Дуже часто, коли розмова з юристами заходить про медіацію, можна почути досить скептичне ставлення до цього інституту. За моїми спостереженнями, це ставлення часто формується через неповне розуміння процедури медіації та ролі юриста в ній. Внаслідок цього виникає припущення, що медіація є конкурентною послугою щодо юридичного консультування та супроводу в суді. Будемо розбиратися з цим питанням.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Юристи та медіатори: конкуренти чи партнери?
У цих же розмовах з колегами я спостерігаю три основні тенденції, назву їх умовно «ми і так це робимо», «нам це невигідно» і «ми у це не віримо».
«Ми і так це робимо» говорять ті, хто насправді намагається виходити з інтересів клієнтів у процесі проведення переговорів з іншою стороною, проте не враховує, що все ж таки залишається представником однієї зі сторін, а не незалежним посередником. Такий підхід корисний для клієнта, але називається не медіацією, а collaborative lawyering, та не має всіх аспектів, а отже, і переваг медіації.
«Нам це невигідно» говорять ті, хто працює в контексті старого анекдоту про юристів:
– Тату, я виграв справу, яку ви не могли виграти багато років!
– Дурень! Ми поки вели цю справу, три покоління виростили та вивчили.
Насправді, якщо дивитися ширше, то за час, який витрачається на супровід однієї судової справи, можна взяти участь у кількох (якщо не кількох десятках) медіацій і заробити в них набагато більше.
«Ми у це не віримо» говорять ті, хто вважає, що якщо сторони не змогли домовитися самостійно, то вони навряд чи домовляться за участю нейтрального посередника, а тому краще одразу звертатися до того, хто наділений владою винести рішення для сторін. До того ж рішення, прийняте сторонами в результаті медіації, не підкріплено виконавчим документом. Тут у мене завжди постає кілька питань. Почну з кінця: чи дійсно виконавчий лист як квінтесенція довгого шляху судового розгляду є гарантією того, що ваш клієнт отримає те, що бажає? У випадку невдалих прямих переговорів: чи сторони разом з їхніми юристами проводили ці переговори, виходячи з гарвардської моделі переговорів, і змогли належним чином дослідити інтереси обох сторін та приділити увагу емоціям, побудувати довіру, визначити можливі варіанти та критерії для їх відбору? Зазвичай відповідь – «Ні». Це означає, що припущення про неефективність медіації робляться виходячи з неефективності переговорів, які проводилися зовсім на інших засадах.
До того ж, як вже було зазначено вище, окремий внесок у таке скептичне ставлення часто спричинює нерозуміння ролі юриста в медіації та острах того, що в медіації юристам немає місця. Проте це не так.
Участь юриста в медіації: покрокова інструкція
Той, хто знайомий з процедурою медіації, а також з тим, як вона проводиться, повинен знати, що медіація має певні етапи. Роль юристів визначається саме тим, на якому етапі зараз перебуває медіація. Залежно від етапу, внесок та активність участі юриста будуть різними. Отже, медіація має 5 основних етапів (залежно від «школи» медіації їх назви та кількість можуть відрізнятися): підготовка, знайомство, дослідження, торги, закриття.
На етапі підготовки активність юристів зазвичай достатньо висока. Юристи збирають та досліджують матеріали справи, визначають юридичну позицію, обговорюють її з клієнтом, узгоджують тактику ведення обговорення. Якщо юристи мають додаткові навички у collaborative lawyering, то вони можуть допомогти клієнту визначитися з його інтересами, можливими альтернативами, сильними та слабкими місцями тощо.
На етапі знайомства завдання юриста – представити юридичну позицію клієнта, у разі потреби прокоментувати озвучену юридичну позицію іншої сторони. Однак важливо не переходити в юридичні дебати. Оскільки не боротьба юридичних позицій є основним фокусом у медіації. Мабуть, це найнезвичніше для юристів у медіації. Тут завдання не перемогти іншу сторону, а її вислухати, зрозуміти та шукати шляхи взаємовигідного рішення. Тому на цьому етапі активність юристів знижується, якщо порівнювати з попередньою стадією.
На етапі дослідження активність юриста є найнижчою. Його завдання – бути поруч з клієнтом. Юрист на цьому етапі діє реактивно, а не проактивно. Це етап дослідження бачень, інтересів, прагнень та обмежень. Юридичні нюанси тут відходять на другий або навіть на третій план.
На етапі торгів юристи знову стають активнішими й допомагають клієнтам оцінювати напрацьовані та пропоновані варіанти вирішення з юридичної позиції.
На етапі закриття активність юриста ще більше зростає, адже тут вони відповідають за фіксацію і надання юридичної форми та ваги всім досягнутим домовленостям, узгоджують конкретні деталі виконання досягнутих рішень і складають документи за наслідками медіації.
Замість висновку
Як бачите, юрист у медіації має ціле поле завдань. З ними не працює медіатор, тому участь юриста у медіації, який розуміє свою роль та особливості цієї процедури, безперечно, буде корисною. По-перше, це матиме позитивний вплив на стійкість та довготривалість результату (тобто «sustainability»), оскільки присутність юриста в медіації дає можливість клієнту оперативно радитися та оцінювати варіанти з юридичної позиції. По-друге, це буде корисно для загальної ефективності процесу, адже наявність поруч юриста надає клієнту додаткову впевненість і психологічний спокій, що дозволяє йому більш вільно почуватися та рухатися у процесі медіації.