Практика оскарження податкових перевірок 2022

У цій колонці пропоную розглянути актуальну судову практику в податкових спорах, яка на мою думку, матиме важливе значення для бізнесу. 

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Упродовж тривалого часу вирок суду про визнання засновника/директора підприємства винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), а на сьогоднішній день, вже ст. 205-1 КК України (підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб- підприємців), для податкової було безумовною підставою для визначення всіх господарських операцій, в яких брала участь така особа, нереальними.

Зазвичай адміністративні суди погоджувалися з такою позицією податківців. Це зумовлювалося відповідним правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 01.12.2015 у справі № 826/15034/15, якого тривалий час дотримувався і  Верховний Суд. 

Однак 7 липня 2022 року Велика Палата Верховного Суду постановою № 160/3364/19 нарешті відійшла від такої позиції та дійшла висновку, що вирок щодо посадової особи контрагента за ст. 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такий вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

У цьому рішенні суд також визнав необґрунтованим висновок Верховного Суду України про те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, у зв`язку із чим господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Не буде зайвим звернути увагу на практику Верховного Суду у питанні щодо оскарження податкових повідомлень-рішень з процедурних порушень. 

З лютого 2020 року діє практика Верховного Суду (постанова від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18), згідно з якою, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавляється можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. До того ж таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні першочергово надавати правову оцінку. У разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Постановою Верховного Суду від 26.09.2022 у справі № 1340/3590/18 вкотре було підтримано вказану вище практику суду касаційної інстанції. У ній зазначається, що в разі порушення процедури проведення перевірки, її підстав, суди можуть не надавати оцінки іншим обставинам, що слугували підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.