У мирний час НАЗК відповідало за антикорупційну політику. Під час війни вектор цієї політики не змінився, проте на перший план вийшов так званий санкційний фронт. НАЗК активно працює над санкційними списками, займається пошуком російських активів. Українські посадовці, за якими НАЗК наглядає, також зайняті своїм: хтось у лавах ЗСУ чи ТрО, хтось працює над забезпеченням наших воїнів, переселенців чи людей, які через ракетні удари росії втратили житло, а хтось працює, забезпечуючи стабільне функціонування механізму держави у такий відповідальний момент. Усі працюють заради нашої перемоги, і в таких умовах буденні речі мирного часу відходять на другий план.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Проте не завжди воєнні реалії дають однозначну відповідь, як діяти правильно у тих чи інших випадках. Для українських посадовців, яких війна застала у розпал кампанії з декларування-2022, і які вже своєчасно подавали декларації, виникають перешкоди: деякі реєстри й бази даних не працюють, дехто не має доступу до мережі, власних ключів чи необхідних документів. Тож виникає питання: як бути? Відповіді на питання щодо декларування та перевірок НАЗК під час війни шукайте у цій статті.
Доступ до реєстру декларацій
Ще в перші години війни, 24 лютого НАЗК оперативно обмежило доступ до публічної частини Реєстру декларацій, чим унеможливило відкритий доступ до декларацій. Рішення цілком виправдане, адже агресор на окупованих територіях у першу чергу розшукував посадовців, працівників правоохоронних органів, силових структур, військових та політиків. У деклараціях міститься особиста інформація, яку ворог міг використати в своїх злочинних цілях. Могли цим скористатися й мародери, маючи на руках путівник по активах кожного службовця. Саме тому цей превентивний крок забезпечив конфіденційність та безпеку даних осіб та їх сімей.
Незважаючи на обмеження, кожен декларант все ще може переглянути або подати свою декларацію, авторизувавшись у персональному електронному кабінеті з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Строки подання декларацій та звітності
Нагадаємо, що відповідно до положень ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі — Закон №1700-VII), посадовці зобов’язані подавати декларації у встановлений законодавством строк. Наприклад, більшість мають подати щорічні декларації до 1 квітня року, наступного за звітним. Наразі декларантів турбує питання, чи застосовуються ці положення у воєнний час та чи передбачена відповідальність за порушення даних норм.
Відповідь НАЗК лаконічна та однозначна: спочатку — перемога, потім — декларації. Ще 28 лютого Агентство повідомило, що до перемоги над рашистськими загарбниками та припинення воєнного стану суб’єкти декларування не повинні витрачати час на заповнення та подання декларацій та/або повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, натомість вони мають докладати всіх можливих зусиль для захисту власної свободи, миру в Європі та світі, оборони української держави. Цікаво, що на момент такого повідомлення жодних змін до законодавства парламент внести не встиг. Розуміючи всю складність ситуації та наявність суспільного запиту, НАЗК взяло на себе відповідальність та опублікувало документ, яким заспокоїв багатьох. Юридична сила документу на момент його видання дискусійна, все ж він суперечить акту вищої юридичної сили. Проте логічність, правильність і необхідність такого роз’яснення, зокрема юридична, поза сумнівами.
Трохи згодом, 3 березня парламент ухвалив Закон «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» (далі — Закон №2115-IX), відповідно до ч. 1 ст. 1 якого фізичні особи подають документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства, в документальній та/або електронній формі (зокрема декларації) протягом 3 місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період обов’язку подати документи.
Ще пізніше, ймовірно, з урахуванням положень Закону №2115-ІХ НАЗК видало Роз’яснення №4 від 07.03.2022 р., за якими переноситься строк подання:
- щорічних декларацій (у т.ч. після звільнення) за 2021 р.;
- декларацій при звільненні, якщо звільнення відбулось під час дії воєнного стану;
- декларацій кандидата на посаду, якщо особу призначено на посаду у період дії воєнного стану.
Подання згаданих декларацій відкладається на 3 місяці з моменту припинення/скасування воєнного стану.
Загалом логічне рішення, проте НАЗК не врахувало випадок, коли звільнення працівника відбулося напередодні збройного вторгнення 24.04.2022 р., а 30-денний строк подачі декларації при звільненні припадає на період дії воєнного стану. Також не врегульоване питання подання виправлених декларацій. Презюмуємо, що на такі випадки, скоріш за все, буде поширюватися принцип «відтермінування до перемоги».
