Кожного робочого дня Верховний Суд в середньому отримує 360 справ. Це приблизно кожні півтори хвилини по справі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Таку інформацію повідомила Голова ВС Валентина Данішевська на засіданні Пленуму Верховного Суду 07.02.2020 р.
За показниками у 2019 році Верховний Суд отримав на розгляд 88 тисяч справ. Це на 12% більше, ніж у 2018 році (тоді Суд отримав 78 тисяч справ). Також після початку роботи Верховного Суду було отримано 77 тисяч справ у вигляді залишків від ВСУ та вищих спеціалізованих судів. Тож загалом за два роки роботи отримано на розгляд 250 тис справ.
Також голова суду представила декілька ключових справ, вирішених Верховним Судом у минулому році.
1. У 2018 набув чинності Закон про ТОВ. Вже починає з’являтися судова практика.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові привернула увагу до того, що у ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», встановлений вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, так як його норми є спеціальними для зазначених товариств.
Отже, якщо позивач вважає, що він неправомірно позбавлений частки в СК ТОВ, і бажає відновити у ЄДР своє володіння, то він може скористатися лише одним із двох способів захисту:
1) витребувати з чужого володіння чи стягнути с відповідача свою частку;
2) вимагати, аби суд визначив розмір СК, склад учасників і розміри їх часток.
Таким чином, не є належними способами, наприклад, вимоги про скасування запису в ЄДР, про визнання недійсними рішень зборів учасників, про визнання недійсним договору (скажімо, купівлі-продажу) тощо.
Тим самим має відійти в минуле можливість за допомогою судового рішення відновити свою участь в ТОВ на шкоду новим добросовісним учасникам ТОВ.
Крім того, рішення судів, прийняті з використанням належних способів захисту, стануть виконуваними.
2. Ще одна справа стосувалася застосування ч. 1 ст. 232 ЦК, відповідно до якої правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.
Велика Палата Верховного Суду визначила у своїй постанові, що це правило застосовується і тоді, коли правочин вчинений керівником юридичної особи внаслідок зловмисної домовленості з представником іншої сторони.
Це означає, що правовідносини між юридичною особою та її посадовою особою підпадають під поняття представництва, наведене у ст. 237 ЦК України.
Отже, юридичні особи будуть більш захищені від зловживань менеджменту.
Постанова ВП від 22 жовтня 2019 року у справі № 911/2129/17 (провадження № 12-45гс19) .
3. Протягом років платники податку потерпали від того, що не було ефективного судового захисту у разі невиплати ПДВ.
ВП визначила такий спосіб. Тепер платники податки не вимагатимуть спонукання контролюючого органу щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету. Натомість позивач вимагатиме стягнення ПДВ із Державного бюджету.
Постанова ВП від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15 (провадження № 11-778апп18)
4. Згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») саме на суд покладено обов'язок самостійно надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Отже, помилка позивача щодо належної кваліфікації правовідносин не є підставою для відмови в позові.
Такий підхід дозволить захистити порушене право позивача навіть за умови помилкового посилання ним на неналежну норму.
Постанова ВП від 4 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19).
КАС: зразкова справа.
Сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичною особою - підприємцем унеможливлює нарахування єдиного внеску за іншим типом платника (як особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність).
Наразі ця позиція знайшла своє відображення у законопроєкті, який розроблений для вирішення цього питання на законодавчому рівні.
Рішення Верховного Суду від 2 вересня 2019 року у справі № 520/3939/19
Добросовісний набувач не може нести відповідальності через бездіяльність влади.
Суди попередніх інстанцій вважали, що спірна квартира вибула з володіння територіальної громади м. Одеси поза її волею, тому вимоги про витребування квартири з володіння добросовісних набувачів відповідно до ст. 388 ЦК України підлягають задоволенню.
КЦС не погодився з такими висновками, оскільки задоволення віндикаційного позову призведе до порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини і основоположних свобод.
Правова конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.
Добросовісний набувач не може відповідати у зв'язку з бездіяльністю влади в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Факт незаконного відчуження та допущення продажу квартири не може породжувати правових наслідків для добросовісного набувача, проте є підставою для виникнення обов'язку в органів місцевого самоврядування здійснити все необхідне, щоб відшкодувати збитки, завдані таким відчуженням за рахунок винних осіб.
Постанова Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 521/8368/15-ц (провадження № 61-17779св18) .