Огляд юрринку 2025: захист бізнесу

Костянтин КРИВЕНКО, радник, керівник практики кримінального права ЮФ «Ілляшев та Партнери»

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

— Чи можна говорити про нову хвилю конфліктів бізнесу з державою? У яких сферах найчастіше виникають спори? Чи є механізми ефективного захисту прав компаній у суді або поза ним?

— У 2025 році конфліктність у відносинах бізнесу з державою демонструє чітку тенденцію до зростання, і найбільш яскраво, на мою думку, це проявляється у сфері державних закупівель.

Супроводжуючи десятки справ національних постачальників, можемо зазначити: надмірна кількість запитів, перевірок, ревізій і кримінальних проваджень навколо контрактів із державою —це вже не винятки, а нова реальність для бізнесу, що працює у сферах, безпосередньо пов’язаних із забезпеченням обороноздатності країни в умовах війни. Насамперед це стосується оборонних закупівель та логістики, де ціна і терміни поставок мають вирішальне значення. Не завжди йдеться про очевидні порушення — багато кейсів будуються на формальних підставах або експертних оцінках, що не враховують реалії форс-мажорних умов.

Контроль, без сумніву, необхідний, особливо в умовах воєнного стану. Проте сьогодні ми спостерігаємо дисбаланс: фокус перевіряючих органів часто зміщується з аналізу обґрунтованості потреб і процедур замовника на постачальника. Бізнесу доводиться витрачати ресурси та час не так на забезпечення держави необхідним, як на збір документів за запитами контролюючих і правоохоронних органів. Ефективного правового захисту виключно у судовому порядку в поточних умовах недостатньо.

Найкращий результат досягається лише за умови комбінації трьох ключових підходів: глибокого юридичного супроводу (із фокусом на документальне обґрунтування рішень менеджменту), грамотної комунікації з контролюючими та правоохоронними органами (зокрема превентивної), а також професійного публічного висвітлення позиції компанії (там, де це доречно і виправдано). Такий підхід дає змогу зміщувати акцент з оборони на проактивне управління конфліктом.

— Чи є зараз запит на публічний захист бізнесу через медіа, громадськість, міжнародні структури? Як ви допомагаєте клієнтам працювати з репутаційними ризиками або атаками?

— Публічний вимір кримінального переслідування в Україні давно вийшов за межі юридичного процесу. В умовах, коли інформаційний простір часто формує ставлення до особи ще до того, як буде надана будь-яка правова оцінка її діям, адвокатам дедалі частіше доводиться працювати не лише в залі суду, а й у площині захисту репутації.

Наш досвід показує, що на ранніх етапах кримінального провадження репутаційний тиск часто є сильнішим за процесуальний. Це дуже негативне явище для держави та її правової системи, у центрі якої повинна стояти презумпція невинуватості, цінність прав і свобод людини, змагальне правосуддя. Ми вдаємося до публічного захисту лише тоді, коли це дійсно необхідно та виправдано: щоб зупинити поширення недостовірної інформації, захистити клієнта від публічного осуду або вплинути на надмірно ангажовану слідчу версію. Але варто визнати, що далеко не кожен готовий до такого рівня відкритості й не завжди публічність є ефективною.

Що стосується звернень до громадських чи міжнародних структур, то такі інструменти можуть бути дієвими, коли необхідно звернути увагу на проблему саме вищого керівництва органів. Проте якщо йдеться про ситуації, коли порушення чи зловживання мають системний характер або погоджені на найвищому рівні, це не матиме сильного ефекту.

Кожна ситуація унікальна. Немає шаблонів, які однаково працюють у всіх кейсах. Саме тому ми щоразу приймаємо зважене рішення про доцільність виходу в публічну площину, оцінюючи всі ризики та потенційні наслідки. Наш підхід — це передусім фокус на результат: досягти справедливості, зберегти репутацію і забезпечити клієнту простір для повернення до нормального життя після пережитого тиску. Іноді для цього достатньо юридичних інструментів. Інколи потрібна тиша, а іноді слово має бути почуте.

Нікіта МУРЕНКО, керуючий партнер ЮК «Муренко, Курявий і Партнери»

— Які нові виклики з’явилися у сфері захисту бізнесу в 2025 році?

2025 рік демонструє зміщення фокусу у сфері захисту бізнесу в Україні. Якщо раніше ключовими запитами був супровід під час обшуків чи блокування рахунків, то сьогодні клієнти дедалі частіше цікавляться превентивними механізмами. І найчастіше — саме щодо захисту від дій держави. Що ж до інвестиційних або шахрайських ризиків, то український бізнес переважно реагує постфактум.

