Стимул чи стусан: зменшення навантаження на бізнес під час війни

Ще не зовсім оговтавшись після обмежень, пов’язаних із боротьбою з COVID-19, український бізнес зіткнувся з новим випробуванням у вигляді повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, яке спричинило просто безпрецедентні наслідки. Багато підприємств було знищено або залишилось на окупованій території, без жодної можливості відновити роботу, руйнування критичної інфраструктури, блокування портів та розірвання логістичних ланцюжків призводили до дефіциту товарів, який супроводжувався високою інфляцією та девальвацією гривні. За місяць війни український бізнес втратив більше, ніж за два роки пандемії.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

За таких умов продовжувати діяльність без додаткових послаблень у регулюванні з боку держави було неможливо.

Тому, щоб знову запустити внутрішню економіку України, забезпечити обіг коштів і зберегти хоч якусь платоспроможність населення, було розроблено низку законопроєктів, спрямованих на стимулювання українського бізнесу, який надалі забезпечив би наповнення бюджету.

Першою спробою послабити тиск на український бізнес було прийняття Закону України № 2118-IX від 03.03.2022, який, зокрема, зупинив перебіг строків, визначених податковим та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. На відміну від «карантинних» податкових правил, Закон не містив уточнення, які саме строки маються на увазі. Також вводився всеохоплюючий мораторій на податкові перевірки, включаючи вже розпочаті. Це положення свого часу викликало багато запитань, пов’язаних із бюджетним відшкодуванням податку на додану вартість, яке напряму залежало від результату камеральної перевірки, тому в подальшому коло перевірок розширювалось. Закон встановив і звільнення від відповідальності, передбаченої податковим законодавством, платника податків, який не мав змоги своєчасно виконати свій податковий обов’язок, наприклад, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування. Проте на нього покладалось зобов’язання виконати такі обов’язки протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Наступним кроком стало прийняття Верховною Радою України Закону України № 2120-IX від 15.03.2022, яким уведено низку пільг з метою суттєвого зменшення податкового навантаження на бізнес та стимулювання швидкого його відновлення після вимушеної паузи.

Зокрема, сплата єдиного податку для фізичних осіб – підприємців першої та другої групи ставала добровільною до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України.

Збільшувався ліміт доходів, отриманих протягом календарного року, до 10 млрд гривень для віднесення до платників єдиного податку третьої групи та знімались обмеження щодо кількості осіб, які можуть перебувати з ними у трудових відносинах (за виключенням окремих видів діяльності). Це значно розширило коло фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб, які можуть скористатись пільговим статусом оподаткування та зменшити своє податкове навантаження. Крім того, для таких платників єдиного податку зменшувалась відсоткова ставка – до 2% від доходу та встановлювалось звільнення від обов’язку нараховувати, сплачувати та подавати податкову звітність з податку на додану вартість із операцій з постачання товарів, робіт і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Це суттєво зменшувало податкове навантаження, але знову ж виникало питання з формуванням податкового кредиту.

На період дії воєнного стану та дванадцяти місяців після нього фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, і члени фермерських господарств звільнялись від сплати єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ) за себе. Якщо фізична особа – підприємець не отримувала прибуток протягом періоду дії воєнного стану, то вона теж звільнялася від сплати ЄСВ. Окрім того, платники єдиного податку другої–третьої груп можуть не сплачувати ЄСВ за мобілізованих працівників, ця функція переходить державі (зараз на розгляді Верховної Ради України перебуває ініціатива розширити це право на всіх роботодавців).

Також на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після нього припиняється нарахування штрафів та пені за несвоєчасну сплату ЄСВ.

Ще одним кроком на підтримку бізнесу і всієї економіки стало зменшення податку на додану вартість на пальне з 20% до 7% (зокрема, і на його імпорт), а також скасування акцизів на нафтопродукти. Однак уводилось регулювання цін та, щоб хоч якось компенсувати втрати бюджету від надходжень, окремим законопроєктом була суттєво збільшена рентна плата за видобуток корисних копалин (Закон України № 2139-IX від 15.03.2022).

Але, на жаль, це не допомогло запобігти виникненню кризи, пов’язаної з дефіцитом пального, що утворився внаслідок знищення більшої частини нафтобаз та нафтопереробних заводів діями російської федерації, тому, щоб усунути дефіцит, було прийнято рішення тимчасово призупинити регулювання цін.

З-поміж інших пільг, передбачених законодавством, є така, що з 24 лютого до кінця поточного року платники звільнялись від плати за землю та екологічного податку в регіонах, де ведуться активні бої. Було зроблено уточнення щодо обмеження проведення податкових перевірок, зокрема повернулись камеральна перевірка декларацій або уточнюючих розрахунків та фактичні перевірки.

Також відстрочувалось застосування штрафних санкцій за порушення Закону про РРО до завершення воєнного стану. Проте було посилено відповідальність за відмову в можливості розраховуватися карткою з метою мінімізувати готівковий обіг, який значно ускладнився через логістичні проблеми.

Крім того, Кабінетом Міністрів було ухвалено рішення про заборону перевірок бізнесу, за винятком тих, що стосуються безпеки та здоров’я населення. Водночас скасовано вимоги щодо отримання дозволів для значної частини видів бізнесу.

