Міжнародний комерційний арбітраж є особливим правовим інститутом у вирішенні спорів, де важливу роль відіграють до найменших нюансів вивірені деталі. З досвідом у представництві інтересів вітчизняних та іноземних компаній у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торговопромисловій палаті України (далі – МКАС при ТПП України або МКАС), хотілося б звернути увагу читачів на практичні аспекти, які слід врахувати, звертаючись до МКАС за врегулюванням спору.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
1. Арбітражне застереження
При укладенні договору і виборі арбітражної інституції слід зважати на такі особливості.
Правильне викладення арбітражного застереження із зазначенням повного точного найменування суду дає можливість уникнути у подальшому скасування судового рішення. Так, 13 березня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва скасував рішення МКАС при ТПП України, оскільки спірним контрактом в якості арбітражного суду був передбачений МКАС при ТПП в м. Київ, а не МКАС при ТПП України.
Якщо все ж допущено помилку, з метою підтвердження арбітражної підсудності можна звернутися до контрагента з листом, наприклад, про узгодження кількості арбітрів під час розгляду спору у МКАС. Відповідь на такий лист від сторони договору можна вважати доказом підтвердження наявності угоди про підсудність спору міжнародному комерційному арбітражу (МКАС).
Укладаючи договір і прогнозуючи місце вирішення спорів, необхідно дати оцінку таким істотним елементам арбітражного розгляду як:
– предмет спору (сума боргу);
– місце проведення слухання;
– порядок призначення та максимальна / мінімальна кількість арбітрів;
– судові витрати (арбітражний збір, послуги перекладачів, послуги секретаріату, фахівців суду і суддів – можуть розраховуватися окремо) і порядок їх розподілу за результатами розгляду;
– можливість визнання рішення на території, де планується його виконання (визначається виходячи з міжнародних договорів, також не зайвим буде поцікавитися процесуальним порядком і приблизною вартістю послуг місцевих юристів);
– необхідність залучення іноземних юристів (їх перспективні гонорари);
– процедура доказування, оцінка допустимості та релевантності доказів тощо.