Законодавчі зміни, про які варто знати приватним клієнтам

Турбуючись про інтереси приватних клієнтів, ми як юристи повинні не лише оцінювати поточні зміни національного законодавства, а й відстежувати та передбачати міжнародні зміни з горизонтом планування на 2–3 роки наперед. Адже структурування приватних активів — завдання не одного дня і не одного місяця. Іноді для прийняття зваженого рішення, а головне, його імплементації доводиться кардинально змінити життя. 2021 р. продовжив намічений тренд щодо деофшоризації, відкритості та прозорості інформації. Більшість заможних українців отримали консультації та поради й намітили шляхи детінізації своїх статків напередодні, під час розробки проєктів законів. Тож законодавчі зміни 2021–2022 рр. не застали їх зненацька, а лише підтвердили правильність наміченого шляху.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Одноразове спеціальне декларування

1 вересня 2021 р. в Україні стартувала так звана податкова амністія, або амністія капіталів. Закон було прийнято 15 червня 2021 р., а сама кампанія з одноразового спеціального декларування почалась 1 вересня 2021 та триватиме до 1 вересня 2022 р. Податкова амністія по-українськи не схожа на державні кампанії, що проводились в інших країнах. По суті, вона більше схожа на амністію капіталів, оскільки декларуванню підлягають не доходи безпосередньо, а активи, що були придбані за незадекларовані раніше доходи. Водночас її можна назвати й податковою амністією, оскільки декларантам частково «пробачається» несплата податків у попередні роки та гарантується неможливість притягнення до відповідальності. Окрім того, її можна вважати й «нульовим» декларуванням, адже урядовці вже повідомили, що подана інформація буде враховуватись у майбутньому, після запровадження непрямих методів контролю доходів. Можливо, саме тому цю кампанію офіційно назвали одноразовим спеціальним декларуванням, а не амністією.

Скористатись одноразовим спеціальним декларуванням можуть виключно повнолітні, дієздатні фізичні особи, які не є і не були декларантами НАЗК, не знаходяться під опікою чи піклуванням, щодо яких не було запроваджено обмежувальні заходи згідно з Законом України «Про санкції» від 14.08.2014 р., на дату подачі декларації не було розпочато досудове розслідування за «економічними» статтями Кримінального кодексу (ст. 212, 212-1, 366), щодо яких не відкрито провадження за статтями, що передбачають злочини з легалізації грошей та фінансування тероризму, обігу наркотиків (ст. 209,258-5, 306) та щодо корупційних діянь (ст. 368-3, 368-4, 368, 368-5, 369, 369-2 ККУ). Законодавець передбачив «безумовні активи», які не потрібно декларувати незалежно від того, чи є підтвердження доходів щодо їх набуття:

• грошові кошти в розмірі не більше 400 тис. грн;
• нерухоме майно:
• житлові квартири до 120 кв. м,
• будинки — до 240 кв. м;
• нежитлові приміщення — до 60 кв. м;
• земельні ділянки до 2 га, як визначено ст. 121 Земельного кодексу;
• рухоме майно: транспортний засіб некомерційного використання, зокрема, це можуть бути автомобілі з двигуном до 3 тис. куб. см або вартістю до 400 тис. грн, а також транспортні засоби для перевезення до 10 осіб, включаючи водія.