Подібна ситуація й зі звітністю. Положення ст. 52 Закону №1700-VII передбачає обов’язок декларанта у 10-денний строк повідомити НАЗК про:
- суттєву зміну в майновому стані, а саме: отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів (124 050 грн станом на 2022 р.) (далі — ПСЗ);
- відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента (далі — ПВВР).
Позиція НАЗК щодо подання такої звітності аналогічна: якщо такий обов’язок виник під час дії воєнного стану, звіти подаються у строк до 3 місяців з дня припинення/скасування воєнного стану. Водночас, якщо обов’язок подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані та/або про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента виник після припинення чи скасування воєнного стану, суб’єкт декларування подає їх у визначений законодавством строк (10 днів).
Що робити, якщо декларант не вкладається у 3-місячний строк?
Війна непередбачувана та не підпорядковується законам або правилам. Не виключене панування обставин, які унеможливлюють подання згаданої вище звітності навіть після припинення/скасування воєнного стану. Наприклад, лікування від поранень або відновлення документів, необхідних для заповнення декларації. Законодавець передбачив і цей момент.
Положення ч. 3 Закону №2115-IX встановлюють, що особи, які не мають фізичної можливості протягом 3 місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни подати документи у зв’язку з безпосередніми наслідками участі у бойових діях, звільняються від адміністративної та/або кримінальної відповідальності за неподання чи несвоєчасне подання документів та подають їх протягом місяця з дня закінчення наслідків, які унеможливлювали їх подання.
Ключовою умовою продовження строків для подання звітності є наявність у особи причин, які є «наслідками участі у бойових діях». Проте залишається відкритим питання, що робити декларанту, якщо він не буде мати об’єктивної можливості подати декларацію/ПСЗ/ПВВР протягом 3-місячного строку з моменту скасування/припинення воєнного стану, проте не брав безпосередню участь у бойових діях (наприклад, перебував на окупованій території або потрапив у полон)? Чи будуть такі обставини вважатися «наслідками участі у бойових діях»? Чіткої відповіді законодавець не надає, та беручи до уваги позицію НАЗК, підхід до декларанта, ймовірно, буде лояльний.
Чи потрібно декларувати кошти, зібрані для потреб армії?
Ще з початку війни багато українців об’єдналися задля допомоги: збирали кошти та майно для потреб ЗСУ та ТрО, допомагали переселенцям, біженцям та просто тим, хто цього потребує.
НАЗК роз’яснило і цей момент. Отримані для таких благородних цілей кошти є проявом єдності та згуртованості українців у боротьбі з рашистськими загарбниками, а не особистим доходом суб’єкта декларування та/або члена його сім’ї, тож такі кошти не підлягають відображенню у декларації та повідомленні. Окрім того, на підході зміни в законодавстві, які будуть регулювати це питання. Про них ми розповімо згодом.
Чи потрібно декларувати захоплену ворожу техніку чи обладнання?
НАЗК також повідомляє, що здобуте у бою суб’єктом декларування/членом його сім’ї вороже майно не підлягає відображенню в декларації, оскільки набуте не внаслідок укладення правочину, а у зв’язку з повномасштабною агресією рф на території України. Жартома НАЗК додає, що якщо ви захопили російський танк або БТР, можна не турбуватися щодо декларування, адже вартість цього мотлоху не перевищує 100 прожиткових мінімумів (248 100 грн), тож подавати ПЗМ не потрібно.
А от винагороду від держави за добровільно передану Збройним силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора рекомендуємо декларувати.
Реєстри корупціонерів
Відповідно до наказу НАЗК №122/22 від 31.03.2022 р., особи, які до припинення або скасування воєнного стану брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв’язку з військовою агресією рф мають можливість подати до НАЗК заяву про вилучення відомостей стосовно себе з Реєстру корупціонерів.
Для цього особа подає до НАЗК:
- заяву за формою, затвердженою у додатку до наказу;
- копію паспорта;
- копію військово-облікового документа (або іншого документа, що посвідчує особу військовослужбовця та підтверджує її безпосередню участь у захисті країни);
- згоду на обробку персональних даних.
Після того, як інформацію буде підтверджено, дані вилучать з Реєстру протягом 5 робочих днів, проте кожну заяву ретельно перевірять в індивідуальному порядку. Враховуючи такі контрзаходи законодавця, можливі спроби деяких осіб скористатися ситуацією та відбілити своє ім’я фактично зведені нанівець. Дані привілеї будуть доступні лише для осіб, які дійсно за покликом совісті вирушили захищати Україну зі зброєю в руках.
Моніторинг спільно з митниками
20 квітня НАЗК повідомило, що отримує від Держмитслужби та митних органів країн Європи дані про можливі факти незаконного вивезення українськими посадовцями готівки за кордон. НАЗК пояснює, що у разі виявлення великих сум готівки митники повідомлятимуть як правоохоронців, так і НАЗК. Адже саме НАЗК перевірятиме таких осіб у Реєстрі декларацій і у разі виявлення ознак незаконності готівки зможе «провести моніторинг способу життя та спецперевірку щодо такої особи». Такий моніторинг дозволить «уникнути незаконного вивезення великих сум коштів посадовцями та членами їхніх родин через державний кордон».
У ролі нормативного підґрунтя НАЗК посилається на Меморандум про співпрацю між Держмитслужбою та НАЗК від грудня 2021 р., жодного акта часів війни знову не вказує. Повертаючись до Закону №1700-VII, з'ясовуємо, що всі необхідні повноваження НАЗК має давно. Ст. 12, зокрема, надає Агентству право надсилати державним органам письмові запити, отримувати доступ до інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних державних органів тощо. Далі — процедури. Ст. 51-3 та 51-4 передбачена можливість проведення повної перевірки декларації та моніторингу способу життя суб’єктів декларування. Суб'єкт декларування може надавати письмові пояснення. У разі виявлення ознак порушень НАЗК інформує про них НАБУ та САП.
Таким чином, механізм існує, проте проблема може постати в його реалізації. Адже якщо мова йде про ситуацію з затриманням українського посадовця на кордоні з незадекларованою готівкою, митниця має швидко поінформувати НАЗК, яке має провести моніторинг/перевірку та у разі виявлення порушень повідомити про них НАБУ та САП. Останні, у свою чергу, мають оперативно взяти ситуацію в роботу і досягти результатів — відкрити кримінальне провадження, ініціювати обрання запобіжних заходів, провести необхідні слідчі дії тощо. Теоретично це можливо, проте на практиці вимагає суттєвої попередньої організаційної підготовки. На жаль, повноцінно оцінити дієвість алгоритму наразі неможливо: якщо позитивні приклади й є, то вони не оприлюднені (щонайменше, не висвітлені ані у ЗМІ, ані на сайтах відповідних органів).
У перспективі ми можемо говорити про розширення взаємодії НАЗК і митників. Через такі механізми можна перевірити законність задекларованої посадовцями готівки, яку таки встигли вивезти після початку війни. Звісно, якщо мова йде про вивезення задекларованих 10+ тис. євро, ймовірність виявлення порушень буде невелика, адже під час митного контролю особи підтверджували легальність коштів. З іншого боку, легальність коштів не рівнозначна наявності відомостей про них (чи їх можливе походження) у декларації. Та й не слід забувати, що вимога про подання документів щодо легальності готівки змінювалася у перший місяць війни двічі. Якщо цим встиг скористатися недобросовісний посадовець, це можна було б таки перевірити.
Перспективи законодавчого врегулювання
Найцікавіше у діяльності НАЗК те, що підлаштування під роботу в умовах війни орган здійснив без жодної профільної законодавчої зміни протягом понад 2 місяців війни. Судячи з досвіду, вони можуть так працювати і далі. Проте законодавець вирішив не залишати антикорупціонерів без уваги: наразі вже є 2 профільні законопроєкти.
Законопроєкт №7211 від 24.03.2022 р.
Короткий за змістом проєкт, що передбачає скасування обмеження щодо роботи за сумісництвом працівників державних та комунальних підприємств, установ та організацій, якщо в умовах воєнного стану вони є внутрішньо переміщеними особами. З 29 березня проєкт опрацьовується у комітеті, на момент підготовки цієї статті парламентом не розглядався.
Законопроєкт №7280 від 12.04.2022 р.
