2021 рік, що минув, був досить насичений законодавчими змінами та важливими подіями, але результати законотворчої роботи Верховної Ради України були досить передбачувані і не стали несподіванкою. Навпаки, між обговоренням проєктів, прийняттям та втіленням рішень минув значний проміжок часу, важкий на розкачку державний апарат традиційно неквапливо рухається вперед. Тим не менш, рік приніс деякі революційні зміни, такі як відкриття ринку землі, податкову амністію, детінізацію статків посадовців та доходів іноземних бенефіціарів. У цілому прогноз на наступний рік досить неоднозначний.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Розберемо докладніше новели та події у кримінальній, корпоративній та податковій практиці.
Кримінальна практика
Найбільш значущими кроками Верховної Ради як законодавчого органу було прийняття у березні 2021 р. Закону про Бюро економічної безпеки України та у листопаді 2021 р. — Закону «Про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України», який уже підписаний Президентом України і очікує на публікацію.
Бюро економічної безпеки України має стати не просто черговим правоохоронним органом — його створення призведе до суттєвого реформування правоохоронної системи у цілому. Так, з початку діяльності БЕБ Служба безпеки України втрачає повноваження здійснювати досудове розслідування у справах, пов’язаних з розслідуванням правопорушень у сфері господарської діяльності. Податкова міліція припиняє існування як державний орган, який вів боротьбу з ухиленням від сплати податків та незаконним обігом підакцизних товарів.
На даний час Кабінет міністрів України організував та провів конкурс на заміщення посади директора БЕБ, у якому переміг колишній очільник податкової міліції України В. Мельник. Кабмін створив Раду громадського контролю при БЕБ, куди увійшли 15 представників громадськості. Ще триває конкурс на посади штату центрального апарату БЕБ. Ці заходи спрямовані на забезпечення найшвидшого початку діяльності Бюро. Як тільки Кабмін оголосить про початок його діяльності, буде запущено механізм передачі кримінальних справ від слідчих податкової міліції та інших правоохоронних органів детективам БЕБ.
Крім іншого, детективи БЕБ отримають право розпочинати досудове розслідування за визначеною підслідністю за статтями Кримінального кодексу України, більшість з яких не були у підслідності податкової міліції. Вони будуть мати право здійснювати досудове розслідування у кримінальних правопорушеннях у сфері господарської діяльності, зокрема щодо незаконного обігу коштів, підробки реєстраційних документів суб’єктів господарювання, незаконного обігу акцизних товарів, ухилення від сплати податків, незаконних дій у банківській сфері, незаконної приватизації державного та комунального майна тощо.
На відміну від інших правоохоронних органів України, детективи БЕБ будуть мати можливість використовувати результати аналітичної роботи, зокрема кримінальний аналіз, суть якого полягає у інформаційно-аналітичній діяльності, спрямованій на встановлення обставин кримінальних правопорушень з метою їх використання, зокрема, в ході досудового розслідування. Можна припустити, що з урахуванням стратегії нинішнього керівництва держави, спрямованої на детінізацію економіки, БЕБ буде використовувати кримінальний аналіз як непрямий метод доведення ухилення від сплати податків та інших правопорушень у сфері господарської діяльності за витратним принципом. Тобто платник податків повинен буде доводити джерело походження коштів, якщо його видатки будуть перевищувати задекларовані доходи.
Корпоративна практика
Новелою № 1 стала необхідність оновлення у державного реєстратора відомостей про кінцевих бенефіціарних власників.
У 2021 р. це нововведення сколихнуло увесь бізнес. Практично всі підприємства були зобов’язані до 11 жовтня 2021 р. подати державному реєстратору пакет документів стосовно розкриття своїх кінцевих бенефіціарних власників. У жовтні через протести з боку бізнесу парламент подовжив цей строк до 11 липня 2022 р.
Вимога щодо розкриття бенефіціарів існує в нашому законодавстві вже давно, але новелою у 2021 р. стало те, що відтепер заявники, окрім реєстраційної заяви, мають подати ще й детальну схематичну структуру власності юридичної особи з усіма учасниками та бенефіціарами (до фізичних осіб), а також копії паспортів бенефіціарів. Якщо ж у структурі власності наявні іноземні компанії, реєстратору необхідно надати ще й копії реєстраційних документів цих компаній. Далеко не всі підприємства мають можливість зібрати ці документи — іноді учасники відмовляються надавати документи чи з кимось з них немає зв’язку, іноземні учасники не можуть нотаріально засвідчити свої паспорти через заборону вчиняти такі дії у їх державі тощо.
Від обов’язку подавати зазначені відомості не звільнені й ті підприємства, які мають серед учасників лише фізичних осіб, дані про яких і так наявні в реєстрі. При цьому кожне підприємство тепер зобов’язане щороку заново подавати ці відомості разом з усіма документами (навіть якщо вони не змінилися).
На нашу думку, подібна ініціатива запроваджена, щоб під страхом кримінальної відповідальності за надання недостовірних даних змусити бізнес розкрити усіх реальних власників та під виглядом боротьби з так званими тіньовими схемами тиснути на бізнес. За неподання вказаних відомостей передбачений адміністративний штраф у розмірі від 17 тис. до 51 тис. грн. Передбачаємо, що окрім штрафів, у підприємств можуть виникати проблеми з банками, оскільки процедура розкриття бенефіціарів є невід’ємною складовою фінансового моніторингу, без проходження якого банк має формальне право заблокувати рахунки. Тому рано чи пізно розкрити відомості про бенефіціарів доведеться. Рекомендуємо бізнесу в кожному випадку зважувати всі ризики цього питання та ще на етапі побудови моделі бізнесу їх враховувати.