Щодо інших активів, то перше, ніж приймати рішення, чи є сенс брати участь в одноразовому спеціальному декларуванні, ми рекомендуємо провести аудит своїх доходів, отриманихпротягом попередніх років. Це можна зробити самостійно через електронний кабінет платника податків або подати запит у Центр обслуговування платників податків ДПС. Розуміючи повну картину щодо доходів, сплачених податків та наявних активів (нерухомості, цінних паперів, банківських депозитів тощо), значно легше прийняти рішення та зрозуміти, як діяти далі. Закон передбачає різні ставки щодо різних типів активів та залежно від їх місця розташування. Так, якщо майно (нерухомість, цінні папери, грошові кошти на рахунках) знаходиться за кордоном, ставка збору становить 9% від вартості активів і має бути сплачена протягом 30 днів з дати подачі декларації. При сплаті можна скористатись розстрочкою на 3 роки, тоді ставка збору становитиме 11,5%. Для «перших ластівок», хто подає декларації до 1 березня 2022 р., передбачена понижена ставка у розмірі 7% при сплаті протягом 30 днів після подачі декларації та 9,5% при розстрочці на 3 роки. Ці умови стосуються також права вимоги до іноземних компаній-не- резидентів та фізичних осіб-нерезидентів (якщо угоди щодо таких прав вимоги нотаріально засвідчені). Якщо активи розташовані в Україні, ставка збору становитиме 5% при сплаті протягом 30 днів з дати подачі декларації та 6% при розстрочці на 3 роки.

Додатково держава надає можливість пониженої ставки для тих декларантів, які протягом періоду дії кампанії з одноразового спеціального декларування, тобто з 1 вересня 2021 по 31 серпня 2022 р. придбають державні облігації України зі строком обігу більш 365 днів без права дострокового погашення. Ставка збору при цьому становитиме 2,5% (3% при розстрочці на 3 роки) від суми номінальної вартості таких цінних паперів. Деклараційна кампанія не є обов’язковою. Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Д. Гетманцев неодноразово наголошував, що контролюючі органи не будуть додатково самостійно проводити перевірку платників податків у разі неподання одноразової спеціальної декларації. Проте після закінчення періоду одно- разового спеціального декларування держава запровадить непрямі методи контролю доходів, що буде потребувати підтвердження наявності задекларованих доходів при будь-яких угодах, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, тобто понад 400 тис. грн. Крім того, після запровадження автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки за єдиним стандартом (Common Reported Standards), яке було анонсовано у вересні 2021 р., податківці отримують відомості про стан рахунків українців за кордоном.

Проте слід пам’ятати, що протягом 60 днів з дати подачі декларації податківці мають право здійснити її камеральну перевірку, зокрема щодо джерел походження коштів, за рахунок яких придбано активи. Винятком є «безумовні активи», які не підлягають перевірці. Тож, приймаючи рішення щодо одноразового спеціального декларування, варто зважити всі «за» та «проти».

Контрольовані іноземні компанії та їх контролери

Протягом тривалого часу іноземні компанії вважались надійним інструментом захисту активів та оптимізації податкового навантаження. На початку 2000-х чи не кожний бізнесмен мав «офшорку» — підконтрольну іноземну компанію, на яку були оформлені корпоративні права чи нерухомість, права інтелектуальної власності чи фінансові активи. За допомогою іноземних компаній здійснювали інвестування та фінансування українського бізнесу, оптимізацію податку на прибуток та ПДВ, оформлювали продаж бізнесу і вартісних активів. Іноземні компанії давали змогу зберегти конфіденційність, що певною мірою допомагало бізнесменам захистити свої активи.

З 1 січня 2022 р. в Україні почали діяти правила щодо контрольованих іноземних компаній та іноземних структур без створення юридичної особи, введені Законом №466-IX від 16.01.2020 р. Відтепер резиденти України, котрі володіють або мають вирішальний вплив чи контролюють діяльність іноземних структур, мають щорічно звітувати ДПС про доходи таких підконтрольних структур. Крім того, резиденти України зобов’язані повідомляти про зміну свого статусу контролю щодо іноземних компаній.

Перш за все, нововведення стосуються тих громадян, які є податковими резидентами України і володіють (прямо чи опосередковано) часткою розміром понад 50% у капіталі іноземної структури або мають вплив на прийняття рішень відповідної частки голосів у органах управління. Особи, які володіють чи контролюють частку 25% і більше (а з 2023 р. понад 10%), також визнаються контролюючими щодо іноземної структури, якщо принаймні 50% при цьому належать податковим резидентам України.Попри формальний контроль чи володіння часткою, особа може бути визнана контролюючою, якщо фактично контролює діяльність іноземної структури. Фактичний контроль вбачається, зокрема, у тому, що особа надає зобов’язуючі інструкції чи вказівки органам управління, або веде перемовини щодо укладання правочинів та узгоджує суттєві умови, або здійснює правочини без погодження з органами управління на підставі довіреності, виданої більш ніж на 1 рік, або управляє банківськими рахунками чи може блокувати операції за рахунками, або заявлена бенефіціаром (вигодонабувачем) рахунку такої іноземної структури. Перелік функцій, які приводять до фактичного контролю, не є вичерпним, і формулювання закону виписане таким чином, що практично унеможливлює маніпуляції з номінальними послугами.

До іноземних структур, щодо яких мають звітувати резиденти України, Податковий кодекс відносить також трасти, фонди, партнерства та інші організації, створені на підставі правочину чи закону іноземної держави. Проте контроль над трастом не виникає, якщо після заснування особа передала функції контролю та прийняття рішень щодо діяльності, розподілу прибутку, повернення активів при ліквідації та самої ліквідації на користь довірчого (трастового) керуючого. При цьому засновник трасту повинен надати податковим органам підтверджуючі документи разом з повідомленням про заснування трасту. Контролюючою особою може бути визнана не лише фізична особа, а й компанія, юридична особа, яка здійснює контроль чи володіє часткою в іноземній структурі. Основний критерій — особа має бути податковим резидентом України та відповідати умовам володіння чи контролю. Саме на контролюючу особу покладаються певні обов’язки щодо звітування в Україні. У випадках наявності контролю особа має подавати звіт про КІК та належним чином завірену копію фінансової звітності КІК разом зі щорічною декларацією про майновий стан та доходи (або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств у випадку, якщо контролером є юридична особа).

Відповідно, наявність у фізичної особи контролю над іноземною компанією накладає обов’язок не лише подавати звіти про КІК, а й готувати фінансову звітність такої КІК та обов’язок подачі щорічної декларації про майновий стан та доходи такої фізичної особи. Перші такі звіти особи мають подавати по закінченню 2022 звітного року, тобто у 2023 р. Проте починаючи з 1 січня 2022 р. особи мають протягом 60 днів подавати повідомлення про набуття чи втрату контролю над іноземною компанією. Інакше кажучи, при виході з контролю в разі відчуження або при набутті статусу контролюючої особи у разі придбання іноземних активів у вигляді корпоративних прав, акцій чи часток особи зобов’язані повідомляти органи ДПС про такі дії вже у 2022 р.

Публічні реєстри бенефіціарів

«Найулюбленіша» країна українських бізнесменів, Республіка Кіпр нарешті імплементувала вимоги 5-ї директиви ЄС щодо запобігання відмиванню грошей (AMLD5) до національного законодавства шляхом внесення змін до Закону «Про запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму» (№188(I)/2007). Відповідно до нової директиви, на Кіпрі мають бути створені публічні реєстри бенефіціарних власників, що доступні громадськості. Через спалах пандемії Covid-19 збір даних про бенефіціарних власників та запуск реєстрів було відкладено, проте вже до 12 березня 2022 р. інформація в реєстри має бути подана через спеціально створений онлайн-портал ARIADNI. І за невелику плату (3,5 євро за запит) можна буде отримати інформацію щодо особи бенефіціарного власника компанії, місяць та рік її народження, громадянство, країну проживання та обсяг прав контролю в компанії.

Водночас інформація щодо бенефіціарів залишиться недоступною для громадськості у випадку наявності зареєстрованого трасту. Річ у тому, що реєстр бенефіціарів компаній знаходиться під наглядом державного реєстратора компаній, а реєстр бенефіціарів трастів, фондів та інших аналогічних структур контролює комісія з цінних паперів та бірж Республіки Кіпр. Тому інформацію з реєстру бенефіціарів трастів зможе отримати виключно уповноважена особа за наявності обґрунтування запиту та демонстрації «законного інтересу». Про наявність такого запиту будуть повідомлені трастовий керуючий та протектор (за наявності), які приймають рішення й повідомляють, чи погоджують надання інформації за запитом.

