Одним із найобговорюваніших і найбільш революційних нововведень теперішнього Кримінального процесуального кодексу України, який набрав чинності 20 листопада 2012 року (далі – КПК), є запровадження досі невідомого українському кримінальному процесу інституту – кримінального провадження на підставі угод. Так, глава 35 КПК передбачає можливість укладення двох видів угод: 1) Угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим; 2) Угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Варто зауважити, що інститут угод у кримінальних провадженнях дуже добре відомий англо-американській правовій системі, а також застосовується у деяких країнах континентальної правової сім’ї. Наприклад, у США 90% усіх кримінальних справ закінчуються укладанням угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим1. Така поширеність угод в США зумовлена тим, що їх укладання вигідне для обох сторін провадження. Так, обвинувачений може досягти перекваліфікації свого діяння на менш тяжке (наприклад, замість тюремного ув’язнення за фелонію (тяжкий злочин), особа погоджується на засудження до штрафу за місдімінор (злочин невеликої тяжкості), або «списання» частини обвинувачень, і в результаті отримати значно менше покарання, ніж те, що передбачене законом. Прокурор, у свою чергу, позбавляється необхідності доводити вину обвинуваченого в суді і тим самим позбавляється реального ризику програшу у суді присяжних. Також шляхом укладення угод прокурори залучають обвинувачених до співпраці з метою викриття інших злочинців та злочинів. Під час такої співпраці особа зі статусу обвинуваченого переходить у ранг свідка, і взагалі звільняється від відповідальності. Окрім цього, укладення угоди дозволяє обом сторонам уникнути додаткових судових витрат, пов’язаних із розглядом справи у суді присяжних.