Верховною Радою України 18 вересня 2018 року прийнятий у першому читанні проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій незалежності судового експерта та належного забезпечення здійснення судово-експертної діяльності» (автори: н.д. України Геращенко А.Ю., Білоцерковець Д.О., реєстр № 8336).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
При ознайомленні із законопроектом № 8336 з’ясувалося, що до нього включено суттєві зміни до ст.ст. 243, 244 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), які негативно можуть вплинути на захист прав і свобод людини, забезпечення таких основних принципів судочинства, як змагальність та рівність сторін в наданні ними до суду своїх доказів, що гарантовані ст.ст. 55, 129 Конституції України.
Зокрема, до ст.ст. 243, 244 КПК передбачається внесення вимоги щодо проведення майже усіх видів судових експертиз в рамках кримінального провадження виключно державними спеціалізованими установами.
Внаслідок запровадження такого обмеження, сторони кримінального провадження та суд втратять право обирати експерта, якому буде доручено проведення судової експертизи, що не відповідає завданням кримінального судочинства, якими відповідно до ст. 2 КПК є, зокрема, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Вказані зміни не мають ніякої іншої цілі, ніж бажання посилити державну монополію, яка дозволить через отримання контрольованих державою висновків експертів збільшити владний вплив на судочинство, що, в свою чергу, призведе до порушення прав людини.
Крім того, такі зміни містять в собі значні корупційні ризики, за якими сторони, розуміючи виключність повноважень державних експертів, будуть спрямовувати всі свої зусилля в правовий чи не правовий спосіб на переконання єдиного експерта у вірності своєї позиції.
Державна монополія на судово-експертну діяльність у кримінальних провадженнях сформує передумови для зростання кількості неправдивих висновків судової експертизи і, як наслідок, кількості помилкових судових рішень.
Причини негативного впливу запропонованих змін наступні:
По-перше, неможливість забезпечити політичну нейтральність діяльності державних експертних установ призводить до виникнення можливості тиску на державних судових експертів у випадку надання висновків у кримінальних провадженнях, а особливо резонансних.
Одним з принципів судово-експертної діяльності, визначених ст. 3 Закону України «Про судову експертизу» є незалежність.
Експерти державних експертних установ, яких за чинним законодавством позбавляють статусу судового експерта у разі звільнення, знаходяться у значній залежності від своїх керівників. У свою чергу, керівники державних експертних установ знаходяться у службовій залежності від керівників відомств, до яких вони належать. Оскільки діяльність цих відомств не є політично нейтральною, відповідно політично-вмотивованого впливу, а інколи і тиску зазнають співробітники державних експертних установ. Адже важко уявити незалежними експертів експертних установ МВС України, СБУ, Мінюсту України від думки або вказівок керівництва цих органів.
Збереження можливості як для правоохоронних органів, так і для адвокатів залучати інших експертів (які не працюють у державних експертних установах) – є нагальною необхідністю для уникнення наслідків владного тиску на державні експертні установи.
По-друге, процвітання «корпоративності» судових експертів державних експертних установ створює середовище, у якому спростування висновків неякісної судової експертизи буде практично неможливим.
Залучення для проведення експертиз експертів, які не пов’язані «корпоративністю» і для яких пріоритетними є виконання замовлення і створення професійної репутації, є важливим механізмом забезпечення сторін кримінального провадження якісними висновками експертів та, відповідно і прав людини.
По-третє, зростаюча перенавантаженість державних експертних установ і черги на виконання експертиз створює спокусу щодо організації керівниками та співробітниками державних експертних установ «торгівлі» місцями у черзі.
Значна частина судових експертиз у державних експертних установах виконуються у строки, які перевищують встановлені законодавством обмеження у тривалості їх проведення.
Перевантаження державних спеціалізованих установ збільшить тривалість проведення судових експертиз і як наслідок, вірогідним є порушення строків проведення досудового розслідування, визначених КПК.
По-четверте, відсутність незалежної системи контролю професійного рівня експертів державних експертних установ надає можливість залучення на посади судових експертів осіб, що не мають належного професійного досвіду та професійних знань.
Контроль професійного рівня державних судових експертів здійснюють кваліфікаційні комісії тих же державних експертних установ, у яких вони працюють.
Внаслідок безконтрольності непоодинокими є випадки, коли кваліфікаційними комісіями державних експертних установ кваліфікація судового експерта надається особам, які навіть не мають профільної освіти.
Відповідною є і якість виконуваних ними експертиз.
Слід також зазначити, що вищевказані зміни до ст.ст. 243, 244 КПК суперечать змінам до Кримінального процесуального кодексу, запропонованим у проекті Закону України № 8116 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо підстав проведення експертизи», що вже прийнятий у першому читанні (проект н.д. України Воропаєва Ю.М., Долженкова О.В., Матвієнкова С.А.). Законопроект № 8116 (до другого читання) не містить обмежень щодо кола судових експертів та експертних установ, які можуть залучатися для проведення судових експертиз у кримінальному провадженні.
Запропоновані зміни до КПК та до ЗУ «Про судову експертизу» створюють монопольне становище державних спеціалізованих установ які через трудові відносини контролюються органами владних повноважень (навіть органами досудового розслідування), що суттєво впливає на основні засади судочинства об‘єктивність, незалежність, рівність сторін, та виключає передбачені ст.4 ЗУ «Про судову експертизу» гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку саме у кримінальному провадженні.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України 16 травня 2018 року проаналізувавши законопроект № 8336 дійшло до висновку, що запропоновані проектом норми обмежують право сторін кримінального провадження та суду обирати експерта, якому буде доручено проведення судової експертизи, що є нераціональним і не сприятиме досягненню цілей кримінального судочинства, а тому пропонувало повернути його суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
Слід також зазначити, що у пояснювальній записці до законопроекту № 8336 автори зовсім не згадують про фактичне запровадження в КПК України запропонованими змінами монополії державних експертних установ.
Отже, на нашу думку, задекларована вже в самій назві законопроекту його мета в посиленні гарантій незалежності судових експертів запропонованими змінами, які, де-факто, запроваджують в КПК України монополію державних експертних установ, в дійсності посилять залежність судових експертів і не будуть сприяти підвищенню професійності і об’єктивності судово-експертних висновків. Адже, відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судову експертизу» гарантією незалежності судового експерта та його висновку є, в тому числі, існування установ судових експертиз незалежних від органів досудового розслідування.