Розширення кола осіб, які могли перейти на спрощену систему оподаткування зі ставкою 2%, було заманливим, але чимало питань виникало з приводу податку на додану вартість. Більшість із них відпала з прийняттям Закону України № 2142 від 24.03.2022. Зокрема, було уточнено, що на період переходу на 2% реєстрація платником податку на додану вартість не анулюється, а призупиняється, тому не потрібно проводити умовний продаж товарних залишків, визнавати податкові зобов’язання, складати та реєструвати податкові накладні та подавати податкову звітність. Разом з тим у цей час при купівлі товарів/послуг у платників податку на додану вартість втрачалася можливість формувати податковий кредит, що суттєво вплинуло на прийняття рішення про перехід на таку систему оподаткування.

Іншим не менш важливим нововведенням стало звільнення тих, хто перейшов на 2%, від сплати податку на додану вартість при розмитненні товарів, які ввозяться в Україну (за винятком товарів, які мають походження з російської федерації чи тимчасово окупованих територій). Це нововведення було вимушеним заходом, обумовленим прагненням уникнути дефіциту критично важливих товарів.

01.04.2022 парламент 320 голосами ухвалив чергові зміни до Податкового кодексу України (Закон України № 2173-IX), якими ще більше спростив ведення бізнесу та полегшив навантаження майже на всіх суб’єктів підприємництва.

Цього разу законотворці взагалі скасували будь-які обмеження щодо обсягу доходу протягом календарного року для платників єдиного податку третьої групи. Таким чином, статус платника єдиного податку третьої групи тепер можуть отримати всі суб’єкти господарювання із необмеженим обсягом доходу та кількістю найманих працівників (окрім виключень, передбачених Податковим кодексом: азартні ігри, лотереї, обмін іноземної валюти, виробництво підакцизних товарів, видобуток корисних копалин).

Надміру сплачений податок на прибуток у підприємств, які перейшли на третю групу платника єдиного податку, може бути зарахований для погашення зобов’язань по податку на прибуток в майбутньому, після відновлення його сплати.

Надано дозвіл податковим органам на період воєнного стану здійснювати контроль у сфері ціноутворення. Крім цього, уповноважені органи отримали право приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

У пунктах пропуску через державний кордон України та в мультимодальних терміналах митними органами не здійснюватиметься документальний контроль у сфері міжнародних автомобільних перевезень згідно із Законом України «Про автомобільний транспорт».

При здійсненні митного контролю дозволяється застосовувати електронний підпис або систему електронної ідентифікації, яка забезпечує надійну ідентифікацію осіб.

Скасовано вимогу для платника єдиного внеску надавати у звітності інформацію про членство у профспілковій організації.

Стимули держави не обмежилися податковою реформою. Було розроблено низку інших механізмів, зокрема, спрямованих на пом’якшення релокації бізнесу з гарячих точок у більш безпечні регіони на заході країни. Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2181-IX від 01.04.2022, який передбачав відновлення оренди державного майна, а Міністерство економіки України за підтримки Міністерства цифрової трансформації запустило платформу цифрової взаємодії для допомоги релокації бізнесу, скористатись послугами якої мають змогу підприємства, які знаходяться в зоні ризику та активних бойових дій (як великі виробництва, так і маленькі бізнеси із штатом 10–20 осіб), заявки розглядаються за рівнем пріоритетності.

За даними Міністерства економіки України, опублікованими 28.04.2022, 601 підприємство, що взяли участь у програмі релокації, завершили переїзд з областей, де тривають бойові дії. 390 з них вже відновили роботу на нових майданчиках у західних регіонах України. Ще 87 підприємств перебувають на різних стадіях транспортування. Незабаром переїде ще 151 підприємство, що на сьогодні вже знаходяться на маршрутах або оформлюють необхідні документи.

Також Міністерство цифрової трансформації України анонсувало нову послугу в застосунку «Дія» для підприємців, яким потрібно отримати той чи інший дозвільний документ, також упровадило єДекларацію, яка замінює 374 види дозвільних документів та забезпечує можливість отримати дозвільний документ за кілька кліків та безоплатно, що суттєво полегшить життя підприємцям та зекономить час.

Здійснюється стимулювання бізнесу і на місцевому рівні, шляхом впровадження бюджетних програм для його підтримки. До прикладу, на період воєнного стану Львівська обласна військова адміністрація розробила Програму підтримки бізнесу, інструментарій якої передбачає надання безповоротної фінансової допомоги виробничим підприємствам, які релокувались, спонукає до створення нових робочих місць та експортної діяльності. Депутати Київради підтримали зміни до рішення «Про деякі питання комплексної підтримки суб’єктів господарювання міста Києва під час воєнного стану», якими передбачено звільнення від орендної плати всіх орендарів комунального майна в місті Києві на період воєнного стану та один місяць після його закінчення.

Незважаючи на всі послаблення, відновлювати бізнес-діяльність досить важко. І хоч, за даними опитувань Європейської Бізнес Асоціації (EBA), кількість непрацюючих підприємств зменшується, але вона досі критична, і навіть ті, кому вдалось запустити роботу, не можуть працювати на повну.

І, на жаль, жодні стимули не перекривають того, що існує постійна загроза знищення важливої інфраструктури, логістична карта змінюється просто на очах, проблема із сировиною тільки загострюється, особливо з огляду на жорстке валютне регулювання, купівельна спроможність населення зменшується з геометричною прогресією та й, якщо відверто, існує серйозна проблема з нестачею персоналу, пов’язана із аномальними міграційними процесами та мобілізацією.

За таких умов відновити діяльність та втриматись на плаву – ще той виклик навіть для підприємств, які знаходяться у відносно безпечних регіонах, не кажучи вже про гарячі точки.