Більш комплексна пропозиція, що включає:
1. Зміни до розуміння категорії подарунків. Зокрема, пропонується не поширювати на період дії воєнного стану вимогу щодо відповідності подарунків загальновизнаним уявленням про гостинність та обмеження щодо вартості подарунків, встановлені ч. 2 ст. 23 цього Закону, на:
- одержання грошових коштів, у повному обсязі використаних виключно для ряду цілей, що передбачені проєктом, які ми умовно можемо об'єднати поняттям «фінансування та забезпечення протидії агресії рф»;
- одержання товарів, наданих у повному обсязі з припиненням на них права власності ЗСУ, ТрО, правоохоронним органам або іншим військовим формуванням (за умови наявності відповідних підтверджень надання таких товарів зазначеним у цьому абзаці суб’єктам у повному обсязі);
- одержання товарів, наданих як благодійних пожертв чи гуманітарної допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії рф (за умови наявності підтверджень надання таких товарів у повному обсязі на зазначені цілі);
- одержання особами, які фактично проживають на тимчасово окупованих територіях України, територіях ведення бойових дій внаслідок збройної агресії рф: послуг з тимчасового проживання чи розміщення; транспортних послуг, медичних послуг; лікарських засобів; товарів, робіт чи послуг, визнаних гуманітарною допомогою; матеріальної допомоги, передбаченої законодавством іноземної держави (крім держави, визнаної ВРУ державою-агресором).
2. Встановлення права не вказувати у декларації доходи й видатки, пов'язані з об'єктом декларування, що описаний вище.
3. Встановлення права не подавати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у разі одержання доходу, придбання майна, здійснення видатків, які пов'язані з об'єктом декларування, що описаний вище.
4. На період воєнного стану зупинено перебіг строків здійснення заходів контролю, перевірок та моніторингу, призупинених НАЗК відповідно до Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни». Перебіг строків відновлюється з дня, наступного за днем припинення або скасування воєнного стану.
Говорячи простіше, мова йде про 3 речі:
- легалізація участі посадовців у волонтерській діяльності;
- легалізація отримання посадовцями з тимчасово окупованих територій, зон бойових дій та посадовців-ВПО волонтерської допомоги певних категорій для власних потреб;
- зупинення строків заходів контролю.
Чи потрібен такий законопроєкт? Однозначно так. Участь посадовців у волонтерстві, особливо на місцях, часто є запорукою ефективності такої діяльності. Адже, наприклад, саме голова та співробітники ОТГ, яке постраждало від агресії, часто є єдиними, хто володіє повною інформацією про потреби конкретних жителів громади. Те ж стосується й отримання допомоги постраждалими посадовцями.
Чи досконалий законопроєкт? Головне науково-експертне управління висловило свої зауваження щодо нього і рекомендувало його детально доопрацювати. Зауважувалося на непрорахованих корупційних ризиках, складності проєкту для сприйняття, необхідності врегулювати питання переліку подарунків та джерел їх походження.
Ми поділяємо такі зауваження, хоча і вважаємо деякі з них дещо надмірними (наприклад, складність сприйняття є питанням дискусійним). Водночас, проєкт пройшов лише перше читання і наразі готується до другого. Очевидно, він буде доопрацьовуватися та доповнюватися. Доцільно було б, зокрема, формалізувати й остаточно підтвердити поширення правил Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» на антикорупційне законодавство. Варто очікувати на фінальну редакцію проєкту та слідкувати за його подальшим проходженням.
Висновки
НАЗК — один із прикладів, коли орган не очікує законодавчих змін в умовах воєнного стану, бере ініціативу в свої руки і виконує завдання з оборони, не порушуючи при цьому закон. Це ситуація, в якій принцип верховенства права працює на повну, проте роль законодавчого регулювання відкидати зарано, і зміни дійсно потрібні. Парламент вже демонструє роботу у правильному напрямку і, можливо, до літа нас очікуватимуть нові зміни в антикорупційному законодавстві та певна законодавча формалізація того, що вже робить НАЗК. Декларантам у такій ситуації ми не рекомендуємо зловживати умовами воєнного стану. Послаблення контролю у певних сферах є тимчасовим, а зусилля органу зараз не зменшені, а лише перерозподілені. Після перемоги у війні варто очікувати відновлення і, можливо, навіть посилення довоєнних рівнів контролю.
Стаття написана у співавторстві з помічником юриста Аллою Борисенко.