Системність ризиків як головний виклик

Одним із ключових викликів 2025 року стала системність нових загроз. Наприклад, тиск з боку банків у контексті фінансового моніторингу — вже не виняток, а буденність. Клієнти щомісяця звертаються з кейсами, коли їм необґрунтовано блокують рахунки, вимагають податкову історію п’ятирічної давності або розривають договірне обслуговування.

Повернення контролюючих органів

Другою тенденцією стало активне повернення до гри контролюючих органів. Якщо у 2022– 2023 роках ДПС, СБУ та БЕБ діяли обережніше, то сьогодні кількість перевірок, запитів і обшуків стрімко зростає. Клієнти все частіше просять:

перевірити власну корпоративну структуру;
розробити алгоритм дій, щоб не допускати обшуків чи блокування рахунків;
надати «антикризову папку» для дій у непередбачуваних ситуаціях;
провести аудит ділових зв’язків на предмет санкційних і підозрілих осіб.

Окремий запит — проблеми з ТЦК, коли бізнесу важливо дотриматися законодавства і мати гарантії, що ключовий працівник не буде мобілізований.

Хаотизація правозастосування

Третя загроза — хаотизація правового поля і втрата бізнесом довіри до передбачуваності рішень держави. Якщо у 2022–2023 роках держава намагалася зберігати баланс, то у 2025-му вона дедалі більше вимагає, але не завжди пропонує зрозумілі правила гри. Від згаданих раніше проблем, коли банки виступають квазірегуляторами, ТЦК чи податкова однобоко трактує норми права до підвищення податків заднім числом.

Шляхи адаптації

У таких умовах основна небезпека — не конкретний орган чи рішення, а розмитість правил гри. Бізнес втрачає опору: те, що працювало вчора, сьогодні не гарантує безпеки. Замість інвестувати в розвиток компанії витрачають ресурси на «подвійний захист». Відповідь на ці загрози — новий рівень юридичного управління ризиками. Лише так можна захистити активи та уникнути «сірої» зони, з якої важко повернутися.

Конфлікти бізнесу з державою: нова хвиля протистояння та дієвість інструментів захисту

Чи можна говорити про нову хвилю конфліктів бізнесу з державою? Так. І вона вже триває. Але ця хвиля інша, ніж та, що була у 2010-х. Це не конфлікти з податковими інспекторами «в полі». Це боротьба з державою як системою, що намагається жити в умовах війни, але без інституційної зрілості. Основні точки зіткнення:

фінмон — коли бізнес безпідставно обмежують у доступі до власних коштів;
податкові донарахування за старими схемами трансфертного ціноутворення або «ніколи не задекларованими» підходами;
податки заднім числом: непередбачувані змінив законодавстві створюють додатковий тиск;
зловживання у кримінальному процесі — відкриття проваджень «на замовлення», без достатньої правової підстави чи використання мобілізації як інструменту залякування адвокатів;
блокування товару на митниці — часто через надумані підстави або зміну підходів до класифікації товару;
невиправдані штрафи держорганів, пов’язані з трудовими відносинами, охороною праці чи військовим обліком.

Чи є ефективні інструменти захисту? Є. Але вони працюють лише за умови:

наявності сильної юридичної позиції: компанії повинні мати чітку правову стратегію та документацію, що підтверджує їхню правоту;
проактивної роботи з доказами: збір і підготовка доказової бази ще до виникнення конфлікту є ключовим фактором успіху.

У судовому порядку бізнес може вигравати справи, хоча основна проблема — затягування процесів. Наразі суд залишається найефективнішим способом захисту. Поза судом компанії можуть використовувати адвокаційні стратегії та формувати прозору публічну позицію щодо тиску чи неправомірних дій держави. Однак без міцного юридичного підґрунтя ці інструменти втрачають сенс.

Рекомендації для бізнесу

Щоб адаптуватися до цих викликів, бізнесу варто:

інвестувати в превентивні заходи, такі як регулярний юридичний аудит;
співпрацювати з юридичними партнерами для розробки стратегій захисту;
використовувати медіацію для вирішення спорів, якщо це можливо.

Нова хвиля конфліктів між бізнесом і державою — це реальність, зумовлена війною та інституційною слабкістю. Для виживання в умовах правової нестабільності компанії повинні діяти проактивно: зміцнювати юридичну базу, готуватися до спорів заздалегідь і шукати альтернативні шляхи розв’язання конфліктів. Лише так бізнес зможе захистити свої інтереси та зберегти стабільність.

Олександр ЛУК’ЯНЕНКО, партнер VB Partners

— Які нові виклики з’явилися у сфері захисту бізнесу в 2025 році? Які ризики стали системними і як змінилися запити клієнтів?

