматичного розблокування ПН). Така таблиця має бути заповнена максимально точно; до неї мають бути долучені всі документи, шо підтверджують дані, внесені до таблиці.
Крім цього, під час подання документів до таблиці даних важливо забезпечити відповідність інформації, поданої в таблиці, до раніше представлених до ДПС документів, зокрема форми №20-ОПП.