 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Частина 1. Substance
Читайте також: «Substance та DEMPE — брати-близнюки? Частина 2. DEMPE»
Міжнародне податкове право стрімко розвивається й дедалі більше ускладнюється. В епоху «офшорів» усе було простіше. А зараз податкові органи різних країн роками боролися з «податковими оптимізаторами» — і, схоже, досягли свого. «Податкове планування» дедалі частіше стає економічно невигідним: надто високі накладні витрати на побудову «схеми» та утримання структури.
Так, сьогодні ключову роль відіграє substance — і він коштує дорого. Саме про це й варто говорити, бо з кожним роком його значення лише зростає.
Отже, ключова ідея substance полягає в одному: компанія має бути реальною.
Не «на папері» й не «для рахунку», а справжня бізнес-структура. Власне, у цьому і є substance — економічний зміст діяльності.
Читайте також: «Substance та DEMPE — брати-близнюки? Частина 3. DEMPE та ТЦУ»
Якщо коротко, substance — це докази того, що компанія існує в конкретній країні не формально, а реально. Тобто компанія:
-
працює;
-
має реальне управління (нею управляють на місці);
-
має персонал;
-
має офіс або інфраструктуру для діяльності;
-
ухвалює рішення;
-
несе ризики;
-
отримує дохід за реальну роботу.
Податкові органи ЄС, Америки, України сьогодні дивляться не на документи, а на те, де «живе» бізнес фактично.
Формула проста: є реальна діяльність — будуть низькі податкові ризики. Немає реальної діяльності — відповідно, податкові ризики зависокі.
Історія. Хто і навіщо взагалі придумав substance?
З 1990-х до 2010-х років бізнес масово створював компанії в країнах із низьким податковим навантаженням — на Кіпрі, Мальті, у Люксембурзі, Ірландії, Нідерландах, на Британських островах. Водночас фактична діяльність відбувалася в зовсім інших країнах.
Наприклад:
-
компанія зареєстрована на Кіпрі (але всі директори — в Україні);
-
прибуток «виводиться» на Мальту (але розробники сидять у Польщі);
-
ІТ-аутсорсинг оформлений через Естонію (але продажі здійснюються з Німеччини).
Податківцям це дуже не подобалося. Тоді, щоб боротися з «порожніми» компаніями, міжнародні організації запровадили глобальний принцип: компанія має сплачувати податки там, де вона працює по-справжньому.
Звідси й виникла концепція substance. Хто стояв за її оформленням?
Насамперед ОЕСР (OECD) — саме ця організація стала драйвером так званого проєкту BEPS.
BEPS — це про боротьбу з розмиванням податкової бази та виведенням прибутку.
Особливо важливі наступні кроки BEPS:
-
BEPS Action 5 — боротьба зі шкідливими податковими режимами;
-
BEPS Action 6 — запобігання зловживанню конвенціями;
-
BEPS Action 7 — розширення поняття постійного представництва.
Свою роль у боротьбі з ухиленням від оподаткування відіграв і ЄС — зокрема через ухвалення так званої ATAD.
А саме:
-
ATAD 1–2 —обмеження агресивного планування;
-
ATAD 3 — боротьба з компаніями-оболонками (shell companies).
Пізніше з’явився MLI — Багатостороння конвенція. Вона дала змогу масово оновити чинні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, зокрема додавши:
-
тест основної мети (Principal Purpose Test, PPT);
-
вимогу реальної присутності / економічної сутності (substance).
Як це все працює? Що саме має бути реальним для substance?
Податківці сьогодні ставлять ключове питання: чи існує компанія «в реальності», а не лише «в реєстрі»? Платники податків мають забезпечити, повністю або принаймні частково, реальну присутність, зокрема:
- Управління (governance).
Це означає, що директори живуть і працюють у цій країні та ухвалюють рішення саме там. Проводяться реальні збори (board meetings).
-
Офіс (office)
Має бути оренда чи власне приміщення. Не «віртуальний офіс за 20 євро», а робочий простір.
- Співробітники (staff)
Хоча б мінімальний персонал у країні. Не «номінальні» директори.
- Активи (assets)
Як мінімум комп’ютери, сервери. Бізнес-інфраструктура. Дуже бажано: інтелектуальна власність (IP).
- Ризики (risk taking)
Важливо, щоб компанія реально брала участь у переговорах, укладала контракти, несла відповідальність.
- Фінанси (finance & accounts)
Мають бути рахунки в місцевих банках. І…витрати в країні менеджменту.
Висновок: substance — це податкова безпека.
Якщо в компанії є substance, вона:
-
отримує податкові пільги;
-
може застосовувати конвенції;
-
знижує ризики КІК;
-
уникає донарахувань за ТЦУ;
-
не потрапляє в «чорні списки» агресивних схем.
Без нього все значно ризикованіше.
Substance це не «красива папка документів», а реальність, яку податкова хоче бачити: реальні люди, реальний офіс, реальна діяльність і реальні рішення. Якщо все це є, структура працює. За їх відсутності компанію можуть визнати shell-компанією, позбавити доступу до переваг конвенцій, донарахувати податки або оподаткувати прибутки за місцем фактичної діяльності.
Це якщо коротко. У наступних статтях розглянемо окремі нюанси детальніше.
Головне, що варто пам’ятати: без substance сьогодні нікуди.