01 серпня 2022, 12:11

Кваліфікація дій службової особи за cm. 368 КК України

Семен Ханін
Семен Ханін «АМБЕР, ЮК» керуючий партнер, адвокат, к.е.н., заслужений юрист України, член Правління ААУ

Шановні колеги. Усі ми юристи та маємо різні думки. Це природньо. Але іноді, на мій погляд, потрібно цими думками обмінюватися для розвитку юриспруденції. Я, виключно для обміну думками, приводжу дві доволі довгі цитати.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Перша цитата з Ухвали апеляційної палати ВАКСУ, справа 991/680/22 провадження 11-сс/991/110/22:  

«….Сторона захисту в поданій слідчому суді скарзі та в апеляційній скарзі зауважує на відсутність в діях підозрюваного Особа 1 об’єктивної сторони злочину як на одну з підстав для скасування повідомлення про підозру Особа 1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК, та вказує, що кваліфікація дій службової особи за cm. 368 КК виключається, якщо дії, за сприяння у вчиненні яких вона отримала неправомірну вигоду, належать до виключної компетенції колегіального органу. На думку захисту саме такого висновку’ щодо дій службової особи колегіального органу прийшов Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати у постанові від 13 січня 2021 у справі 243/1573/1(провадження №51- 4962км20) та цю обставину неможливо виправити подальшим ходом досудового або судового слідства, пред 'явленням нових доказів.

Водночас, як вбачається з вказаної постанови, в наведених у ній мотивів відсутній зазначений стороною захисту висновок, та залишаючи рішення судів без змін, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій саме про недоведеність, що в діянні особи є склад інкримінованого кримінального правопорушення.

Таким чином, зазначені стороною захисту доводи щодо відсутності в діях підозрюваного Особа 1 об’єктивної сторони злочину є передчасними, грунтуються на власному помилковому трактуванні судової практики Верховного Суду, а тому необгрунтованими….»

 Друга цитата з Постанови Верховного Суду України Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 13 січня 2021 року, справа 243/1573/17:

«……За наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів — із точки зору достатності та взаємозв’язку, місцевий суд дійшов висновку про недоведеність того, що в діянні Особи 1 є склад інкримінованого йому правопорушення.

Обґрунтував цей висновок суд тим, що в Особи 1 відсутні службові повноваження щодо прийняття рішень про приватизацію майна комунальної власності, визначення способу його приватизації, його оціночної вартості, а також порядку проведення аукціону, визначення його учасників і переможців.

Так, повноваження щодо прийняття рішення про здійснення приватизації об’єкта й визначення способу приватизації належить Слов’янській міськраді, і це рішення приймається на сесії депутатами. Продавцем об’єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності, є орган приватизації, а саме — управління комунальної власності міськради. Після ухвалення рішення міською радою про приватизацію певного об’єкта процедура підготовки документів для приватизації покладається на управління комунальної власності. Саме це управління здійснює підготовку проектів рішень щодо способу приватизації, проведення конкурсного відбору суб’єкта оціночної діяльності (який проводить оцінку майна, що підлягає приватизації) та укладає договір із ліцитатором.

Місцевий суд установив, що міськрадою було обрано спосіб приватизації (нежитлової будівлі та споруд, розташованих за Адресою 2) — аукціон і визначено, що його проведення здійснюється за наявності не менше двох учасників. Аукціон проводиться ліцитатором, який діє відповідно до вимог законодавчих і нормативних актів з питань приватизації.

До службових повноважень Особи 1 входило лише кураторство управління комунальної власності, яке діяло тільки на виконання рішень міськради, не маючи самостійних владних повноважень для визначення об’єктів приватизації та способу здійснення такої приватизації.

З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що до повноважень заступника міського голови Особи 1 не входило визначення майна комунальної власності, яке підлягає приватизації, обрання способу здійснення приватизації, оцінки майна, а також організації, проведення аукціону та визначення його переможця й він не міг вплинути на підставі свого службового становища на інших осіб щодо цих рішень, що виключає вчинення Особою 1 будь-яких дій з використанням свого службового становища, як уважала доведеним сторона обвинувачення, спрямованих на перемогу Особи 3 в аукціоні для приватизації нежитлової будівлі та споруд, розташованих за Адресою 2…..»

Шановна колегія суддів апеляційної палати ВАКСУ вважає, що з наведеного не випливає:   «кваліфікація дій службової особи за cm. 368 КК виключається, якщо дії, за сприяння у вчиненні яких вона отримала неправомірну вигоду, належать до виключної компетенції колегіального органу». На моє переконання – саме це і мав на увазі Верховний Суд України.

Колеги, потрібна Ваша думка.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати