04 лютого 2019, 12:31

Прозорість vs. конфіденцій­ність у міжнародному арбітражі

Опубліковано в №6 (660)

Валерія Шаблій
Валерія Шаблій «Evris» юрист

Однією з головних переваг розгляду спорів в арбітражному процесі є конфіденційність, що гарантується сторонам згідно з арбітражною угодою, яку сторони укладають попередньо, або відповідно до регламенту арбітражної установи, визначеної сторонами в арбітражному застереженні.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Поняття прозорості та конфіденційності в міжнародному комерційному та інвестиційному арбітражі не мають чітких меж, що обумовлено множинністю регламентів арбітражних установ і специфікою викладення положень про конфіденційність. Зокрема, ст. 68 Регламенту Міжнародного Комерційного Арбітражного Суду при ТПП України чітко визначається, що розгляд справ є конфіденційним. Регламент МКАС також містить імперативну норму, що забороняє сторонам справи, арбітрам та працівникам суду розголошувати будь-яку інформацію, яка стала їм відомою під час розгляду справи. Водночас Регламент Лондонського арбітражу не містить прямої заборони, лише зазначається, що всі засідання проходять «за зачиненими дверима», що імплементує конфіденційність арбітражного процесу. Ст. 34(5) Арбітражного Регламенту ЮНСІТРАЛ, переглянутого у 2010 р., містить елемент, що надає сторонам право вибору та вказує на прозорість у комерційному арбітражі: «Арбітражне рішення може бути опубліковане за умови згоди всіх сторін…».

Умова закритості усного слухання справи в арбітражному процесі та відсутність публічного доступу до реєстру арбітражних рішень також є проявом конфіденційності, але при цьому може розглядатися як обмеження прозорості, хоча в міжнародному праві не існує чіткого визначення «прозорості». Водночас сторони можуть використовувати інструмент конфіденційності з корисливих мотивів, маючи бажання приховати господарську співпрацю від публічного розголошення.

Існує думка, що конфіденційність у міжнародному інвестиційному арбітражі може мати певні негативні наслідки, оскільки в такий спосіб сторони процесу уникають розголошення деталей міжнародного спору. 10.12.2014 р. була прийнята Маврикійська конвенція, яка забезпечує дотримання Правил ЮНСІТРАЛ про прозорість у контексті арбітражних розглядів між інвесторами та державами на основі міжнародних договорів. Конвенція забезпечує прозорість міжнародних інвестиційних спорів, а саме дозволяє оприлюднення інформації про арбітражні спори інвесторів та держав, при цьому не порушуючи конфіденційності арбітражного процесу.

Важливо розуміти, що конфіденційність арбітражного процесу забезпечується здебільшого відсутністю публічного доступу до суті та деталей спору, а також відсутністю реєстру арбітражних рішень. Водночас прозорість може розглядатися в такому контексті, що сторони мають чітке та достатньо передбачуване розуміння процесу і часових меж, оскільки перед початком арбітражного розгляду вони детально прописують кожен етап арбітражу. В будь-якому випадку, приватний характер є значною перевагою арбітражного процесу, що враховують сторони, обираючи спосіб вирішення спорів.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати