Успішне завершення довгого судового процесу та отримання бажаного позитивного судового рішення можна порівняти зі сходженням до базового табору Евересту. Процес захоплює, але водночас він складний і витратний. Однак, незважаючи на всі зусилля, головна ціль все ще не досягнута — найвища вершина світу не підкорена. Аналогічно, отримавши остаточне судове рішення, позивач мимоволі уподібнюється до альпініста — пів дороги пройдено, але мети, заради якої починався процес (а саме ефективний захист і відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів), досі не вдалося досягти.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ефективність та дієвість системи виконання судових рішень є неодмінною складовою права на справедливий суд, що гарантується ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Зокрема, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях поширює гарантії ст. 6 Конвенції на стадію виконання судових рішень і наголошує: «Якщо вбачати у ст. 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію» (п. 40 Рішення ЄСПЛ у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 р.).
Виконання судових рішень в Україні є непростим процесом навіть за відсутності іноземного елементу. Що вже говорити про процедуру визнання та виконання рішень іноземних судів, яка є фактично невичерпним джерелом для творчості в контексті пошуку причин та підстав, чому саме ваше рішення не може бути визнане та виконане на території України.