— У 2025 році захист бізнесу в Україні вийшов на новий рівень складності. Ми спостерігаємо, як низка викликів перетворюється на системні ризики, з якими підприємці стикаються щодня. Санкційний комплаєнс став невід’ємною частиною внутрішніх процедур компаній. Бізнес змушений постійно перевіряти своїх контрагентів, бенефіціарів і партнерів, аби не потрапити в ситуацію, що загрожує блокуванням активів або навіть кримінальним переслідуванням. Зросла й увага правоохоронних і контролюючих органів до фінансових потоків, участі в держзакупівлях, міжнародних контрактів.

Компанії, які мають справу з бюджетними коштами або співпрацюють із державними структурами, все частіше опиняються у фокусі ДБР, НАБУ чи БЕБ. При цьому підходи самих правоохоронців також змінилися: зросла кількість обшуків, арештів майна, вилучення документів ще на етапі попередньої перевірки, часто без належної доказової бази. Це змінило й запити клієнтів. Якщо раніше юридичний супровід сприймався як реагування на вже наявну проблему, то сьогодні бізнес очікує на проактивну роботу. Попит на побудову систем захисту, внутрішні правові аудити, розробку сценаріїв дій у кризових ситуаціях значно зріс. Клієнти хочуть мати не просто адвоката, а партнера, який володіє глибоким розумінням економіки, регуляторного середовища та логіки державних органів.

— Так, сьогодні ми дійсно спостерігаємо нову хвилю конфліктів між бізнесом і державою. Ці конфлікти не завжди гучні або політизовані. Їхньою головною причиною залишається корупційний тиск з боку контролюючих і правоохоронних органів, який особливо загострився в умовах війни. Бізнес нерідко стикається з блокуванням операцій, безпідставними штрафами, відмовами у наданні дозвільної документації. Найчастіше спори виникають у сферах податкового, митного, антимонопольного регулювання, а також у сфері державних закупівель і будівництва. Окрему категорію становлять конфлікти, пов’язані з перерозподілом впливу на ринку або спробами конкурентів через державні інструменти усунути гравця.

Чи є механізми захисту? Так, якщо говорити про суди, то формально в Україні є система, яка дозволяє захищати бізнес. Однак на практиці корумпованість, затягування процесів і залежність окремих інстанцій від політичного чи бізнес-впливу створюють ситуацію, коли суд не завжди є ефективним механізмом відновлення справедливості. Часто ефективний захист лежить і за межами суду, коли бізнесу вдається підняти проблему на публічний рівень, мобілізувати підтримку серед партнерів, медіа або міжнародної спільноти.

Соломія МАРЧУК, СЕО Main Business Partner

— Чи змінилася структура вашої команди у практиці захисту бізнесу?

— Структура юридичних команд у практиці захисту бізнесу кардинально змінюється, особливо в умовах війни та стрімкого розвитку цифрових технологій.

GR-фахівці стали ключовими гравцями

Під час війни кожен кейс повинен перебувати на особливому контролі через низький поріг чутливості бізнесу до будь-яких утисків. Українські компанії і так функціонують у кризових умовах, тому будь-який додатковий тиск чи неправомірна вимога з боку державних органів викликає гостру реакцію. GR-комунікація дає змогу бізнесу доносити свою позицію через мережі однодумців і розв’язувати питання швидко й ефективно, без тривалих судових процесів. Саме тому попит на GR-фахівців зростає і буде зростати, і ми не є винятком та приділяємо увагу розвитку таких фахівців у наших юридичних командах.

Комплаєнс-експерти переживають бум

Державне регулювання охоплює всі ключові аспекти діяльності компаній: продукти, послуги, звітність, оподаткування та ІТ. Розвиток цифрових технологій трансформує бізнес-моделі, що вимагає їх адаптації до нових законодавчих норм. Це значно підвищує роль комплаєнс-експертів, адже регуляторне середовище стає дедалі складнішим і суворішим, потребуючи глибокої експертизи. Глобалізація також відіграє важливу роль: українські компанії, які прагнуть вийти на міжнародні ринки чи експортувати продукцію, стикаються з багатьма регуляторними вимогами. Це збільшує попит на фахівців, здатних орієнтуватися в міжнародних стандартах. Крім того, зростає тиск на бізнес щодо дотримання соціальної відповідальності. Компанії мають демонструвати етичність, прозорість і відданість сталому розвитку, що ще більше підкреслює важливість комплаєнс-експертів. Сьогодні вони не лише забезпечують комплаєнс, а й виступають стратегічними партнерами, допомагаючи управляти ризиками та досягати бізнес-цілей.