Обмін інформацією для податкових цілей

У серпні 2021 р. Україна офіційно заявила про свій намір запровадити міжнародний стандарт автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки в податкових цілях (далі — CRS стандарт) вже у 2023 р. Закон №1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (проєкт №5600) імплементував у Податковий кодекс процедуру здійснення автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки відповідно до «Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки» (відомий як CRS — Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information).

Для початку такого обміну Україна в особі Державної податкової служби України має приєднатись до «Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки» (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information, MCAA CRS). Конкретні двосторонні відносини обміну набудуть чинності лише у тому випадку, якщо країни-підписанти угоди подадуть необхідні повідомлення та перерахують одна одну. Станом на вересень 2021 р. MCAA CRS підписали 114 юрисдикцій та активували близько 4,5 тис. двосторонніх відносин обміну.

Україна на шляху до приєднання і має завершити підготовчі процедури щодо:

• адаптації національного законодавства;
• обрання країн-партнерів та підписання відповідних договорів і депонування їх до секретаріату ОЕСР;
• забезпечення дотримання умов конфіденційності й захисту персональних даних (з наступною перевіркою з боку ОЕСР у 2022 р.);
• автоматизації й технічного забезпечення процесів збору й обміну інформацією — затвердження формату збору та передачі даних, встановлення необхідного програмного забезпечення тощо (передбачається до кінця 2022 р.).

Зважаючи на обсяг завдань, передбачається, що Україна зможе отримувати інформацію не раніше 2024 р. за звітний 2023 податковий період. Отже, українці мають час, щоб підготуватись до першого обміну.

Відповідно до вимог CRS, банки та фінансові установи (кредитні спілки, мікрофінансові організації, інвестиційні структури, страхові компанії, брокери та депозитні установи) зобов’язані збирати та передавати податковим органам інформацію щодо персональних рахунків підзвітних осіб (Reportable Person) та пасивних компаній, які знаходяться під їх контролем (Passive Non-Financial Foreign Entity).

Така інформація включатиме:

• повне ім’я особи, її адреса, дата і місце народження, податковий номер та країна податкової резидентності;
• номер та валюта рахунку;
• надходження за звітний період та залишок на рахунку на кінець звітного періоду (або на дату закриття рахунку протягом звітного року);
• детальна інформація щодо фінансової установи, в якій відкрито рахунок.

Якщо інформація надається стосовно юридичної особи (NFFE), вона включатиме:

• найменування особи;
• країну податкової резидентності та податковий номер;
• номер та валюту рахунку;
• поточний баланс, інформацію щодо надходжень, у т.ч. процентів та залишку на рахунку на кінець звітного періоду (або на дату закриття рахунку протягом звітного року);
• інформацію щодо контролюючої особи: повне ім’я, адреса проживання, дата і місце народження, юрисдикція податкової резидентності, податковий номер (у випадку, якщо компанія класифікована як пасивна, тобто більше 50% — це пасивні види доходу).

У перелік інформації, що буде надаватись у рамках CRS, не включаються відомості щодо джерел походження коштів. Проте цю інформацію податківці зможуть отримати у рамках окремого запиту згідно положень двосторонніх або багатосторонніх міжнародних договорів, зокрема конвенцій про уникнення подвійного оподаткування.

Розробка прогнозів щодо зміни законодавства в Україні — справа невдячна. Ми не застраховані від «чорних лебедів», як-то військове вторгнення чи чергова хвиля Covid-пандемії. Однак ми можемо заздалегідь підготувати наших клієнтів і полегшити їх адаптацію до чергових змін та забезпечити можливість вільно користуватись своїми приватними активами.