Набирає обертів практика притягнення директорів та учасників до відповідальності за борги компанії- банкрута. Незважаючи на те, що згідно з основами цивільного права засновник або учасник підприємства відповідає за зобов’язаннями компанії, що йому належить, лише в межах внесеного ним вкладу до статутного капіталу.
Ще у жовтні 2019 р. законодавці у Кодексі з процедур банкрутства передбачили, що у випадку банкрутства підприємства з вини засновника чи інших осіб (директора, інших посадових осіб) засновник разом з такими особами несе субсидіарну відповідальність за борги компанії, якщо майна компанії не вистачає, щоб розрахуватись з усіма кредиторами. А по-справжньому ця норма запрацювала у 2021 р. Підтвердження тому — широка практика Верховного Суду з цього питання. Зверніть увагу, що в цьому випадку встановлена презумпція вини, а не невинуватості, тобто власник бізнесу повинен довести суду відсутність його вини у доведенні підприємства до банкрутства та наявності у нього боргів, інакше буде відповідати за такі борги усім особистим майном.
Це накладає серйозні фінансові ризики на власників бізнесу. Для профілактики цих ризиків рекомендуємо внести необхідні зміни до статуту, що захищатимуть інтереси власників, забезпечити постійний контроль фінансового стану підприємства, слідкувати за його платоспроможністю, аналізувати співвідношення активів та пасивів, якщо наявні кредитори — проводити з ними необхідну роботу, усі домовленості відносно перенесення строків погашення боргів фіксувати документально.
Податкова практика
Якщо вести мову про підсумки року, що минає, у податкових питаннях найбільш знаковими подіями відзначимо такі: «Податкова індульгенція»: безподаткова ліквідація контрольованих іноземних компаній та податкова амністія
Вперше в історії вітчизняної податкової практики державою запущено процедуру часткового звільнення від сплати податків резидентів-фізичних осіб, які отримали у попередніх періодах доходи, не сплачуючи при цьому податки, або ж мають іноземні компанії за кордоном, які не бажають «світити» перед державою в майбутньому. Передбачаються фактично 2 форми такої процедури: безподаткова ліквідація КІК (зі сплатою військового збору у розмірі 1,5% вартості ліквідаційних активів) та одноразове (спеціальне) декларування (зі сплатою спеціального збору залежно від виду задекларованих активів) — так звана податкова амністія.
Не вдаючись у деталі, відзначимо, що з безподатковою ліквідацією КІК все більш-менш зрозуміло. Тут резиденти-фізичні особи мають вирішувати, чи оптимізувати структурування своїх активів за кордоном, чи змінювати податкове резидентство, щоб не мати клопоту із вступом в силу змін до Податкового кодексу України з 1 січня 2022 р. щодо повідомлення про КІК та їх оподаткування. Що ж до податкової амністії, то тут все набагато складніше. По-перше, через недосконалість положень Податкового кодексу України щодо податкової амністії, що змушує Державну податкову службу завдяки інформаційно-роз’яснювальній роботі заповнювати прогалини та недоліки у викладі законодавчих норм. По-друге, питання, яке цікавить багатьох: а що буде далі? У владних кулуарах досить багато говорять про можливе запровадження непрямих методів оподаткування фізичних осіб (зауважимо, це ненове явище, вже мали таку практику, хоч і недовгу, для юридичних осіб). На наш погляд, враховуючи міжнародні тенденції в оподаткуванні, імплементацію Україною BEPS, можна припустити, що закінчення строку податкової амністії у 2022 р. та подання або, навпаки, неподання спеціальних декларацій буде відправною точкою для держави контролювати значні витрати українців, і у разі непідтвердження «легальної історії» отримання доходів намагатись їх оподаткувати.
Скасування Кабінетом міністрів України мораторію на деякі види податкових перевірок
Quod licet Iovi, non licet bovi (лат.) — «Що дозволено Юпітеру, не дозволено бику»
За даними ДПС України, лише за 10 місяців 2021 р. було проведено більш ніж 58 тис. податкових перевірок, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2020 р. Таке кардинальне збільшення кількості відбулося завдяки прийнятій Кабінетом міністрів України постанові № 89 від 03.02.2021 р. щодо скорочення дії мораторію на проведення деяких видів податкових перевірок. Є вагомі підстави вважати, що ця постанова уряду прямо суперечить Податковому кодексу. Про це свідчить і практика судів апеляційної інстанції за результатами розгляду спорів щодо призначення податкових перевірок. Тим не менш, це не заважає податківцям проводити податкові перевірки, і у 2022 р., припускаємо, їх кількість тільки збільшиться.
Практика свідчить, що перше, ніж приймати рішення про допуск або недопуск до податкової перевірки, платнику податків доцільно не лише зважати на фактичну незаконність постанови уряду, але й оцінити можливі негативні наслідки від недопуску до податкової перевірки, усунення яких може вимагати значних витрат часу та ресурсів.