IT-юристи стали незамінними

Майже кожен бізнес сьогодні працює онлайн — від продажу одягу в Instagram до великих компаній, які використовують соцмережі для комунікації, залучення клієнтів, прийому замовлень та обробки даних. Через зростання залежності від технологій виникають нові ризики — від кібератак до порушень законодавства щодо захисту даних. Саме тому IT-юристи консультують бізнес з усіх аспектів цифрової безпеки: захисту конфіденційної інформації, кібербезпеки, інтелектуальної власності, договорів і відповідності цифрових платформ вимогам права. Компаніям доводиться постійно адаптуватися до нових вимог, а експертам — інтегрувати технології в операційні моделі, щоб бути ефективними та відповідати потребам бізнесу. Отже, роль експертів у GR, комплаєнсі, кризовій комунікації та IT-праві суттєво зросла й продовжує зростати, створюючи нову парадигму юридичного супроводу бізнесу.

— Чи можна говорити про нову хвилю конфліктів бізнесу з державою?

— Поріг чутливості українського бізнесу нині вкрай низький. Підприємець, який звик працювати за найвищими стандартами обслуговування клієнта, очікує такої самої якості й від держави. І коли її сервіс не відповідає цим очікуванням, виникає напруга. Особливо у воєнний час, коли бізнес несе збитки від блекаутів, пошкоджень інфраструктури та падіння платоспроможності населення, вимоги до державної підтримки зростають.

Чи йдеться про нову хвилю конфліктів? Радше про зростання очікувань. Так, тиск з боку деяких правоохоронних органів триває, але переважно він спрямований на «авантюрні» бізнес-моделі. Ті, хто працюють відкрито, платять податки і мають прозору структуру, все рідше стають мішенню для правоохоронців.

— У яких сферах найчастіше виникають спори?

— На першому місці традиційно — податкові спори: блокування накладних, безпідставні перевірки, донарахування податків. Це наслідок недосконалості роботи СМКОР і системних вад регулювання. Далі — спори у сфері комплаєнсу та дозвільної документації: бюрократія, ускладнення процесу отримання дозвільних документів, особливості регулювання електронної комерції, корупційні ризики. На третьому місці — конфлікти з правоохоронцями: безпідставні обшуки, арешт майна в межах кримінальних проваджень, труднощі з його поверненням. Четвертий сегмент —публічні закупівлі: відхилення тендерних пропозицій, спори щодо виконання договорів, зміни цін чи строків, а також позови прокурорів про визнання договорів недійсними чи повернення коштів.

— Чи є механізми ефективного захисту прав компаній у суді або поза ним?

— Суд — крайній варіант: дорого, довго, не завжди прогнозовано. Варто насамперед шукати досудові інструменти. Це, зокрема, робота GR-фахівців, які допомагають налаштувати комунікацію з держорганами. Ефективною є й співпраця з Радою бізнес-омбудсмена — органом, який безоплатно захищає підприємців у конфліктах із державою. Крім того, велике значення має об’єднання бізнесу: професійні асоціації, круглі столи, публічна адвокація. Усі ці механізми дозволяють не лише захищати бізнес, а й формувати більш зрілу взаємодію з державою.

Каріна ПАНЧЕНКО, партнерка, керівниця практики вирішення спорів Miller Law Firm

— Цей рік чітко підтверджує системні ризики, які стали реальністю для бізнесу в умовах тривалої війни та частих законодавчих змін. Один із ключових викликів — це зростання ролі силового тиску та адміністративного ресурсу в судових спорах, що знову актуалізувало питання корпоративної безпеки.

Клієнти все частіше звертаються не лише за юридичним супроводом, а саме за антикризовими стратегіями, які включають захист від недобросовісних дій контрагентів, протидію рейдерству та побудову сталих корпоративних структур.

Продовжується тренд збільшення кількості запитів на супровід судових спорів із органами державної влади — від податкових спорів до оскарження бездіяльності чи протиправних дій регуляторів. У ситуації, коли однією з головних цілей держави стало наповнення бюджету, обґрунтований юридичний діалог із податковими чи митними органами часто втрачає вагу, а правова логіка в судовому процесі стикається з логікою фіскального інтересу. Це створює особливу напругу в судових спорах, де юридичне обґрунтування не завжди стає вирішальним чинником. У відповідь на такі тенденції бізнес дедалі частіше шукає альтернативні способи вирішення спорів.

Зростає інтерес до медіації як інструменту, який дає змогу знизити ризики ескалації конфліктів, зберегти ділові відносини та мінімізувати публічність суперечок. Замість «битви до останнього» клієнти дедалі частіше хочуть вирішувати спори конструктивно, з урахуванням бізнес-інтересів обох сторін. Окрім того, клієнти оцінюють ефективність юридичного радника не лише за процесуальними перемогами, а й за здатністю передбачити загрози, побудувати репутаційний захист і забезпечити комунікацію з державними органами. Юридичний супровід бізнесу став глибоко інтегрованим у системи управління ризиками компаній.

— Які рішення чи реформи ви вважаєте найбільш потрібними, аби захист бізнесу в Україні був ефективним не лише на папері? Що має змінитися у судовій системі, роботі правоохоронців чи законодавстві?

— Щоб говорити про реальний, а не декларативний захист бізнесу, потрібна комплексна зміна логіки взаємодії держави й підприємця. У центрі має бути не контроль, а партнерство.

Найперший крок — це перезавантаження інституційної довіри до судової системи. Бізнес повинен мати реальну впевненість у тому, що правосуддя буде неупередженим незалежно від впливу опонентів, політичного тиску чи статусу сторін. Для цього слід забезпечити не просто формальне очищення судів, а гарантії сталості судової практики, прозорості розгляду справ та невідворотності відповідальності за винесення завідомо неправосудних рішень. Працювати в умовах постійної зміни судової практики стає дедалі непередбачуваніше, що відлякує велику кількість компаній від звернень до суду та призводить до втрати довіри.

У сфері законодавства потрібна дерегуляція та спрощення процедур, особливо у сфері податків, валютного контролю та зовнішньоекономічної діяльності. Норми мають бути чіткими, однозначними, а їхнє застосування — передбачуваним. Нам необхідно перейти від ситуативного реагування до системної законодавчої політики.

При цьому хочу згадати і позитивний приклад — реформу у сфері бронювання. Її цифровізація, зрозумілість процедур і злагодженість взаємодії з бізнесом показали, що навіть у складних умовах можливе ефективне та швидке впровадження змін. Хотілося б бачити таку саму логіку цифровізації й в інших сферах. Як адвокатка і партнерка юридичної компанії я бачу, що ефективний захист бізнесу — це не лише про справедливе рішення суду. Це про передбачувані правила гри, довіру до інституцій і спроможність юриста діяти не в режимі «пожежника», а передусім стратега.

Віталій СЕРДЮК, старший партнер АО AVER LEX

— Попри численні спроби вирішити питання кримінально-правових ризиків для бізнесу на державному рівні (закони, відомі як «Маски-шоу стоп», Рада підприємців при Офісі Президента, мораторій на перевірки як тимчасове рішення), незмінною залишається ситуація з використанням правоохоронних органів зацікавленими третіми особами для безпосереднього втручання в бізнес-діяльність.

Вже тривалий час знову спостерігається збільшення обсягу розслідувань кримінальних справ щодо бізнесу з боку ДБР, Національної поліції, Служби безпеки, Офісу Генерального прокурора тощо. Наприклад, більше пів року триває досудове розслідування щодо нашого клієнта, ТОВ «Автомагістраль-Південь», через конкурентний конфлікт. При тому, що компанія продовжує будівництво інфраструктурних об’єктів та фортифікаційних споруд на передовій, незважаючи на постійну значну шкоду та руйнування під час ворожих атак.

Проте саме отримані державні замовлення і стали «підставою», яку недобросовісні конкуренти використовують для кримінально-правового переслідування, а кожен підписаний контракт провокує одразу декілька кримінальних проваджень, у межах яких проводиться весь комплекс слідчих дій — НСРД, обшуки, вилучення тендерної документації, проведення експертиз виключно за документацією, наявною в матеріалах справи, тощо. Звичним елементом такого тиску є постійне висвітлення позиції та дій правоохоронних органів у засобах масової інформації, що завдає репутаційних втрат компанії.

Наступним викликом можна назвати посилення санкційної політики держави. Майже щомісячно розширюється коло підсанкційних осіб, що призводить до повного блокування їх діяльності, неможливості розпоряджатися майном і корпоративними правами. Також спостерігається посилення блоку стягнення активів та їх передачі в АРМА.

Але найстрашнішим залишається ризик несення людських втрат і майнової шкоди компаніями, які своєю діяльністю сприяють оборонній та економічній сферам. Високий відсоток українських компаній, серед яких ТОВ «Нова пошта» і ТОВ «Автомагістраль-Південь», по яких щодня завдаються цілеспрямовані ракетні удари через їхню підприємницьку діяльність. Тому будь-яке підприємство, яке бере участь у виконанні оборонних замовлень або співпрацює з державою в цій сфері, має приділяти окрему увагу заходам захисту співробітників і безпосередньо виробничих приміщень.

Посилення ризиків потребує системного підходу, основою якого є їх врахування у письмовій концепції захисту інтересів клієнта, формування якої є найголовнішим і першочерговим заходом, що гарантує ефективний повний подальший захист.

— Так, з кожним роком зростає запит на публічний захист. Запит на публічний захист частіше формується активністю правоохоронних органів в інформаційному просторі. Тому в стратегію захисту важливо включити і комунікаційну складову, яка в сучасних реаліях має вагому ефективність на рівні з процесуальним захистом. Для комунікаційної стратегії важливо проаналізувати меседжі та їхній формат, які висвітлюються опонентами. Зазвичай із новин ми дізнаємося про захмарні суми застав, проведені обшуки, на яких робляться фото з розкладеними купюрами, передачу майна в АРМА. Те, що потрапляє в публічний простір, по-перше, негативно впливає на думку суспільства про особу чи компанію, щодо якої проводиться розслідування. Після таких новин мало кого з аудиторії цікавить судовий процес і рішення, оскільки все має вигляд, що особа точно злочинець і вже притягнута до відповідальності.

По-друге, це також може сприяти спрощенню роботи правоохоронних органів в публічних кейсах, де апріорі очікується швидкий процес та обвинувальний вирок. Такою публічною позицією правоохоронний орган підміняє здійснення фактичного розслідування. Відповідно, це є прихованою формою тиску на суд та інші відповідальні органи. Тому в стратегію захисту необхідно обов’язково інтегрувати публічну позицію, яка не тільки має бути впевненою відповіддю на меседжі опонентів за необхідності, але й озвучувати власну позицію з наданням належних і допустимих доказів. Для цього варто завчасно налагоджувати роботу з медіа та відповідними організаціями, зокрема експертними установами.

У публічних кейсах також необхідно враховувати високий ризик публічних атак з боку недобросовісних конкурентів. У таких випадках важливо завчасно підготуватися, сформувавши доказову базу, експертні висновки, відповіді від громадських організацій, які підтверджують законність дій, щоб була сформована контрстратегія і можливість оперативного реагування на такі атаки.

Артем ОСТАПЕНКО, партнер, керівник ІТ/ТМТ-практики MK Legal Service, адвокат

— Чи можна говорити про нову хвилю конфліктів бізнесу з державою?

— На мою думку, говорити про системний конфлікт між бізнесом і державою некоректно. Історично бізнес в Україні демонстрував готовність співпрацювати з владою, підтримуючи її як фінансово, так і експертизою та ресурсами, особливо в критичні періоди, коли держава цього потребувала. Однак сьогодні можна констатувати посилення фіскального тиску з боку держави. Йдеться не так про конфлікт, як про черговий етап боротьби з ухиленням від сплати податків та легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом.

У фокусі цієї боротьби опинилися як фізичні особи — підприємці, які працюють із великим бізнесом, так і самі корпоративні структури, що користуються їхніми послугами. Насамперед увага контролюючих органів зосереджена на виявленні схем штучного дроблення бізнесу, коли частину господарських функцій передають афілійованим підприємцям на спрощеній системі оподаткування. Такий підхід дає змогу оптимізувати податкове навантаження, однак розцінюється державою як агресивна податкова поведінка.

У результаті зростає кількість перевірок, блокувань податкових накладних, ризикових платників податків і навіть кримінальних проваджень. Це створює ризики для добросовісного бізнесу, який опинився в заручниках такої ситуації через підвищену увагу з боку податкових і правоохоронних органів.

— Чи є ефективні механізми захисту прав компаній у судовому та позасудовому порядку?

— Так, в Україні є як судові, так і позасудові механізми ефективного захисту прав і законних інтересів бізнесу. Практика свідчить, що юристи успішно застосовують ці інструменти, зокрема для протидії неправомірним діям або бездіяльності органів державної влади. Більшість судових спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень завершуються на користь скаржників. Судові рішення про скасування незаконних актів органів влади підтверджують реальну ефективність механізмів судового захисту бізнесу від адміністративного свавілля.

Водночас слід пам’ятати, що звернення до суду, як правило, є крайнім заходом. До початку судового розгляду доцільно скористатися іншими правовими способами захисту. Правильне застосування досудових механізмів часто дає змогу досягти позитивного результату швидше й ефективніше, ніж у межах тривалого судового процесу. На жаль, не завжди це працює з вирішенням податкових спорів.

Так, за статистикою Рахункової палати за 2021–2023 роки і перший квартал 2024-го, із 44 000 податкових рішень, оскаржених в адмінпорядку, лише 27% ДПС ухвалила на користь бізнесу. Надалі суди, розглянувши 73 000 спорів, задовольнили 75% скарг підприємців на податкові рішення. У деяких видах податкових спорів різниця виглядає ще разючішою, наприклад, з питань оскарження рішень по СМКОР (блокування податкових накладних і внесення до переліку ризикових) за цей період у 93% справ суд ухвалив рішення на користь бізнесу.

Наталя ПРУДНИКОВА, заступниця керуючого партнера АО «Актум», адвокатка

«Якщо хочеш завалити справу, створи комітет» Джордж Кейлі

— Що потрібно змінити, аби захист бізнесу в Україні став реальним, а не формальним?

— Податкова система залишається однією з головних причин тиску на бізнес. Постійні зміни створюють хаос, а занадто високі податки природно стимулюють ухилення. Ефективна податкова реформа має починатися з розуміння доцільності кожного податку. Водночас критичною є й проблема безвідповідальності посадовців. Коли арешт майна чи блокування рахунків не має наслідків для ініціатора, зловживання — лише питання часу. І таке системне свавілля можливе тому, що посадовцям нічого не загрожує за незаконні дії.

Ситуацію може змінити:

особиста фінансова та кримінальна відповідальність посадовців;
компенсації підприємствам за дні блокування чи перевірок;
автоматичне скасування незаконних рішень.

Процедури й строки мають бути обов’язковими і для держави:

не подані докази за 48 годин — арешт скасовується;
не розглянуто скаргу на блокування ПН за 30 днів — ПН розблоковується;
порушено строки перевірки — діє презумпція правомірності дій бізнесу.

Звісно, що генерувати пропозиції та вдосконалювати законодавство необхідно, проте проводити нескінченні реформи без досягнення мети — безглуздя. Це біг по колу, і Україна наразі рухається саме цим шляхом.

У японських урядовців є практика: щоб зрозуміти реальну причину проблеми, застосуй «п’ять чому?»: «Чому заблокована ПН на легальну операцію з усіма документами?». Тому що так забажала податкова. «Чому так забажала податкова?». Тому що вона хоче отримати більше коштів з ПДВ. «Чому вона бажає отримати неправомірне ПДВ?». Тому що в неї такі KPI. «Чому в неї такі KPI?». Тому що такі KPI вигадало вище політичне керівництво. «Чому воно їх вигадало?». Тому що це найзручніший і найшвидший спосіб отримати додаткові кошти в бюджет (на додачу — ще й корупційна складова за альтернативне розв’язання питання) і тримати бізнес на гачку. То, може, головна проблема не в законодавстві, а саме в його практичному застосуванні? Адже проблеми бізнесу — це симптом системної хвороби держави.

Наразі створення нових органів (НАБУ, САП тощо) без глибинних змін лише посилює кризу. Вихід — у новому суспільному договорі: домовленості між громадянами, державою й елітою про чесні правила. А також — у переосмисленні Конституції: поверненні їй легітимності й реального значення. Лише після цього можливі зміни інституцій, які матимуть сенс. Без цього ми й далі бігатимемо по колу — від однієї фіктивної реформи до іншої.

Ярослав САЛЕНКО, радник, адвокат АО «Гесторс»

— Наскільки зросла потреба в превентивному юридичному аудиті або антикризовому плануванні для бізнесу? Чи готові компанії інвестувати у захист на випередження?

— У 2025 році ми спостерігаємо зростання зацікавленості бізнесу в постійній юридичній підтримці та проведенні регулярного правового аудиту основних процесів компаній. Ба більше, перелік питань, що підлягають зовнішньому юридичному аудиту, постійно розширюється. Наприклад, запровадження державою санкційної політики зумовило розширення обсягу перевірок потенційних партнерів наших клієнтів —тепер ці перевірки охоплюють не лише безпосередніх контрагентів, а й їхніх підрядників та афілійовані структури.

У 2025 році клієнти дедалі частіше ініціюють поглиблену перевірку таких взаємозв’язків, розуміючи потенційні ризики. Тенденція інвестування у захист на випередження, тобто готовність бізнесу фінансувати юридичні консультації і превентивний аудит, не лише зберігається, а й зростає. Українські компанії дедалі глибше усвідомлюють, що інвестуючи у зовнішній юридичний аудит, вони мінімізують ризики притягнення до відповідальності, зокрема кримінально-правової, та підвищують загальну стійкість і захищеність бізнесу.

Хочу зазначити, що адвокати практики кримінального захисту АО «Гесторс» розробили стандартизовані опитувальники, які допомагають виявляти вразливі місця у бізнес-процесах клієнтів. Ці інструменти охоплюють питання взаємодії із контрагентами, з державними органами, трудові відносини всередині компаній тощо.Такий підхід дає змогу систематизувати процес аудиту і надавати клієнтам ефективні рекомендації для зниження ризиків.

— З погляду кримінальної юстиції та висвітлення активності правоохоронних органів у медіа в 2025 році сформувалася нова тенденція, а саме вихід правоохоронців у публічну площину для активного висвітлення кримінальних проваджень у медіа. Таку зміну комунікаційної стратегії держави можна назвати інноваційною, але водночас вона створює серйозні репутаційні виклики для бізнесу. Передача матеріалів справ журналістам ще до того, як із ними можуть ознайомитися адвокати, стала тривожною практикою. Публічне формування позиції держави у кримінальних справах часто супроводжується однобоким висвітленням інформаціїі сприяє створенню негативного образу клієнта в очах суспільства. У таких випадках загроза полягає не лише в межах кримінального переслідування, а й у втраті професійної чи ділової репутації.

У відповідь на такі виклики АО«Гесторс» впроваджує комплексну стратегію захисту. До роботи над такими справами залучаються не лише адвокати з практики кримінального права, а й адвокати, які спеціалізуються на представленні інтересів клієнтів у спорах про захист ділової репутації, судових спорах із засобами масової інформації. Усі публікації в ЗМІ ретельно аналізуються — не тільки для оцінки ризиків для ділової репутації наших клієнтів, але й для виявлення потенційно важливої інформації, яку можна використати в інтересах клієнта. Ми супроводжуємо клієнтів не лише в судах, а й у публічному просторі. У низці проєктів наша команда співпрацює з PR-експертами, які розробляють персоналізовані плани медійної активності як для клієнта, такі для адвокатів, які комунікують із медіа. Така медійна стратегія формується по кожному проєкту окремо з урахуванням стратегії і тактики захисту інтересів клієнта.

Сергій МОРГУН, асоційований партнер, керівник практики захисту бізнесу ASA Group, адвокат, к.ю.н.

Захист бізнесу в Україні: що має змінитися насправді

Будь-які реформи, гучні звіти чи презентації з гарними цифрами не варті нічого, якщо тиск на бізнес залишається реальністю. Справжній захист підприємництва починається не з брифінгів, а з реальної, підконтрольної, дисциплінованої роботи правоохоронних органів. І саме тут — головна проблема.

Правоохоронна система: коли контроль стає імітацією

Органи, що повинні наглядати за дисципліною всередині системи, насправді покривають цю систему. Дисциплінарні скарги — річ суто формальна. Особи, які їх розглядають, не притягують до відповідальності своїх колег. Система не контролює себе — вона себе обслуговує. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів замість того, щоб бути незалежною, виконує функцію інструменту в руках керівництва прокуратури. Державне бюро розслідувань, яке мало б реагувати на факти перевищення повноважень, фактично спостерігає осторонь і займається виключно своїми справами. Нинішня діяльність ДБР демонструє низьку ефективність, а його керівництво, безумовно, потребує повного перезавантаження та переосмислення підходів до організації роботи.

Незалежність через відбір і зарплати

Звісно, у правоохоронних органах повинні працювати незалежні фахівці, які пройшли відкритий конкурсний відбір. Усі правоохоронці мають отримувати гідну, конкурентну зарплату, аби ніхто не спокушався «вирішувати питання». На мою думку, Генерального прокурора слід обирати на загальнонаціональному рівні, як і Президента. Ця посада повинна бути максимально незалежною від впливу Офісу Президента. Генпрокурор має чітко усвідомлювати свою підзвітність перед суспільством. Поки пряма виборність неможлива через обмеження воєнного стану, ми принаймні маємо побачити реальну підзвітність Генерального прокурора перед Верховною Радою.

Судова система — втрачений контроль

Втрата чинності статті Кримінального кодексу щодо відповідальності за неправосудні рішення стала помітним тригером посилення свавілля. Безкарність суддів, які виносять відверто абсурдні ухвали, лише зміцнила тиск на бізнес. Кримінальну відповідальність за невиконання судових рішень необхідно посилити, особливо для правоохоронців і керівників державних органів. Водночас у ст. 382 Кримінального кодексу слід чітко визначити, що йдеться про умисне невиконання не лише вироків чи рішень суду, а й ухвал слідчого судді. Суд повинен бути незалежним не лише на папері, а й від прокуратури, поліції та СБУ — інституцій, які часто перетворюються на сторони тиску, а не сторони права.

Висновок

Бізнес в Україні заслуговує не на обіцянки, а на інститути захисту, які реально працюють. І починається це з чесного конкурсу, незалежного суду, відповідальності за зловживання і політичної волі реалізувати все це. Без цього жоден інвестор, жодна компанія не почуватимуться захищеними, а жодна стратегія економічного зростання не стане реальністю.

Огляд юрринку 2025: захист бізнесу

Опубліковано в №5 (793)

Додати коментар